УРОК ДУХОВНОСТІ

«БОЖІ  ЗАПОВІДІ  –  НАШ  ДОРОГОВКАЗ»

Божі заповіді — основа людського щастя на землі, найпевніша запорука вічного щастя в небі. Проте, щоб вони дали нам щастя, вдоволення і спокій серця на землі та запевнили вічне щастя, треба їх знати, розуміти, любити й зберігати не десь-колись, але щодня, впродовж усього життя. 

Чи багато людей сьогодні знає Божі заповіді?

Один священик у Відні зустрів на вулиці жебрачку, яка, розмовляючи французькою мовою, просила у нього милостині. Він почав з нею розмову. Вона розповіла йому довгу й сумну історію свого життя. Виросла в багатій родині, вивчила кілька чужих мов; жила, як бажала. І свою розмову закінчила словами: «Так, отче, я була молода, гарна, багата, і все це довело мене до такого жалюгідного стану».

Історія тієї нещасної жебрачки – це символ сьогоднішнього людства, що хоча живе у достатку, але стоїть над пропастю. Маємо радіо, телебачення, автомобілі, літаки, телефони, атомну енергію, модерні помешкання; ми опанували землю, море й повітря; говоримо різними мовами, але при тому усьому ми моральні жебраки, бо все те нас не вдовольняє, не робить щасливими, а радше віддаляє, аніж наближає до щастя.

 Сьогоднішній світ, наче та жебрачка, запропастив, змарнував Божі дари, покинув Господа і Його заповіді; шукаючи щастя поза Богом, став моральним жебраком, блудним сином. Єдиний рятунок для світу – повернення до Бога і Його законів. «Коли хочеш увійти в життя, – каже Христос до кожного з нас, – зберігай Заповіді». Без них нема щастя для людини, родини, суспільності, народу, нема доступу до неба.

 Один правник просив у свого приятеля якусь книжку до читання. Цей дав йому Біблію. Правник з великим зацікавленням читав її кожного дня. За якийсь час відвідує його приятель, що позичив йому Біблію. Він знаходить правника задуманим над книгою. Питає про причину його задуманості. А цей відповідає: «Знаєш, дочитав я до того місця, де Господь Бог дав десять Заповідей, і вже довго думаю над тим, чи не можна б до них щось додати або відняти. І переконався, що до них не можна нічого ані додати, ані відняти, бо вони досконалі».

Заувага правника дуже слушна. Божі заповіді досконалі, бо вони дані непомильним Господом, який усе передбачив. Божі заповіді для усіх людей всіх часів і віків. Тому Ісус Христос промовляє: «Істинно – бо кажу вам: «Доки перейде небо й земля, ні одна йота, ні одна риска з закону не перейде, поки все не здійсниться» (Мт. 5, 18).

   Урок духовності «Божі заповіді – наш дороговказ» проведено для студентів Бориславського медичного коледжу. З вступним словом до присутніх звернулася вихователь  Ліда Освенцінська. Працівники бібліотеки - філії №6 для юнацтва Марія Лутчак і Ольга Смерека розповіли про Божі заповіді, які мають стояти на сторожі нашого щасливого життя та коротко зупинилися на кожній з них, розповіли легенду «Як треба жити».

    Всі присутні переглянули мультимедійну презентацію «Щоденник ненародженої дитини». Настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ о. О.Смерека відповідав на запитання студентів. Наприкінці присутні ознайомилися з книжковою виставкою «Божі заповіді - дорога до нашого спасіння». Заступник директора по виховній роботі Галина Шидловська подякувала всім, хто долучився до організації та проведення виховного заходу.

   Про вступ до неба вирішує тільки життя за Божими заповідями тут на землі. Від нас, отже, залежить наше вічне щастя. Тож уважаймо, щоб ми не стали перед Господом з порожніми руками. Що тут посіємо, те колись у вічності зберемо. Живімо так, аби ми могли після нашої смерті на Божому Суді сказати, як відповів той євангельський юнак на запитання Ісуса Христа, чи він зберігає Божі заповіді: «Все це я зберіг змалку».