До 150-річчя від дня народження та Року Климентія Шептицького на Львівщині.

«Духовність – основа  життя».

До  150-річчя  від  дня  народження 

та  Року  Климентія  Шептицького  на  Львівщині.

Ісус – мій Бог, ідіть усі до нього,

Спішіть у храм – до щастя це дорога,

Віддайте все у Божі його руки,

Ні дня не допускайте з ним розлуки.

Галина Британ.

  Блаженний  священномученик  Климентій Казимир Шептицький народився  17 листопада  1869 в в селі Прилбичі Яворівського повіту Львівської області як шоста дитина графа Івана Канти і Софії з Фредрів Шептицьких. Брат митрополита Андрея Шептицького. Початкову освіту здобув вдома від найманих вчителів під наглядом матері.

  Закінчив гімназію святої Анни у Кракові, де склав на відмінно іспит зрілості. Навчався в університетах Кракова, Мюнхена і Парижа, в 1892 отримав ступінь доктора права у Ягеллонському університеті (Краків). Одночасно закінчив Інститут лісівництва.

  Працював адвокатом, допомагав батькові управляти сімейними маєтками, був послом Галицького сейму. В 1900–1907 був депутатом австрійського парламенту, співавтор «Загального австрійського закону про ліси».

Коли у 1907 році розпустили австрійський парламент, Казимир вирішив завершити свою політичну діяльність. Зайнявся суто адміністративною роботою, а також почав вести господарство у маєтку Шептицьких в Дев'ятниках. Там для селян греко-католиків побудував парафіяльну церкву.

Невдовзі, в  1910 році у нього визріло рішення вступити до монастиря, за прикладом брата Романа Андрея. Вступив до бенедиктинського монастиря у Бойроні (Німеччина). В 1912 році перейшов у греко-католицький монастир Студійського уставу (Студитів) у Кам'яниці в Боснії, де приніс монаші обіти і отримав ім'я Климентій. 28 серпня 1915 року єпископ Діонізій Нярадій з Крижевець висвятив його на священика. У 1915 став ієромонахом. Отримав богословську освіту в університеті Інсбрука.

У його монастирській келії були лише залізне ліжко, шафа з книгами, столик і клячнік, на якому молився перед Розп'яттям.

У 1918 році став настоятелем Унівського монастиря, a з 1926 року ігуменом Студитів Свято-Успенської Унівської лаври. Зіграв значну роль в історії греко-католицького чернецтва в XX ст. В 1936-1937 рр, спільно з митрополитом Андрієм Шептицьким, склав статут для монахів Студійського уставу, відомий під назвою «Типікон».

З 1937 жив у Львові, допомагав своєму братові в управлінні церквою. З 1939 – Член Українського Католицького Інституту, церковного об'єднання ім. митрополита Рутського. Таємно іменований митрополитом Андрієм Шептицьким екзархом Росії та Сибіру (1939). У 1944 р. наступник Йосиф Сліпий іменував отця Климентія архімандритом монахів Студійського уставу.

5 червня 1947 архімандрит Климентій був заарештований більшовиками у своїй келії під час вечірньої молитви. У келії проведено обшук, в результаті якого знайдено антирадянську літературу та два плакати ОУН із зображенням у центрі національного тризуба та підписом «Слава Україні! Героям слава!», що були сховані у дивані спальні. Однак, за свідченням тогочасних монахів, листівки були сфабриковані та підкинуті працівниками МДБ, іншою підставою такого припущення є те, що у келії дивана не було, а стояло дерев'яне ліжко.

З метою залякування монахів та мешканців села його везли на відкритій вантажівці, між двома солдатами з демонстративно наставленою зброєю. Архімандрит Климентій зміг тільки вклонитися людям, які стояли біля своїх домівок та поблагословити село..

Архімандрит Климентій Шептицький був засуджений на 25 років. З 27 червня 1947 містився в Київській внутрішній в'язниці МВС. У його біографії сказано, що саме в її стінах отець Климентій зазнав найбільші знущання, про що свідчать протоколи допитів, що проходили переважно вночі. Енкаведисти різними способами намагалися зламати його. Побоями, фізичною і моральною наругою, шантажем, залякуванням, співчуттям, улесливими обіцянками. Слідчий неодноразово пропонував йому зректися своєї віри, перейти в юрисдикцію Московської патріархії, обіцяючи відпустити його в монастир. Архімандрит залишався непохитним у своєму святому переконанні, залишався вірним християнським ідеалам.

28 лютого 1948 року Шептицький Климентій Іванович, 1869 р.н., засуджений до 8 років виправно-трудових таборів із конфіскацією майна.

Помер архімандрит Климентій Шептицький 1 травня 1951 р. о 21 год 30 хв. у Владимирському централі. Похований під його стінами в попередньо викопаній ямі 3 травня о 3-й год ночі. Його могилу відшукати не вдалось..

У 1991 році архімандрита Климентія Шептицького, Прокуратурою УРСР, посмертно було реабілітовано.

1996 року отримав звання «Праведник народів світу» за порятунок євреїв у період Голокосту.

У вересні 2000 року на Владимирському цвинтарі монахи Унівської Лаври, встановили кам'яний хрест з пам'ятним написом та світлиною блаженного Климентія.

Отець Климентій Шептицький був беатифікований Папою Римським Іваном Павлом ІІ 27 червня 2001 року у Львові під час офіційного візиту Святійшого Отця в Україну.

  У 2005 році в селі Унів Перемишлянського району Львівської області було відкрито меморіальну дошку на честь митрополита Андрея і блаженного архимандрита Климентія Шептицьких за порятунок єврейських, українських та польських дітей у роки Другої світової війни.

29 липня 2011 року в селі   Прилбичах було відкрито перший в Україні пам'ятник Блаженному Климентію та його братові Митрополиту Андрею Шептицькому.

   1 грудня 2016 року Музею народної архітектури та побуту у Львові присвоєно ім'я блаженного Климентія Шептицького.

Година духовності «Духовність – основа життя» проведена в бібліотеці – філії № 6 для юнацтва спільно з учнівським колективом 8-А класу ЗЗСО № 4 ім. Стефана Коваліва (класний керівник Леся Панів). Працівники бібліотеки Марія Лутчак і Галина Почіковська виступили з бесідою «Климентій Шептицький – праведник народів світу» (до 150-річчя від дня народження та року Климентія Шептицького на Львівщині).

Присутні переглянули мультимедійну презентацію «Духовні святині Борислава». Ольга Смерека ознайомила учнів з книжковою виставкою «Духовність – основа життя» та релігійними плакатами: «Катехизмові правди», «Пасха та дванадесяті свята», «Ранньохристиянські символи», «Книги Святого Письма», «Останні земні дні Ісуса Христа», «Щоденні молитви».

Ольга Смерека, завідувачка бібліотеки-філії № 6 для юнацтва

Бориславської МЦБС.