«Жінка - символ нескореної України»
(До Дня Матері)
Серце Матері - це безодня,
в глибині якої завжди
в глибині якої завжди
знайдеться прощення.
Мама! Це
хвилююче, бентежне і магічне слово у кожного на вустах. Це слово безсмертне і
великозначне. Воно найрідніше з усіх слів, воно найперше. Це велике слово
подаровано людям Богом як духовне джерело, як сонце, що освічує морок, як вода,
що вгамовує спрагу, як повітря, що окрилює. У серці матері Господь уклав закон
природної материнської любові, яка проявляється взаємно у матері та дитини.
Господь дав людям не тільки земну матір, яка приводить на
світ немовля, а й небесну – Пресвяту Богородицю, яка опікується всіма людьми.
Бог скріпив любов і пошану до Матері заповіддю «Шануй батька свого і матір
твою, щоб тобі було добре, і щоб ти довго прожив на землі».
У травні, коли світ повен яблуневим
цвітінням, а людські душі сподівань і надій, висловлюємо щиру подяку
материнській самопожертві, відзначаємо День Матері. Травень – це місяць
Пречистої Діви Марії. Святе Письмо прирівнює Матір до сходячого сонця, яке
ранесенько сходить, оживлює і звеселяє дивом землю. Сонце дає тепло, життя й
радість, а собі не бере нічого. Такою є і Мама. До Матері Божої звертаються
християни, просячи заступництва і допомоги.
Хоча шана до матері була в нашому
народі з прадавніх часів, свято Матері з’явилося не в нас, а в Америці.
Уперше його організувала в Філадельфії Анна Джарвіс у 1910 році. Після Першої
світової війни це свято почали відзначати у Швеції, Норвегії, Данії, Німеччині,
Чехословаччині. Серед української громади День Матері вперше відсвяткував у
1928 році «Союз українок» Канади. Наступного року це свято відзначали вже у
Львові. Ініціатором урочистостей була редактор тижневика «Жіноча доля» Олена
Кісілевська.
Роль жінки знов була піднята, молоде покоління
поверталося до давніх цінностей у життя, почало визнавати моральні засади
правди і добра.
Та і як не вшанувати матір – продовжувачку роду
людського, берегиню не тільки родини, а й нації та держави? З того часу
галичани відзначали День Матері аж доки комуністичні ідеологи заборонили його.
І тільки з 90-х років відновилося його святкування.
З нагоди Дня Матері бібліотекарі
бібліотеки-філії №6 для юнацтва Марія Лутчак і Ольга Смерека провели з учнями 1
курсу Бориславського професійного ліцею групи зварників тематичний вечір «Жінка
– символ нескореної України».
Ведучі вечора Софія Кушнір і Юлія
Пигичко ознайомили присутніх з історією виникнення свята Матері. Учні – Назар
Ластовецький, Олександр Руднєв, Юрій Юрків, Микола Фирта, Володимир Чапля прочитали
поетичні твори: «Поклін Діві Марії», «Ще в колисці немовля…», «Доля», «Живе
рідне слово в піснях колискових», «Якщо зібрати сльози матерів…», «Всім матерям
даю поклін», а також відтворили інсценізацію поезії «Молитва Матері». Бібліотекар
Ольга Смерека прочитала легенду про Матір. Марія Лутчак провела перегляд
книжкової виставки «Найсвятіше слово Мама» та прочитала вірш «Серце Матері».
На свято завітали голова ГО «Союз Українок»
Анна Глод та учасниця Віра Курпіта, які продекламували поезію про маму та
розповіли цікаві факти з життя
материнської любові.
Вчитель української мови і літератури
ліцею Наталя Кузимко подякувала всім хто долучився до свята. А на завершення
всі присутні заспівали пісню «Рідна мати моя» на слова Андрія Малишка.
Всім Матерям даю
поклін
За їх любов
жертвенну,
й молитву шлю
на небосклін,
В невидиму
вселенну.
Ольга Смерека, завідувачка
бібліотеки - філії №6 для юнацтва Бориславської МЦБС.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.