МІЙ КРАЙ - МОЯ ІСТОРІЯ ЖИВА!
Де небесна краса в сто карат
Де калина рясна у намисті
Там в самому підніжжі Карпат
У долині розкинулось місто
Борислав, Борислав…
На узліссі стоять нафтовежі,
Мов дівчата в святковій одежі,
Обціловані шелестом трав.
В Борислав йде терниста дорога
З споконвіку до нового дня -
Не зрікався душею він Бога,
Як підкови кував для коня…
Час не спав, а крутив свої жорна.
На орбітах кривавих століть.
Ви погляньте хоч раз - вікопомно
Каменяр на майдані стоїть.
А над містом кружляє лелека,
Принесе він комусь немовля -
Йде дівча із «Нафтусею» в глеках
І молитву Христа промовля.
Відгриміли вже битви жорстокі,
І трагедії чорних заграв -
Сім століть, де смереки й потоки,
Волелюбний стоїть Борислав.
Іван Зінченко.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.