До 125 - річчя від дня народження Йосифа Сліпого

"Патріарх Йосиф Сліпий  - святий мученик  та ісповідник  віри  Христової"

Народ гордиться і живе

За заповітами владики.

Хай слава волі оживе,

Він – України син великий!

Кожен із нас, приходячи  у цей світ отримує від Бога конкретне покликання. Це нелегка справа, яка вимагає багато мудрості й терпеливості, значних зусиль.

Людей, які за свого земного життя намагалися виконати доручене їм Богом покликання, називають святими. Вони пам’ятали, що святість залежить від щирої молитви й довіри до Бога. Кожна людина реалізує своє покликання в особливіший спосіб.

   Серед багатьох постатей, які зуміли почути й реалізувати своє покликання є Слуга Божий - Патріарх Йосиф Сліпий. 17 лютого минуло 125 років, відколи на Теребовлянській землі, в селі Заздрість, на світ з’явився Йосиф Сліпий, якому доля судила стати однією з найвеличніших  постатей не тільки в історії України, а й в історії Вселенської  Церкви.

  Юнак відчував покликання до духовного життя й дальшу освіту продовжував у греко-католицькій семінарії у Львові. Помітивши у молодого семінариста здібності до науки, надзвичайну працьовитість і побожність, митрополит Андрей Шептицький відправив його вивчати теологію до австрійського університету у м. Інсбрук. Тут він осягнув докторат богослов’я, а ступінь приват-доцента здобув у Римі.

  30 вересня 1917 року митрополит Андрей Шептицький висвятив у Уневі Йосифа Сліпого  в сан священика. У 30 - річному віці о. доктор Йосиф Сліпий стає професором догматики, а з кінця 1925 року призначений ректором семінарії.

    Владика  Сліпий  не був ні політичним діячем, ні членом підпілля. І все ж таки його позбавили волі – за вірність Українській Греко-Католицькій Церкві, за те, що вона стояла на перешкоді русифікації  українського народу.

    18 років найбільш продуктивного його віку забрали репресії, тюрми, концтабори. Тюремні власті змушували Владику до зради Греко-католицькій Церкві, на що він спокійно відповідав: «Або вільний і з церквою Галицької землі, або нехай Господь прийме жертву мою – тобто мою в’язницю, знущання наді мною і муки мої».

У кінці січня 1963 року під тиском світової громадськості й безпосередньо Папи Івана ХХІІІ митрополита Йосифа звільнили й відправили до Риму.

На другому Ватиканському соборі 10 жовтня 1963 року виступив кир Йосиф. Його промова справила на всіх учасників незабутнє враження. Заключним акордом промови митрополита були слова: «Ми пропонуємо, щоб Київсько-Галицьку Митрополію піднести до гідності Патріархату».

25 січня 1965 року Папа Павло VI підніс до кардинальної гідності Первоієрарха УГКЦ Владику Йосифа Сліпого.

Кардинал Йосиф Сліпий відновив видавництво журналу «Богослов’я», заснував Український Католицький Університет.

У своєму останньому творі «Завіщання» Владика вклав весь свій пастирський і богословський талант та пристрасть мученика віри християнської, палкого патріота свого народу. По-апостольськи, пророче звучать слова: «Рятуйте нашу церкву від загибелі й руїни».

7 вересня 1984 року серце Патріарха УГКЦ кардинала Йосифа Сліпого перестало битися. У Ватикані оголосили 40-денний траур. По закінченні церковних обрядів домовина з тілом кардинала Йосифа Сліпого була захоронена в крипті церкви святої Софії, згідно заповіту: «Поховайте мене в нашому Патріаршому Соборі Святої Софії, а як настане на волі наша свята церква і наш український нарід, занесіть мою домовину, в якій спочину, на рідну українську землю і покладіть її у храмі Святого Юра у Львові».

27 серпня 1992 року сумний і водночас радісний день. В Україну, вільну й незалежну, повернувся її Патріарх – кардинал Йосиф Сліпий. Не судилося йому, як біблійному Мойсеєві, ступити живим на «землю обітовану». Такого похорону Львів ще не бачив.

Майже півстоліття тому із сумом покидав він Україну вигнанцем і каторжником, відрахувавши сто літ від Дня народження, повернувся до нас із далекої Італії вже Блаженнійшим Йосифом Сліпим.

Годину духовності «Патріарх Йосиф Сліпий – святий мученик та ісповідник віри Христа» провели працівники бібліотеки-філії №6 для юнацтва у ЗОШ №5 з учнями старших класів. Зі вступним словом виступила вчителька української мови і літератури  Ольга Козич.

Працівники бібліотеки-філії №6 для юнацтва Марія Лутчак і Ольга Смерека ознайомили присутніх із постаттю Патріарха Йосифа Сліпого, розповіли про його життя і діяльність.

Учні школи Василь Шрібак, Олександра Томашевич, Юрій Королик, Михайло Лукевич, Мар’яна Гірчак, Анастасія Желем, Лілія Сидорак, Софія Лесишак прочитали вірші на релігійну тематику: О. Неприцького «Сила молитви», В. Косовського «Де сплелися дні моїх доріг», В. Самійленка «Озиваймось на провісний дзвін», Б. Лепкого «Як засяють зірки», Л. Полтави «Кардинал». Вчитель музики Ігор Хоп’ як і учень 8 А класу  Раман Богданов виконали пісню «Служитель».  

Присутні переглянули уривок з фільму про Йосифа Сліпого «Молитва за Україну». Вчитель Ольга Козич продемонструвала мультимедійну презентацію «Заповіт  Блаженнішого  Патріярха  Йосифа Сліпого».

Бібліотекар Ольга Смерека ознайомила присутніх із добіркою літератури «Життя Патріарха Йосифа Сліпого – це вияв справжньої християнської  любові».

Життя Патріарха Йосифа – важка й терниста дорога. Однак протягом усього часу випробувань він не зневірився, а постійно молився за своїх духовних дітей і за весь український народ, якому, як пише у своєму заповіті, «старався весь свій вік служити».

Усі ми схиляємося перед постаттю Патріарха Йосифа Сліпого, який є справді прикладом для наслідування. У грудях його билось велике серце, повне любові до Бога і свого народу. Старався любити всіх любов’ю Христа. Відчував потреби ближніх. Жив справжнім, відданим Богові життям.

                 Ольга Смерека, завідувач бібліотеки - філії №6 для юнацтва Бориславської МЦБС.