«Стефан Ковалів: вчитель і письменник».
До Року видатного письменника-педагога Стефана Коваліва в
Бориславі.
“Творчість
Стефана Коваліва – це…одна сумна пісня, все повторювана, тілько з іншим змістом,
повна ненависті до ріжнородних визискувачів руських селян, повна жалю до тих
селян за їх темноту і непорадність і милосердя над ними…” (О.Маковей).
Ім’я галицького
письменника-педагога, який жив і творив на рубежі ХІХ – ХХ ст., не було
достатньо відоме ні сучасникам, ні наступним поколінням. Далеко не кожен чув
ім’я письменника-педагога, якого Іван Франко назвав «співцем Галицької
Каліфорнії» – це Стефана Коваліва, який був однією з творчих індивідуальностей,
художній доробок якого позначений оригінальними рисами, пошуками елементів
нового, знахідками, що беруть опору в певних традиціях.
Взагалі творчість
письменника так званої перехідної епохи, до якої належав Стефан Ковалів, – це
ніби єднальна ланка між художньо-літературними традиціями і породжуваною
естетичною свідомістю нових часів. Саме таким бачиться нам феномен творчості
Стефана Коваліва, який поєднав у собі елементи традиційні й новаторські.
Стефан Ковалів
зрозумів своє покликання, раз і назавжди визначився в напрямках своєї творчості:
присвятив її людям того середовища, в якому народився, серед якого жив і яке
найкраще знав. Він став не ремісником, а справжнім художником. Письменник
постійно підкреслював, що художня творчість для нього – це нагальна потреба
душі, від якої він не має жодного зиску і слави: “Для мене немає більшої приємності,
як писати”. “Пишу, що бачу і чую” , – це потвердження стало творчим кредо
письменника і лягло в основу реалістичного принципу відображення ним дійсності.
Митець усе повніше змальовує життя з нещадною, суровою правдою, не прикрашаючи
й не ідеалізуючи його: “І так на свій здоровий розум думав я собі, що не досить
до таких сірих і страшних картин додавати якусь надію чи віру, що колись буде
краще”. Найважливішим письменникові здавалося не мріяти про майбутнє, а, не
шкодуючи своїх сил, прокладати шлях до нього.
До відзначення Року
та 170-літнього ювілею від дня народження видатного письменника-педагога Стефана
Коваліва до уваги користувачів у бібліотеці-філії №6 для юнацтва Бориславської МЦБС презентовано виставку-персоналію
«Стефан Ковалів: вчитель і письменник».
Стефан Михайлович Ковалів,
знаменитий бориславець, сучасник великого Каменяра, письменник і педагог
народився 25 грудня 1848 року в селі Брониця. Його дитячі роки минули у
страшних злиднях. Стефан закінчив школу отців Василіян у Дрогобичі. Пізніше
вчився в нижній реальній школі у Перемишлі, заробляючи на життя приватними
уроками та участю в дяківському хорі. Та так і не закінчивши навчання, він три
роки працює вчителем у різних школах та вступає до Львівської учительської
семінарії, де йому пропонують залишитись викладачем. Та все ж він повернувся до
рідного села. Наприкінці грудня 1879 року Стефана Коваліва перевели з Брониці
до Борислава, призначивши завідувачем школи, в якій він пропрацював понад сорок
років. Це приміщення збереглося і донині. Але тепер тут міжшкільний
навчально-виробничий комбінат трудового навчання і професійної орієнтації
учнів.
Саме у Бориславі 1881 року Стефан
Ковалів розпочав свою письменницьку діяльність. Причину цього він пояснив 1900
року в листі до Осипа Маковея: “Тут я побачив дива, яких до сеї пори не
лучалося мені видіти, стрічався з різнородними заграничними людьми з Америки,
навіть з Австралії, бачив нужду, деморалізацію нашого бідного беззащитного
народу і кричати не міг: “За що б’єш? Йой, йой, за що б’єш?..”, то і почав
писати, і тото мене тихомирило”.
Твори про Борислав
Стефана Коваліва за характером оповіді й організації художнього матеріалу
наближаються до нарисів або навіть до ескізних зарисовок найбільш разючих
фактів, що їх спостерігав письменник у цьому центрі “галицької Содоми”.
Витримані у спільному стильовому ключі, об’єднані спільною темою, вони
розкривають її з різних боків, що й створює широку панорамність зображуваного.
Твори цього угрупування об’єднуємо у цикл, єдність якого убезпечується змістом,
мотивами, що перегукуючись, відтворюють трагедію людської особистості в
капіталістичному суспільстві, показують причини і наслідки “суспільних
болячок”. Ідеї, наскрізні образи переходять з оповідання в оповідання; деталі,
подробиці, взяті “живцем” з конкретно-локалізованої дійсності, створюють ілюзію
автентичності.
Стефан
Ковалів посідає чільне місце серед українських письменників останньої чверті
ХІХ століття. У
його творах змальовані правдиві картини життя тодішнього Борислава, і вже ніхто
після Івана Франка так яскраво не зобразив життя бориславців того часу, як
Стефан Ковалів. Його іменем названа вулиця міста, його ім’я носить одна з
місцевих шкіл. Він гідно доповнює низку великих людей, які жили і творили у
нашому місті.
Щоб більше дізнатись про життєвий і
творчий шлях Стефана Коваліва в юнацькій бібліотеці на виставці працівниками
бібліотеки підібрані цікаві публікації з газет про письменника: «Забутий Стефан
Ковалів» (газета «Барабський міст»), «З грамоти пропащих» (газета «Нафтовик
Борислава»), експонуються книги С.Ковалів «Оповідання Статті Щоденник» (з
недрукованої спадщини), С. Ковалів «Вибрані оповідання», О.Микулич, І.Куротчин
«Іван Зег. Серія: Видатні постаті у нафтовій історії міста Борислава», С.
Ковалів «Оповідання, казки, листи», а також упорядкована папка – добірка матеріалів
«Відомий і невідомий Стефан Ковалів
(1848 – 1920)», де міститься неопубліковане в жодній збірці оповідання «Скарб».
Також працівниками юнацької
бібліотеки укладено буклет «Стефан Ковалів: вчитель і письменник», рекомендаційний
список літератури «Наш славний земляк», підготовлені реферати «Борислав у
творчості Стефана Коваліва», «Стефан Ковалів і сучасність», «Спів у народній школі»
та зібрані вірші бориславських поетів про письменника Стефана Коваліва.
«Пам'ятай, що
найбільше щастя і багатство –
це залишити по собі
в народі чесне ім'я і добру пам'ять»
Стефан Ковалів.
Комель
Тетяна, бібліотекар бібліотеки – філії №6 для юнацтва
Бориславської МЦБС.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.