ГОЛГОФА БОРИСЛАВСЬКОГО СВЯЩЕННИЦТВА І МОНАШЕСТВА

Розважально-просвітницький захід «Інша бібліотека»

25 березня у центральній міській бібліотеці відбувся молодіжний розважально-просвітницький захід «Інша бібліотека». 
    На цьому заході була присутня заступник міського голови Роксоляна Гарасимів.

Перша частина: Вечір пам’яті талановитого бориславського поета Володимира Гнатюка.
Друга частина: Інтелектуально-розважальна, яка включала в себе гру «Що? Де? Коли?» та цікаві квести.

Третя частина була присвячена Міжнародному дню театру, який відзначається 27 березня.

У підготовці та проведенні заходу нам допомагали і були співорганізаторами: ГО "Цвіт нації", відділ гуманітарної політики міської ради, міський Палац культури, дитяча школа мистецтв. колектив центральної міської бібліотеки. Щиро дякуємо Наталії Бараняк, Тетяні Кекіс, Аллі Божко, Віктору Кравцову, Ірині Карпінській. Саме ці особистості стали ідейними натхненниками проекту "Інша бібліотека", який відбувся в центральній бібліотеці міста.

Особливі слова вдячності для Любові Савки (Гнатюк) та Роксоляни Гарасимів.

Наші інформаційні спонсори: офіційний сайт Бориславської міської ради, КП "Радіоредакція "Слово", народний часопис "Нафтовик Борислава", телерадіокомпанія "БТБ".

"Її величність - книга"

До Всеукраїнського тижня дитячого читання

Про все, що є навкруг.

Тож слід книжки читати,

Бо книга – вірний друг.

Вона поможе дуже

Обрати вірну путь

Де б ти не був, мій друже.

Про книгу не забудь.

  Книга — одне з найбільших див, створених людиною. З книги ми дізнаємося про минуле та день сьогоднішній, вона веде нас у захоплюючу подорож по країні Знань: розповідає про те, як вирощують хліб і зводять будинки, варять сталь і приборкують ріки. Як не можна жити без повітря, води та хліба, так не можна жити і без книги. Недарма і прислів’я є: «Хліб годує тіло, а книга — розум».

  Сьогодні без книги ми не можемо уявити своє життя, бо вона – постійний супутник, найкращий порадник у всіх життєвих ситуаціях і для малечі, і для школяра, і для зрілої,  досвідченої людини. 

  Щороку весна приносить до бібліотек України традиційне і довгоочікуване свято – Всеукраїнський тиждень дитячого читання – час, сповнений дивовижного книжкового розмаїття, свято тих, хто творить книгу і тих, хто любить читати, дні веселих пригод і літературних відкриттів. Впродовж усіх днів Тиждень дитячого читання наповнений зустрічами з найулюбленішими дитячими письменниками, їх новими книжками, літературними подорожами, іграми та вікторинами, різноманітними конкурсами.

 Отже, з нагоди цього свята в бібліотеці – філії №5 Бориславської МЦБС було проведено літературну мандрівку «Її величність – книга».  Мандруючи казковими стежками діти потрапляли з однієї казки в іншу.

 Ведуча свята Кропивницька Василина  (ЗОШ № 5, 7Б кл.) розповіла дітям, про чудовий світ книги. На свято, наче  в чарівну казку, завітала Королева Книг – Хома Вікторія (ЗОШ №1, 7А кл.),  Казкар – Даців Юра  (ЗОШ №4, 8Б) та Королева Казок – Яців Діана ( ЗOШ №5, 7Б кл.). Казковими героями  цікавої мандрівки були: Червона Шапочка – Пігур Наталія (ЗОШ № 4, 4В кл.); Котигорошко – Фірман Назар (ЗОШ №5, 3А кл.); Бабуся – Кравчик Олександра (БДГ, 3 (7) кл.); Незнайко – Даців Олег (ЗОШ №4, 4Г кл.); Баба – Яга – Фіненко Марія (ЗОШ №5, 7Б кл.); Карлсон – Почіковський Ростик (ЗОШ №4, 4Б кл.) ; Мальвіна – Барабаш Тетяна (ЗОШ №4, 4А кл.); Буратіно – Фіненко Віталій (ЗОШ №5, 4 кл.); Попелюшка – Ковалик Віра (ЗОШ №4, 4В кл.); Білосніжка – Яців Сніжана (ЗОШ №5, 6Б кл.); Дюймовочка – Майдра Оля (ЗОШ №5, 4 кл.).

