«Поет незламного духу». До 13-ї річниці від дня смерті Івана Гнатюка

«Поет  незламного  духу»

          (До 13-ї річниці від дня смерті Івана Гнатюка)

               БІБЛІОГРАФІЧНИЙ  ОГЛЯД   

   Гнатюк Іван Федорович (27 липня 1929 р., с. Дзвиняча Збаразького району Тернопільської області - 5 травня 2005, Борислав) - український поет, прозаїк, перекладач, член Національної Спілки Письменників України (1967). За книгу "Стежки - дороги" письменникові у 2000 році за Указом Президента України  присуджено Національну премію  імені Тараса Шевченка.

Народився Іван Гнатюк у бідняцькій селянській сім'ї. Батько клав печі по довколишніх селах, а мати ткала людям на замовлення полотно та рядна. Діти теж змалечку заробляли собі на прожиток власною працею. 

Восени 1944 р. батько майбутнього письменника був мобілізований до Радянського війська і в останній день Берлінської битви загинув, залишивши дружину з чотирма неповнолітніми дітьми. Ставши напівсиротою, І. Гнатюк по закінченні сільської школи поступив до Кременецького педагогічного училища, але на початку другого курсу навчання був раптово заарештований. По дорозі до в'язниці він утік і невдовзі подав документи в Бродівське педучилище, що на Львівщині. Проте й там не пощастило йому пробитися «в люди». 27 грудня 1948 p. його знову було заарештовано і після чотиримісячного слідства засуджено за зв'язок з Організацією Українських Націоналістів на 25 років неволі з відбуванням покарання в спецтабоpax так званого Берлагу на Колимі. 

Першим концтабором, де йому було призначено каратися, стала зловісно знаменита Аркагала, в якій за десять років перед тим загинув відомий український поет Михайло Драй - Хмара. Маючи непокірну вдачу Іван Гнатюк не міг довго протриматися на одному місці: табірна адміністрація намагалася чимскоріш позбутися такого в'язня. За сім років, прожитих на Колимі, йому довелося побувати у багатьох концтабоpax: в Аляскітово, Дебіні, де містилася центральна колимська лікарня для зеків, на Холодному, Дніпропетровському, імені Бєлова та імені Матросова, з якого 6 лютого 1956 р. він був звільнений «на основании определения Магаданского облсуда от 10 ноября 1955 г. как страдающий тяжелым недугом». 

Політичних в'язнів, звільнених із-за грат за станом здоров'я, випускали на волю лише за умови, що хтось із рідних через союзне Міністерство внутрішніх справ давав письмову згоду взяти приреченого на своє утримання як інваліда і доглядати до самої смерті. Таку довідку - згоду дала Іванові Гнатюку його майбутня дружина, з якою він після її звільнення з концтабора випадково познайомився у 1954 році. Одначе, коли І. Гнатюк приїхав до Борислава, де вона мешкала, органи Держбезпеки буквально вигнали його за межі Західної України, мотивуючи своє рішення тим, що в сусідній Угорщині неспокійно (це ж був 1956 рік!). 

Два роки поневіряння в несприятливих для хворих на сухоти південних степах, куди І. Гнатюк переїхав до своєї матері, злидні та моральне пригнічення не могли не позначитися на його здоров'ї. Побачивши очевидну приреченість вчорашнього політв'язня, підтверджену головним лікарем Миколаївської обласної тублікарні, органи Держбезпеки дозволили йому повернутися з дружиною та двома немовлятами до Борислава. Та Іван Гнатюк вмирати не квапився. Навпаки: важко хворий, він, як і в сталінських концтаборах на Колимі, де потай писав «захалявні» вірші, знову береться за перо. І творчість додає йому сил боротися із важкою недугою. Тим паче коли його вірші стали з'являтися на шпальтах газет та журналів. 

Проте друга книжка «Калина» (1966) принесла авторові більше лиха, ніж радощів. На одному із засідань ЦК комсомолу України вона була визнана націоналістичною, і це, безумовно, позначилося на подальшій долі її автора. Коли ж І. Гнатюка того року було прийнято до Спілки письменників, тодішній секретар Львівського обкому партії Маланчук на зібранні письменників - комуністів заявив, що не простить їм того, що вони «контрабандою прийняли націоналіста до Спілки». Звичайно, Іван Гнатюк зразу потрапив у неласку власть імущих чиновників од літератури і лише завдяки своїй наполегливості заявляв про себе то публікацією віршів у періодиці, то невеличкою книжечкою, як правило, немилосердно кастрованою цензорами різних мастей. За два з половиною десятки років він видав (разом із трьома перевиданнями) п'ятнадцять збірок поезій, які були замовчані критикою. 

