Літературно – мистецьке свято «Шевченко - Герой нашого часу»

22 травня бориславська громада вшанувала три важливі дати, першою з яких є відзначення 155-ї річниці з дня перепоховання Тараса Шевченка в Україні, друга – Свято Героїв, яке широко святкується передовсім у Галичині та встановлене на честь українських вояків — борців за волю України. Та ще, - взяли участь у параді вишиванок, який проводився у нашому місті з нагоди 10-річчя святкування Дня вишиванки.

Ведуча літературно-мистецького свята розповіла, що кожна країна, кожна нація, кожна людина має своїх героїв. Зазвичай за життя їх не визнають, усіляко перешкоджають їхній діяльності, пригнічують. Утім, це сильні духом люди, які, незважаючи ні на що, потім стають символами націй, їхніми героями. У нас теж є така людина – Герой нашого часу, часу минулого та часу прийдешнього – це вічний Тарас Шевченко. Це та постать, з якою асоціюють Україну та позиціонують як борця і Пророка. 

Вшановуючи пам'ять про Кобзаря, з гордістю було згадано Світову Героїню, мисткиню художньої вишивки, українську поетесу, членкиню Української Гельсінської групи, Почесну громадянку міст Борислава і Львова – Ірину Сеник, яка з великою любов’ю вишила портрет Шевченка та присвятила йому свого вірша:

Нам говорили, що у нас

Не було Пушкіна та Блока.

А ми? Пишались кожен раз,

Бо мали й маємо Шевченка — нашого пророка.

Шевченко велет з велетнів, авжеж!

Борець за Правду і Свободу.

Його талант не знає меж,

Він СВІТОЧ нашого Народу.

Він приходив в найменший зал,

Через віки та покоління,

Тож піднесім його на п’єдестал

Якщо в нас є сумління.

Пам’ятники Шевченку можна знайти не лише на території України, а всюди, де є у світі українці. Він нерозлучний з нами, а ми — з ним. Він — наша гордість, наша любов. Наш камінь спотикання і гіркий докір нам. Він – символ нашої боротьби і сльоза покаяння. Він – пісня і стогін. Пророк і суддя. Тож вшануймо пам’ять про нашого генія, пишаючись тим, що ми українці, а Шевченко–герой нашої країни.

Панахиду з нагоди 155 – ї річниці перепоховання Шевченка та пам’яті Героїв – борців за волю та незалежність України відслужив о. Олег Смерека.

Квіти до пам’ятника Тарасові Шевченку поклали міський голова Ігор Яворський, секретар міської ради Юрій Химин, заступник міського голови Роксоляна Гарасимів.

В своєму виступі міський голова Ігор Яворський згадав слова Івана Франка, сказані великим письменником і вченим навесні ювілейного 1914 р. від імені всього українського народу: «Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим.

Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій.

Доля переслідувала його в житті скільки могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі в іржу, ані його любові до людей в ненависть і погорду... Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя. Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті — невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйоні людських сердець все наново збуджуватимуть його твори. Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко».

Заступник міського голови Роксоляна Гарасимів згадала ті страшні дні і ночі на Майдані…, сотні, тисячі хоробрих людей, які боролися за свободу України та продекламувала поетичні рядки Шевченка: «Борітеся — поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая!» - це заклик, який пролунав з вуст бійця 3-ї сотні Самооборони Майдану, Героя України Сергія Нігояна, слова, які вселяють у нас віру в перемогу та надію на краще майбутнє. Все своє життя Тарас Шевченко плекав любов в собі та в інших до України. Його грізні, емоційні, пророчі слова лунали, як гімни свободі та відвазі. Він окрилив Україну та її слово. Тобто його життя – це історія і сьогодення нашої країни.

Упродовж заходу звучали Шевченкові поетичні твори. Поезію Тараса Шевченка «Кавказ» майстерно прочитав депутат міської ради Андрій Спас. Вірш «Розрита могила» прочитала вчитель української мови та літератури ЗОШ №6 Ірина Пригода. Учень ЗОШ №9 Богдан Михаць чудово читав вірша «Чигрине, Чигрине». Членкиня міської організації «Союз Українок» Мирослава Павлюх продекламувала вірш Володимира Сосюри «На могилі Шевченка».

У виконанні дуету в складі Садової Наталії та Тимишин Ольги прозвучала пісня «Стала весна» на слова Тараса Шевченка, музику Ольги Вільгуцької. А пісню «Молитва за Україну» виконала учениця ЗОШ №1 Вікторія Чорна.

Шануючи пам’ять про Кобзаря, ми робимо крок вперед до об’єднання всього українського народу, бо Шевченко для українців – це символ віри. Він довів, що українське слово – не наріччя чи діалект, яким означують нашу мову. Це ціла історія розвитку зі своїми геніями, перешкодами, боротьбою. Ту силу, яка звучить у його словах, неможливо знищити, бо вона вічна.

Він силу мав і має й досі

Кобзарю, серце заспокой.

У кожній думці, відголоссі —

Це наш поет. Це наш герой…

Сьогодні нам усім слід подбати про збагачення нашого життя національними ідеями, які Шевченко проніс крізь усе життя та залишив для нас.

Молімося, читаючи Шевченка.

Там кожне слово, як місток до себе,

Там кожен знак, то — код, то ключ від неба.

Молімося, читаючи Шевченка.

Нам Бог поможе перейти руїну,

І кров живими квітами востане.

Вклонившись непохитному Майдану,

Молімося за вічну Україну.

Божена  ДМИТРИШИН,

провідний методист Бориславської МЦБС.