 Свято проходило в теплій і веселій атмосфері, діти  відгадували різні казкові вікторини. Дівчинка-кур’єр Роботецька Ангеліна (ЗОШ №5, 5 Б кл.) зачитувала дітям уривки з різних казок, а Листоноша – Куцмида Каріна (ЗОШ № 5, 7Б кл.) зачитувала телеграми від казкових героїв, які не змогли потрапити на свято.  Впродовж свята звучало багато музичних композицій.

 Гостями свята були учні 3–в кл. (вч. Пфайфер Я. В.) та 4А кл. ЗОШ №4 (вч. Жигало Г. В.).

Читаючи книжки, ми не лише здобуваємо знання, а й збагачуємо свою мову, поповнюємо запас слів.

Отож, шануймо, бережімо, читаймо книжки, бо в них мудрість, знання людства, набуті упродовж тисячоліть.

Наталія Пріцак, бібліотекар бібліотеки-філії №5 

для дітей Бориславської МЦБС.

21 березня - Всесвітній день поезії

До Всесвітнього дня поезії у бібліотеці-філії №6 для юнацтва презентовано книжкову виставку «21 березня - Всесвітній день поезії», яка розкриває творіння людської творчості,  що сходить зорею і яскравіє на поетичному небосхилі. Представлена на виставці література знайомить відвідувачів книгозбірні з поетичними творами Л. Костенко, І. Франка, В. Симоненка, В. Стуса, поетів краю та ін.

Поезія — це завжди неповторність,

якийсь безсмертний дотик до душі.

(Ліна Костенко)

Всесвітній день поезії — свято, яке відзначається щороку 21 березня (у день весняного рівнодення). Встановлено 1999 року ухвалою 30-ої сесії ЮНЕСКО. Уперше відзначено 21 березня 2000 року.

Уперше Всесвітній день поезії пройшов у Парижі, де знаходиться штаб-квартира ЮНЕСКО.

«Поезія, — йдеться у рішенні ЮНЕСКО, — може стати відповіддю на найгостріші та найглибші духовні питання сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї якомога більше широку суспільну увагу».

Всесвітній день поезії покликаний дати можливість ширше заявити про себе малим видавництвам, чиїми зусиллями, в основному, доходить до читачів творчість сучасних поетів, а також літературним клубам, які відроджують одвічну традицію живого звучного поетичного слова.

Поети — люди, багаті душею. Вони здатні до вияву сильних емоцій, їм властиве почуття прекрасного.

Людина, що знаходиться у фокусі поетичних променів — це складна особистість, чутлива до найдрібнішої неправди, інтелектуально багата, не заспокоєна в духовній суті. Її поезія — це не просто точна рима. У поезії має бути душа поета.

У народі кажуть, що поезія – це музика душі. А коли душа не байдужа до світу, до тривог його мешканців, то неодмінно хочеться поділитись своїми думками і почуттями. Саме так і народжуються вірші й проза. Хто ж починає писати для себе, той пише, щоб не забути цікаву думку, зафіксувати тривожний настрій, або – просто для естетичної насолоди.

«Про поезію»

Поету, кажуть, треба знати мову

Та ще й уміти вправно римувать.

Натхнення і талант — і все готово,

Слова самі піснями забринять.

То правда все, але не в тому сила,

Мені здається, що не тим вірші

У дні тяжкі серця наші палили,

Любов і зненависть будили у душі.

Бо не запалить серце точна рима,

Яку хтось вимучив за місяць чи за ніч.

Ні, інша сила, буйна, незборима,

Вогнем і пристрастю напоює ту річ.

Ні, інша сила так цілющо діє,

Словам велику надає вагу,

Бо з нею світ цвіте і мелодіє

І світло б’є крізь морок і пургу.

Без неї рими, точні й милозвучні,

Не варті навіть драного гроша –

Слова звучать примусить сильно й гучно

Лише одна поетова душа.

Василь Симоненко.

Обласний день дитячого читання

Вже стало доброю традицією 20 березня відзначати Обласний День дитячого читання. А 2017 рік для Євгена Пилиповича Гуцала ювілейний - 80 років від дня народження.

В бібліотеці – філії №5 для дітей Бориславської МЦБС також проходив Обласний день дитячого читання, який провела бібліотекар Наталія Пріцак. Діти читали оповідання «Сім’я дикої качки», в якому розкриваються поняття: добро і зло, милосердя і жорстокість, над якими замислюється кожна людина. А також в оповіданні розкривається справжня турбота про природу, яка була дуже цікава для наших читачів: Барабаш Т., Пігур Н., Яців Д., Кропивницькій В., Кравчик О., Майдрі О., Яців С., Даців Ю. і Даців О., Почіковському Р., Куцмиді К.