 Останніми роками українські художньо – літературні журнали та письменницька газета стали щедро друкувати його вірші, писані в колимських концтаборах.

Від 1965 опублікував 16 збірок поезій та 4 — прози, серед них:

«Паговіння» (1965)

«Калина» (1966)

«Повнява» (1966)

«Жага» (1970)

«Барельєфи пам'яті» (1977)

«Турбота» (1983)

«Благословенний світ» (1987)

«Нове літочислення» (1990)

«Хресна дорога» (1992)

«Правда-мста» (1994)

«Благословляла мати на дорогу» (1994)

«Вибрані вірші та поеми» (1995)

«Стежки-дороги. Спомини» (1998)

«Меч Архистратига» (2000)

«Бездоріжжя» (2002)

«На тризні літа» (2003)

«Свіжими слідами» (2004)

«Хресна дорога» (2004)

«Сповідь» (2009)

«Стежки-дороги» (2009)

Іван Гнатюк був перекладачем творів білоруських, польських, сербських й інших зарубіжних поетів. Окремі вірші Гнатюка перекладені іноземними мовами. 

В и д а н н я    а в т о р а:

Гнатюк І. Ф. Вибрані вірші та поеми [Текст] / І. Ф. Гнатюк. - Львів.: Червона Калина, 1995. - 669 с.

Поетичне слово Івана Гнатюка - учасника національно - визвольної боротьби 40-х років і довголітнього в’язня сталінських тюрем та концтаборів, цькованого й переслідуваного в часи застою, - стоїть на сторожі нашої Національної ідеї і Державності, особливо нині, коли перед Україною вирішально постало питання: бути чи не бути? Ця книжка дає на нього відповідь, вистраждану життям і особистим болем автора.

     Гнатюк І. Ф. Барельєфи пам’яті [Текст] / І. Ф. Гнатюк. - Львів: Каменяр, 1977. - 125 с.

Нова збірка Івана Гнатюка присвячена пам’яті загиблих у боротьбі з фашизмом. Окремий цикл віршів розповідає про сучасне Прикарпаття. У багатьох поезіях глибокий ліризм поєднується з філософським осмисленням радянської дійсності.

    Гнатюк І. Ф. Бездоріжжя [Текст] / І. Ф. Гнатюк. - Харків.: Майдан, 2002. - 240 с.

 У «Бездоріжжі» Іван Гнатюк з граничною чесністю і відвертістю продовжує нелегку сповідь свого життя, розпочату в книзі споминів «Стежки - дороги», за яку автор удостоєний був Національної премії імені Тараса Шевченка. Ця розповідь охоплює переважно події та політичні реалії 90 - х років XX ст.. і початок третього тисячоліття. До видання включені також художні та публіцистичні оповідання, написані на біографічному матеріалі.

Гнатюк І. Ф. Благословенний світ [Текст] / І. Ф. Гнатюк. - К.: Рад. письменник, 1987. - 174 с.

Збірку українського радянського поета складають нові твори. В поле зору автора потрапляють колоритні постаті земляків, які своїм ратним трудом утверджують мир на землі. Поет відкриває для читача нові емоційні пласти, фарби на його палітрі пастельні, часом згущені до максимального. Разом з тим відчувається, як він вболіває за збереження традицій, що освоїла поезія. Значно збагачують збірку глибоко емоційні поеми «Дім і час» та «Сповідь Наливайка».

Гнатюк І. Ф. Дім і час [Текст]: поезії / І. Ф. Гнатюк. - К.: Дніпро, 1989. - 206 с.

Творчій манері сучасного українського поета властиві психологічний драматизм, тонкий ліризм. У віршах приваблює оригінальність задуму і точне його втілення в конкретний яскравий образ. Часто звертається автор до історичних подій і постатей, віднаходячи в минувшині перегук із нинішнім днем. До книжки ввійшли кращі вірші та поеми з попередніх збірок.

Гнатюк І. Ф. Дорога [Текст]: вибране  / І. Ф. Гнатюк. - К.: Дніпро, 1979. - 175 с.

До збірки увійшли кращі твори з попередніх книжок поета. Головна тема віршів - мужність захисників Вітчизни у роки Великої Вітчизняної війни, та героїка трудових буднів сучасників. Завершують збірку вінок сонетів «Пізнання» і поема «Хатинь».

Гнатюк І. Ф. Меч Архістратига [Текст]: поезії / І. Ф. Гнатюк. - Х.: Майдан, 2000. - 112 с.

У новій книзі відомого поета, невтомного борця за Українську ідею Івана Гнатюка - вірші та цикли, написані у період 1997 - 2000 років, а також поеми: «Патріарх» - про страдницький шлях та жертовну боротьбу одного з найвидатніших синів нашого народу, Патріарха Київського і Всієї України - Руси Володимира (Романюка), та «Армагедон» - пристрасний клич до правди - мсти в ім’я майбутнього Української держави.

