Літературно-поетична світлиця
«Заповіт ШЕВЧЕНКА: «БОРІТЕСЯ-ПОБОРЕТЕ!».
Сльозами і кров’ю …
Кат будує своє «завтра»
на горі людському …
Гірко плаче Україна і
тяжко ридає …
Своїх синів, що померли,
сльозами вмиває …
Плаче ненька Україна …
Плаче кожна мати,
та, що сина відпустила,
волю здобувати.»
Т. Г. Шевченко
Літературно-поетична світлиця «Заповіт Шевченка: «БОРІТЕСЯ-ПОБОРЕТЕ!» відбулася в Опорній публічній бібліотеці Борислава 12 березня з нагоди відзначення 210-ї річниці від дня народження великого українця Тараса Григоровича Шевченка.
Впродовж заходу членкині ГО «Союзу українок» міста Борислава донесли присутнім, що Тарас Шевченко не є поетом однієї епохи – він наш повсякчасний провідник. У всі часи чимало людей зверталося до творчості Кобзаря і знаходили в ній відповіді, а його поезія – дзеркало, що відображає події сучасної України.
Адже в історії кожного народу є імена, які він свято береже у своїй пам'яті і з великою любов'ю та повагою передає їх з покоління в покоління. Та є таке ім'я і у нашого народу — це Тарас Шевченко. Не було і немає в Україні поета, який був би йому подібний. Не було у неньки України сина, який так ніжно і віддано любив свій народ і так страждав за нього. Саме він зберіг і повернув народу його голос — українську мову. Для кожного з нас ім'я Шевченка є святим.
Ми щиро захоплюємося високим образом Кобзаря, його любові до України. Та чи можемо сповна уявити собі, що за цим стояло, скільки це вимагало душевних сил і боротьби, скільки коштувало мук та болю, скільки для цього треба було прозрінь думки й висоти духу?
Сьогодні ми розуміємо Тараса Шевченка настільки, наскільки розуміємо себе – свій час і Україну в ньому.
Але щоб краще збагнути його як нашого сучасника, нам потрібно повністю осягнути його як учасника подій суспільства XIX століття. Як Т. Шевченко приходить до нас уже через 200 років так і ми повинні йти в його час щоб зрозуміти, хто він для нас, українців.
Тож нехай в кожному нашому домі лунає і вивчається слово Кобзаря, Апостола правди і свободи, нескореного борця за волю України і будівничого нашої державності, незалежної України, яку ми маємо тепер, адже, як писав Шевченко:
«Нема на світі України,
Немає другого Дніпра…».
Тарас Шевченко для України і в Україні житиме вічно. Він сьогодні, як ніколи, органічно злився зі своїм великим, нескореним народом і твердо ступає повсюдно у вільній державі.
Шевченкове життя є символом тернистого шляху боротьби за свободу. Воно постало перед українцями живим прикладом того, як можна крок за кроком звільнятися з полону пригніченості, зневіри, комплексу меншовартості і національної депресії.
Минають роки, століття, а гострота і сила Шевченкового слова живе. Дух свободи, людської гідності – найвеличніших вселюдських понять – через віки випробувань, пережитих Кобзарем, приходять до українців і додають їм упевненості у власному самоствердженні.
І вам слава, сині гори,
Кригою окуті.
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті.
Борітеся — поборете!
Вам бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
Емоційності заходу надали пісні на слова Шевченка у виконанні народного хору «Лемківська студенка» міського Палацу культури (керівник Богдан Шкільник). Поему «Єретик» Т. Шевченка, яка є актуальною в усі часи, а особливо зараз, майстерно продекламував Андрій Спас.
Організатором літературно-поетичної світлиці «Заповіт Шевченка: «БОРІТЕСЯ-ПОБОРЕТЕ!» була ГО «Союз українок» міста Борислава - голова Анна Глод.
Режисер заходу – членкиня міської ГО «Союз українок» Ярослава Демко. Відеозапис заходу провела Божена Дмитришин.
Божена Дмитришин, провідний методист закладу культури «Бориславська публічна бібліотека».
