Відлуння ліри. Бориславський міський конкурс читців 2019

#Відлуння_ліри_Бориславський_міський_конкурс_читців_2019

Мовознавча вітальня «Світ українського слова».

Мовознавча   вітальня 

«Світ   українського   слова».

«Як парость виноградної лози, плекайте мову…»

(Максим Рильський)

        

   9 листопада в Україні щорічно відзначається День української писемності та мови. Він був встановлений указом президента України Леоніда Кучми в 1997 році на честь українського літописця Нестора. В цей день проводяться різноманітні виступи, лекторії, зустрічі, а з 2000 року в прямому ефірі «Українського радіо» транслюють «Диктант національної єдності».

Так і в Бориславі проводилися заходи, спрямовані на популяризацію української мови. Мовознавча вітальня «Світ українського слова» радо прийняла учасників Молодіжного центру «Молодь змінює світ», що діє при бібліотеці-філії №6 для юнацтва.

Спершу відбувся історичний екскурс в давнє минуле нашої писемності, який провела координатор молодіжного центру Галина Почіковська. Гостями вітальні були бориславські поетеси – Галина Британ та Лідія Мазурчак, які зачитали вірші з свого нового доробку.

         Найбільш цікавою частиною заходу стали експрес – уроки рідної мови від  автора підручників, мовознавця Олександра Авраменка. Присутні також переглянули відеопоезії  Галини Британ: «Великий Гість», «Допоки мама поруч, ти дитина…», «Цінуйте, друзі, ангела свого…», ознайомилися з книжково-ілюстративною експозицією «Мова рідна з пісні та любові». Мовознавча вітальня завершилася цікавим флешмобом «Мова для мене…».    
   Захід проходив у теплій та дружній атмосфері за чашечкою запашного чаю. Здавалося, час зупинився і зникло усе, залишилися тільки ми і наша мова – витончена і милозвучна, проте часом зневажена і скривджена не лише чужинцями, а навіть українцями. То ж вивчаймо нашу рідну мову, плекаймо її, бо вона – наш національний ідентифікатор, код українства. Як писав Володимир Сосюра: «Вона, як зоря пурпурова, що сяє з небесних висот, і там, де звучить рідна мова, живе український народ!»

Мазурчак Лідія, учасниця Молодіжного центру «Молодь змінює світ», бориславська поетеса.

Рідну мову знай – край свій прославляй!

Літературно – музична година

«Рідну  мову  знай – край  свій  прославляй».

Українська моя рідна мово,
В кожнім слові твоїм – цілий світ!
Бачу барви у нім веселкові

І калини червоної цвіт.

      Ми – українці, живемо у вільній незалежній державі – Україні. Розмовляємо рідною державною мовою. А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа нашого народу.

    Земля українська стародавня, така ж давня, і наша мова. Учені довели, що вік нашої мови – 7 тисяч років. З покоління в покоління, в часи розквіту та падіння передавали нам предки цей скарб. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, переказах і передавав від роду до роду, щоб не загинула.

   До дня української писемності та мови, яке в Україні відзначають 9 листопада, в бібліотеці-філії №5 для дітей Бориславської МЦБС проведена  літературно-музична година «Рідну мову знай – край свій прославляй».

   Ведучими свята були Яців Сніжана та Кропивницька Василина. Окрасою свята була – Мова (Яців Діана), українець – Комель Максим та україночки – Кропивницька Аня та Гривнак Софія.

Під чарівний спів пташок Кропивницька Василина  прочитала вірш в якому всі слова починаються на літеру «С». Поезію, присвячену українській мові, читали: Почіковський Ростислав, Гривнак Андрій, Барабаш Катерина, Куротчин Марія, Сітек Аліна, Комель Олександр. Пісня «Десь по світу» прозвучала у виконанні сестричок Марти та Софії Кондратишин. У виконанні Яців Діани прозвучала пісня «Батьківська мова».

      Для нас рідна мова – це не тільки дорога спадщина, яка об'єднує в собі народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури.

Тетяна Комель, бібліотекар бібліотеки-філії №5 для дітей

Бориславської МЦБС.

«Тернистий шлях до волі». До 90-річчя від дня народження Івана Федоровича Гнатюка.

Літературний   вечір-спомин

«Тернистий   шлях   до   волі». 

До   90-річчя   від   дня   народження   

Івана   Федоровича   Гнатюка.

Той шлях мені відміряний ще зроду.

Тернистий? Що ж такий уже як є.

Такий важкий, як в цілого народу,

Що перейшов чистилище своє…

Іван Гнатюк.

 Ім’я Бориславського поета Івана Гнатюка відоме не тільки в Україні, а й за її межами. З особливою силою зазвучало його поетичне слово в час національного відродження в новій незалежній Україні. Його муза тривожно б’є у дзвони, аби ми не проспали України, як це не раз бувало в історії нашого народу.