Гнатюк І. Ф. На тризні літа [Текст]: поезія / І. Ф. Гнатюк. -Х.: Майдан, 2002.- 112 с.

Нова книжка відомого українського поета Івана Гнатюка «На тризні літа» - то важкі роздуми людини - патріота про страдницький шлях України та її народу, болючі спогади колишнього в’язня про пережите за колючими дротами колимської неволі, пристрасний поклик нескоримої душі не забувати «Славу згаслого повстання». Завершує збірку розділ «Чужі дарунки» - переклади поетів давніх і сучасних.

Гнатюк І. Ф. Нове літочислення [Текст]: вірші та поеми / І. Ф. Гнатюк. - К.: Рад. письменник, 1990. - 199 с.

Поетові ще у молодому віці довелося зазнати поневірянь по сталінських таборах, - там по - справжньому і задумався і над силою поетичного слова і сам почав писати вірші… Ставши відомим поетом, Іван Гнатюк і далі дбає про високу майстерність, наповнює кожен рядок громадянською пристрастю. Твори нової збірки перейняті болем за понівечені людські долі у часи тяжких репресій та бездушного застою, за Чорнобиль, за втрату дорогоцінних моральних якостей та національної гідності.

Гнатюк І. Ф. Свіжими слідами [Текст]: спогади, есеї / І. Ф. Гнатюк. - Х.: Майдан, 2004. - 136 с.

Автор цієї публіцистичної книжки, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка Іван Гнатюк, непохитний у власних переконаннях, незламний у жертовній любові до України та вірний світлій пам’яті побратимів - борців за її волю. Його слово, гостре і гнівне, й сьогодні мов ковток з чистої криниці - спраглим, мов шматок хліба - голодним, як молитва - зневіреним.

Розповідає він про події давні чи сьогочасні («Свіжими слідами»), згадує страдницький шлях Патріарха Київського і всієї України - Руси Володимира («Дух київського благочестя»), полемізує з читачами та слухачами («Глухий недочує - то видумає») - завжди голос письменника щирий, правдивий, непідкупний.

       Гнатюк І. Ф. Стежки - дороги [Текст] / І. Ф. Гнатюк. - Дрогобич.: Вид. фірма «Відродження», 1998. - 496 с.

У споминах Івана Гнатюка - учасника національно - визвольної боротьби 40 - х років і довголітнього в’язня сталінський тюрем та спецтаборів, члена Спілки письменників України, цькованого і переслідуваного в часи брежнєвського застою та його русифікаторської політики, - художніми засобами правдиво розповідається про важку долю й незламну вдачу автора книжки й тієї історичної епохи, в яку йому було призначено жити й боротися.

Гнатюк І. Ф. Турбота [Текст]: поезії / І. Ф. Гнатюк. - К.: Рад. письменник, 1983. - 111 с.

Поетичні збірки Івана Гнатюка позначені глибиною світобачення, вмінням мислити конкретно, соціально. У новій книжці український радянський поет лишається вірним громадській тематиці. Його герої - митці, філософи, поети (Шевченко, Франко, Байрон, Гурамішвілі та інші). Знайшла своє місце в ній інтимна і пейзажно - філософська лірика. Виразно звучить у збірці тема «почуття єдиної родини».

Гнатюк І. Ф. Хресна дорога [Текст]: поетичні твори / І. Ф. Гнатюк; передмова Н. Кириленко. - Х.: Майдан, 2004. - 820 с.

Ця книга увібрала вагомий поетичний доробок відомого українського поета, лауреата Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, учасника національно - визвольних змагань 40 - х років, довголітнього в’язня сталінських тюрем та концтаборів Івана Гнатюка, чия жертовна любов до України - яскравий приклад для нинішніх і майбутніх поколінь.

Бібліографічні видання по творчості І. Ф. Гнатюка:

Іван Федорович Гнатюк (1929 - 2005) [Текст]: пам’ятка читачеві. - Борислав: Центральна міська бібліотека Бориславської МЦБС, 2007. – 10 c.

Іван Федорович Гнатюк [Текст] / підгот. Г. Чіхрак // Поетичний Борислав: пам’ятка користувача. – Борислав: Бібліотека – філія №5 для дітей Бориславської МЦБС, 2013.-С.6.

Хресна дорога Івана Гнатюка [Текст]: пам’ятка користувача /підгот. І. Перелом. - Борислав: Організаційно - методичний та інформаційно-бібліографічний відділ, 2011.-14 с. 

слідами  творчості  івана  гнатюка.

                                                     

     Бібліографічний огляд підготувала 
 бібліотекар бібліотеки – філії №6 для юнацтва 
                                  Галина Почіковська.