ЛІТЕРАТУРНІ ЧИТАННЯ ДО 202-Ї РІЧНИЦІ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ШЕВЧЕНКО  У  ЖИВОМУ  СЛОВІ

Тарас Шевченко — це не минуле, Тарас Шевченко — це сьогодення, він важливий і для тих, хто живе тепер, і для молодих, хто тільки починає своє життя, і для старших, і для всіх тих, хто хоч якось асоціює себе з Україною...

Щороку в березневі дні усі свідомі українці вшановують свого Генія і Пророка, який став символом України - Тараса Григоровича Шевченка. 

Ім’я Тараса Шевченка відоме всьому світові. Особливо воно близьке нам, українцям. Великий Кобзар став Кобзарем тому, що не лише оспівував у своїх творах величний та героїчний дух українців різних часів, показував красу природи засобами слова, передавав звуки за поетичними образами, а й виховував власним життєвим прикладом. Не залишався байдужим до долі свого народу, бо й сам був кріпаком і, як ніхто інший, розумів труднощі буття поневоленої людини.

Для багатьох поколінь українців Тарас Шевченко – порадник і провідник у цьому швидкоплинному світі. І хоча писав два століття назад, проблеми, які він порушував у своїх творах, актуальні і сьогодні.

До Кобзаря звертаються багато поетів сучасності. Адже він писав відверто та щиро, проживав кожне слово своєї поезії, плакав та сміявся.

4 березня в читальній залі центральної міської бібліотеки в рамках зібрання літературно-мистецького клубу "ЖИВЕ  СЛОВО" відбулись літературні читання творів Тараса Григоровича Шевченка "ШЕВЧЕНКО  У  ЖИВОМУ  СЛОВІ", присвячених 202-й річниці від дня народження великого Кобзаря. 

Ведуча заходу, бібліотекар Алла Божко звернулася до всіх присутніх зі словами, що у нашому житті Тарас Шевченко – це взірець, до якого потрібно прагнути. Адже досягнути його поетичної майстерності не може ніхто. Та й на прикладі життя поета можна показати, хто такий справжній патріот своєї Батьківщини, а «Кобзар» – це статут і закон для всіх українців.

Отже, Тарас Шевченко – це втілення сили духу, мужності, коли кожен українець буде прагнути до висоти його думок та ідей, то буде щасливою й вільною Україна…

Упродовж літературних читань присутні поринули у безмежний світ Шевченкової поезії, яка гармонійно перепліталась із фактами біографії поета-борця.

Під час заходу прозвучали вірші та уривки з поем:  "Думка" (Надія Чарнош, ЗОШ №4, 4 кл.); "Кавказ", "У тієї Катерини" (Андрій Делінкевич, активіст міської організації "Цвіт нації"); "І мертвим, і живим" (Наталія Сокаль, ЗОШ №6, 9 кл.); "Розрита могила" (Ярина Кошкорова, ЗОШ №6, 9 кл.); "Заповіт" (Тетяна Мохналь, ЗОШ №9, 4 кл.); "Ми восени такі похожі" (Софія Бренич, ЗОШ №8, 11 кл.); "Причинна" (Олена Бонтей, ЗОШ №4, 4 кл.); "Минають дні, минають ночі" (Марія Барщик, ЗОШ №3, 8 кл.); "Мені тринадцятий минало" (Захар Чушак, ЗОШ №9, 4 кл.); "Не гріє сонце на чужині" (Вікторія Джуфер, ЗОШ №9, 4 кл.); "За байраком байрак" (Давид Копитчак, ЗОШ №5, 9 кл.); "Іржавець" (Тетяна Файчак, ЗОШ №5, 9 кл.); "Чигрине, Чигрине" (Богдан Михаць, ЗОШ №9, 8 кл.); "По діброві вітер віє" (Ксенія Гошко, ЗОШ №5, 4 кл.); "Причинна" (Софія Придатько, БДГ, 11 кл., юна бориславська поетеса); "Нащо мені чорні брови" (Лілія Паращак, БДГ, 6 кл.); "Лілея" (Марія Гадубяк, ЗОШ №7, 10 кл.); "Наймичка" (Ася Лепак, ЗОШ №8, 10 кл.).

Також прозвучали пісні у виконанні: Божени Гамар "Гне тополю високую"; Анни Дум’як "Садок вишневий коло хати"; Ольги Тимчишин "Синові", "Всі ідем до тебе Божа Мати".

В читальній залі бібліотеки увазі присутніх представлено експозицію матеріалів «Шевченка полум’яне слово на сторожі вічності стоїть»; створено бібліовікно «Тарас Шевченко у творах наших краян»; підготовлено мультимедійну презентацію "Шевченко у живому слові" (бібліотекар Ірина Карпінська). А також працівниками центральної міської бібліотеки започатковано книгу "Тарас Шевченко в моєму житті", в якій всі присутні мали можливість розповісти чимало життєвих історій, поділитися спогадами, думками, чимось надто особистим, що пов’язане з Тарасом Григоровичем. Адже у життя кожного з нас він приходить по-своєму. До одних із пожовклих сторінок «Кобзаря» або разом з «Катериною» чи «Заповітом», яку читали напам’ять старші люди. Інші відкривають для себе велич Шевченка під час випадкових знайомств з цікавими людьми чи наодинці із його «Кобзарем».

Ведуча Алла Божко завершила літературні читання поезією Героїні Світу, української поетеси, дисидента,  членкині Української Гельсінської групи з 1979 р. ІРИНИ СЕНИК: 

Нам говорили, що у нас

Не було Пушкіна та Блока.

А ми? Пишались кожен раз,

Бо мали й маємо

Шевченка — нашого пророка.

Шевченко велет з велетнів, авжеж!

Борець за Правду і Свободу.

Його талант не знає меж,

Він СВІТОЧ нашого Народу.

Він приходив у найменший зал,

Через віки та покоління,

Тож піднесім його на п’єдестал

Якщо в нас є сумління.

(Ірина Сеник)

Божена ДМИТРИШИН, 

провідний методист Бориславської МЦБС.