Іван Гнатюк – людина багатогранного таланту: поет-борець, поет-бунтівник, народився 27 липня 1929 року в селі Дзвиняча Кременецького повіту Волинського воєводства (нині Збаразького району Тернопільської області) у бідній селянській сім’ї.

Після закінчення сільської п’ятирічної школи Іван Гнатюк вступив до Кременецького педагогічного училища. І тут був перший арешт.

Коли його арештували, йому було лише шістнадцять. З того часу й бере початок хресна дорога поета Івана Гнатюка. Тільки вірші давали силу жити і без надії сподіватися, бо живила серце безмежна любов до рідного народу і його безсмертного  слова. Жив і писав, всупереч нестерпним умовам, свавіллю концтабірного начальства, боровся зі страшними сухотами, що пожирали легені.

Йому як непокірному в’язневі довелося побувати в багатьох концтаборах: в Аркагалі, Аляскітово, Дебені, Холодному, Дніпропетровському, ім. Бєлова та ім. Матросова – аж до лютого 1956 року.

Після смерті Сталіна, 6 лютого 1956 року, був звільнений «как страдающий тяжелым недугом» – сухотами. І з цього часу життя Івана Федоровича було пов’язане із нашим містом.

«Борислав – місто незвичайної долі: оспіваний Каменярем, він постійно плекає таланти письменницької ниви. Так вже розпорядилася доля, що географічно знаходячись на 101 кілометрі від обласного центру, Борислав приютив багатьох талантів України в роки тоталітарного режиму. У величному сузір’ї літераторів Борислава чільне місце займає постать Івана Гнатюка». Такими словами розпочала літературний вечір-спомин «Тернистий шлях до волі», присвячений 90-річчю від дня народження Івана Гнатюка, координатор Молодіжного центру «Молодь змінює світ» Галина Почіковська.

Ведучі заходу Христина Кирда та Софія Булик більш детально зупинилися на творчості Івана Гнатюка. Учасники Молодіжного центру: Ростислав Почіковський, Вероніка Медвідь, Ольга Гуменюк, Богдан Пишкович, Софія Булик, Христина Кирда та учень 8 класу ЗОШ №8 Михайло Дубинчук чуйно продекламували поезію Івана Гнатюка: «Вінок сонетів», «Спадок», «Дружина», «Дочка», «Десь  на краєчку світу – Україна», «Сповідь», «На 80-ліття Іванові Гнатюку».

У виконанні вчителя Бориславської державної гімназії Давида Кузьмича та учениці гімназії Софії Кудрич пролунали пісні: «Хмарка» та «Ностальгія» на слова Івана Гнатюка.

«Поет живе доти, доки його шанують і читають»… Такими словами розпочала свій виступ дочка Івана Гнатюка, директор Бориславської державної гімназії Любов Савка. А також поділилася спогадами про свого батька та закликала присутніх читати твори Івана Федоровича Гнатюка.

З «характеристикою самого себе» виступила завідувачка бібліотеки-філії №6 для юнацтва Ольга Смерека.

Зі спогадами Анізії Онищак про поета-борця Івана Федоровича Гнатюка перед присутніми виступили голова ГО «Союз Українок» Анна Глод та учасниця Леся Шоха.

Учасниця ГО «Союз Українок», бібліотечна подруга, меценат Людмила Булик поділилася своїми спогадами про цікаві та пам'ятні зустрічі з поетом, які закарбувалися їй в пам'яті.

Бібліотекар ЗОШ №8 Катерина Ясеницька прочитала вірш Івана Гнатюка «Любіть її – не вірте суєсловам».

На завершення літературного вечора-спомину всі присутні переглянули фільм про Івана Гнатюка «Червона калина». Також ознайомилися з книжковою експозицією «Карпатський ліс прийняв мене, як сина», на якій представлені твори поета та вишита «Книга пам'яті…», яку вишили учасниці ГО «Союз Українок» спільно з бібліотекарями міста, в якій один із розділів, присвячений Івану Гнатюку.

Іван Гнатюк написав і видав 18 поетичних збірок і три книги публіцистики. За книгу спогадів «Стежки-дороги» удостоєний звання лауреата Національної премії ім. Тараса Шевченка (2000 р.).

Окремі вірші Івана Гнатюка перекладені латвійською, естонською, білоруською, португальською та російською мовами, а також опубліковані в Австралії, Канаді, Польщі та США. Усе  життя Івана  Федоровича було присвячене Україні і рідному народові.

Своєю добротою, щирістю, простотою і відкритістю Іван Гнатюк притягував до себе людей.