Наталія Пріцак, бібліотекар бібліотеки-філії №5 для дітей Бориславської МЦБС.

До Всеукраїнського тижня дитячого читання

ЛІТЕРАТУРНА  МАНДРІВКА   "ЇЇ  ВЕЛИЧНІСТЬ - КНИГА"

Бібліотека-філія №5 для дітей

Творчий вечір Ніни БІЧУЇ та Василя ҐАБОРА

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-ПРОСВІТНИЦЬКИЙ РОЗВАЖАЛЬНИЙ ЗАХІД

УРОК ДУХОВНОСТІ

«БОЖІ  ЗАПОВІДІ  –  НАШ  ДОРОГОВКАЗ»

Божі заповіді — основа людського щастя на землі, найпевніша запорука вічного щастя в небі. Проте, щоб вони дали нам щастя, вдоволення і спокій серця на землі та запевнили вічне щастя, треба їх знати, розуміти, любити й зберігати не десь-колись, але щодня, впродовж усього життя. 

Чи багато людей сьогодні знає Божі заповіді?

Один священик у Відні зустрів на вулиці жебрачку, яка, розмовляючи французькою мовою, просила у нього милостині. Він почав з нею розмову. Вона розповіла йому довгу й сумну історію свого життя. Виросла в багатій родині, вивчила кілька чужих мов; жила, як бажала. І свою розмову закінчила словами: «Так, отче, я була молода, гарна, багата, і все це довело мене до такого жалюгідного стану».

Історія тієї нещасної жебрачки – це символ сьогоднішнього людства, що хоча живе у достатку, але стоїть над пропастю. Маємо радіо, телебачення, автомобілі, літаки, телефони, атомну енергію, модерні помешкання; ми опанували землю, море й повітря; говоримо різними мовами, але при тому усьому ми моральні жебраки, бо все те нас не вдовольняє, не робить щасливими, а радше віддаляє, аніж наближає до щастя.

 Сьогоднішній світ, наче та жебрачка, запропастив, змарнував Божі дари, покинув Господа і Його заповіді; шукаючи щастя поза Богом, став моральним жебраком, блудним сином. Єдиний рятунок для світу – повернення до Бога і Його законів. «Коли хочеш увійти в життя, – каже Христос до кожного з нас, – зберігай Заповіді». Без них нема щастя для людини, родини, суспільності, народу, нема доступу до неба.

 Один правник просив у свого приятеля якусь книжку до читання. Цей дав йому Біблію. Правник з великим зацікавленням читав її кожного дня. За якийсь час відвідує його приятель, що позичив йому Біблію. Він знаходить правника задуманим над книгою. Питає про причину його задуманості. А цей відповідає: «Знаєш, дочитав я до того місця, де Господь Бог дав десять Заповідей, і вже довго думаю над тим, чи не можна б до них щось додати або відняти. І переконався, що до них не можна нічого ані додати, ані відняти, бо вони досконалі».

Заувага правника дуже слушна. Божі заповіді досконалі, бо вони дані непомильним Господом, який усе передбачив. Божі заповіді для усіх людей всіх часів і віків. Тому Ісус Христос промовляє: «Істинно – бо кажу вам: «Доки перейде небо й земля, ні одна йота, ні одна риска з закону не перейде, поки все не здійсниться» (Мт. 5, 18).

   Урок духовності «Божі заповіді – наш дороговказ» проведено для студентів Бориславського медичного коледжу. З вступним словом до присутніх звернулася вихователь  Ліда Освенцінська. Працівники бібліотеки - філії №6 для юнацтва Марія Лутчак і Ольга Смерека розповіли про Божі заповіді, які мають стояти на сторожі нашого щасливого життя та коротко зупинилися на кожній з них, розповіли легенду «Як треба жити».

    Всі присутні переглянули мультимедійну презентацію «Щоденник ненародженої дитини». Настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ о. О.Смерека відповідав на запитання студентів. Наприкінці присутні ознайомилися з книжковою виставкою «Божі заповіді - дорога до нашого спасіння». Заступник директора по виховній роботі Галина Шидловська подякувала всім, хто долучився до організації та проведення виховного заходу.

   Про вступ до неба вирішує тільки життя за Божими заповідями тут на землі. Від нас, отже, залежить наше вічне щастя. Тож уважаймо, щоб ми не стали перед Господом з порожніми руками. Що тут посіємо, те колись у вічності зберемо. Живімо так, аби ми могли після нашої смерті на Божому Суді сказати, як відповів той євангельський юнак на запитання Ісуса Христа, чи він зберігає Божі заповіді: «Все це я зберіг змалку».