Уже в останні роки свого життя, ведучи щоденну боротьбу зі смертю, переживаючи важкі тілесні та духовні муки, Іван Гнатюк залишався вірним ідеї боротьби, його ні на хвилину не залишали думки про майбутнє рідного народу.

У безладі обставин, подій та ідеологій, якими  хворіє сьогоднішня Україна, слово Івана Гнатюка, писане не лише чорнилом, але й кров’ю є необхідне. Необхідне для майбутньої стабілізації української спільноти і збереження духовних цінностей народу, зміцнення духу тим, хто вірить в силу правди. справедливості і добра.

Відвідуйте бібліотеки нашого міста: думайте, читайте, пізнавайте, а книга завжди допоможе вам розібратись у реаліях сьогодення.

Бо поки живе творчість поета, пам'ять про нього не помре, а буде вічно полонити душі, які прагнуть щирого та вічного. Читаймо твори Гнатюка і це буде йому нерукотворний пам'ятник.   Любімо Україну, як він її любив.   

Не в дріб'язках – життя людського суть:
у  пам’яті, що люди бережуть.

Галина Почіковська, координатор Молодіжного центру «Молодь змінює світ», бібліотекар бібліотеки-філії №6 для юнацтва Бориславської МЦБС.

«Степан Бандера – символ нації».

«Степан   Бандера – символ   нації».  

До   110-ї  річниці   від   дня   народження,   

60-річчя   від   дня   смерті   

та   Року   Степана   Бандери   на   Львівщині.

"Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб,

він зрештою втрачає все, в тому числі і хліб.

 Якщо народ обирає свободу, він матиме хліб,

вирощений ним самим і ніким не відібраний."

Степан Бандера.

    1 січня вся Україна відзначала 110-річчя від дня народження Героя України та Провідника ОУН – Степана Бандери. Його постать без перебільшення є символом нашої нації. Коли говоримо Бандера – розуміємо Україна. Говоримо Україна – розуміємо Бандера.

З іменем Бандери утотожнюється незламний дух боротьби за національне визволення, минулі та сучасні покоління борців за волю України. Степан Бандера в своєму житті не мав нічого дорожчого за Україну. Він відрікся всіх почестей і вигод, всіх земних благ та всеціло посвятив свою долю справі визволення України.

До 110-ї річниці від дня народження, 60-річчя з дня смерті та Року Степана Бандери на Львівщині в бібліотеці-філії №6 для юнацтва відбулася година історії «Степан Бандера – символ нації», яку підготували учасниці ГО «Союз Українок» спільно з працівниками бібліотеки.

 Степан Бандера – людина-легенда, гордість нашої нації. Відомий Провідник ОУН належить до тих постатей в історії України, які ще за життя стали легендарними, символічними. Такими словами розпочала захід завідувачка бібліотеки Ольга Смерека.

Ведучі заходу – учасниці ГО «Союз Українок»: Наталія Бараняк, Наталія Штереб, Галина Кваснікевич та Оксана Прокопишин розповіли про життєвий та героїчний шлях Степана Бандери.

З крилатими висловами Степана Бандери виступили учасниці ГО «Союз Українок»: Ганна Глод, Людмила Булик, Мирослава Павлюх, Ірина Ігнацевич, Оксана Москаль, Віра Курпіта, Ванда Солецька, Леся Шоха, Люба Челядин, бібліотекарі – Марія Лутчак та Ольга Смерека.

Ганна Попова розповіла про свої спогади, трагічну долю, нелегкий життєвий шлях, переслідування та поневіряння на засланні в Сибірі. І все це описане в автобіографічному нарисі «Галичанка на лісоповалі». 

Учень 8-го класу ЗОШ №8 Михайло Дубинчук продекламував вірш про Степана Бандеру.

Ветеран Бориславської станиці Братства ОУН-УПА імені «Нечая» Юлія Савуляк поділилася спогадами про своє нелегке життя.

Бібліотекар Галина Почіковська презентувала віртуальну виставку «Степан Бандера – символ боротьби за вільну і незалежну Україну».

На завершення години історії активний громадський діяч, Почесний громадянин міста Борислава Омелян Солецький виконав Марш нової української армії «Зродились ми великої години», який підхопили всі присутні в залі.

Сьогодні ми всі є бандерівцями. Всі хто стояв і загинув на Майдані, найвідданіші сини та дочки рідної матері-України. Будьмо сьогодні такими, як Степан Бандера. Продовжуймо його святу справу і безкорисливо, як він любімо Україну!

Слава Герою України – Степану Бандері! Слава Україні!

     Галина Почіковська, координатор Молодіжного центру «Молодь змінює світ», бібліотекар бібліотеки-філії № 6 для юнацтва Бориславької МЦБС.