«Жінка - символ  нескореної  України»

(До Дня Матері)

Серце Матері - це безодня,
в глибині якої завжди

знайдеться прощення.

         Мама! Це хвилююче, бентежне і магічне слово у кожного на вустах. Це слово безсмертне і великозначне. Воно найрідніше з усіх слів, воно найперше. Це велике слово подаровано людям Богом як духовне джерело, як сонце, що освічує морок, як вода, що вгамовує спрагу, як повітря, що окрилює. У серці матері Господь уклав закон природної материнської любові, яка проявляється взаємно у матері та дитини.

   Господь дав людям не тільки земну матір, яка приводить на світ немовля, а й небесну – Пресвяту Богородицю, яка опікується всіма людьми. Бог скріпив любов і пошану до Матері заповіддю «Шануй батька свого і матір твою, щоб тобі було добре, і щоб ти довго прожив на землі».

  У травні, коли світ повен яблуневим цвітінням, а людські душі сподівань і надій, висловлюємо щиру подяку материнській самопожертві, відзначаємо День Матері. Травень – це місяць Пречистої Діви Марії. Святе Письмо прирівнює Матір до сходячого сонця, яке ранесенько сходить, оживлює і звеселяє дивом землю. Сонце дає тепло, життя й радість, а собі не бере нічого. Такою є і Мама. До Матері Божої звертаються християни, просячи заступництва і допомоги.

 Хоча шана до матері була в нашому народі з прадавніх часів, свято Матері з’явилося не в нас, а в Америці. Уперше його організувала в Філадельфії Анна Джарвіс у 1910 році. Після Першої світової війни це свято почали відзначати у Швеції, Норвегії, Данії, Німеччині, Чехословаччині. Серед української громади День Матері вперше відсвяткував у 1928 році «Союз українок» Канади. Наступного року це свято відзначали вже у Львові. Ініціатором урочистостей була редактор тижневика «Жіноча доля» Олена Кісілевська.

Роль жінки знов була піднята, молоде покоління поверталося до давніх цінностей у життя, почало визнавати моральні засади правди і добра.

Та і як не вшанувати матір – продовжувачку роду людського, берегиню не тільки родини, а й нації та держави? З того часу галичани відзначали День Матері аж доки комуністичні ідеологи заборонили його. І тільки з 90-х років відновилося його святкування.

      З нагоди Дня Матері бібліотекарі бібліотеки-філії №6 для юнацтва Марія Лутчак і Ольга Смерека провели з учнями 1 курсу Бориславського професійного ліцею групи зварників тематичний вечір «Жінка  – символ нескореної України».

    Ведучі вечора Софія Кушнір і Юлія Пигичко ознайомили присутніх з історією виникнення свята Матері. Учні – Назар Ластовецький, Олександр Руднєв, Юрій Юрків, Микола Фирта, Володимир Чапля прочитали поетичні твори: «Поклін Діві Марії», «Ще в колисці немовля…», «Доля», «Живе рідне слово в піснях колискових», «Якщо зібрати сльози матерів…», «Всім матерям даю поклін», а також відтворили інсценізацію поезії «Молитва Матері». Бібліотекар Ольга Смерека прочитала легенду про Матір. Марія Лутчак провела перегляд книжкової виставки «Найсвятіше слово Мама» та прочитала вірш «Серце Матері».

   На свято завітали голова ГО «Союз Українок» Анна Глод та учасниця Віра Курпіта, які продекламували поезію про маму та розповіли  цікаві факти з життя материнської любові.

  Вчитель української мови і літератури ліцею Наталя Кузимко подякувала всім хто долучився до свята. А на завершення всі присутні заспівали пісню «Рідна мати моя» на слова Андрія Малишка.

Всім Матерям даю поклін

За їх любов жертвенну,

й молитву шлю на  небосклін,

В невидиму вселенну.

                                                             

                                                           Ольга Смерека, завідувачка бібліотеки - філії №6 для юнацтва Бориславської МЦБС.

Майстер-клас «Писанка з бісеру» від майстрині Наталії Хоми.

Майстер-клас

«Писанка з бісеру» 

від майстрині Наталії Хоми.

О писанко! Ти символ України!

Любові й миру вірна берегиня!

Ти – воскресіння весняний цілунок!

Ти – мамин великодній подарунок.

Несеш ти людям радість веселкову,

Всміхаєшся крізь хмари Бога словом,

Й коли тобою хата наша сяє,

В душі у нас світанок розцвітає.

Тебе із нами разом убивали,

Підковами залізними топтали

Та смерті ти не віддала життя

В ім’я народу, правди й майбуття.

І згинуть всі, хто зло на світі сіє,

А писанка добром весь світ зігріє,

За нею вічність, небо, Україна.

Вона плека в душі дитини,

Вона любові й миру берегиня,

І серця нашого поезія й святиня.

То й хай по світу символ України

Несе проміння сонячне людині,

Суцвіття веселкові всюди сіє,

І Землю всю теплом добра зігріє!

(«Писанка» Г. Маняко, США)

Весна в Україні. Воскресає природа, воскресає життя. Незабаром Великодні свята. І беруться українці за прадавнє мистецтво виготовлення писанок — символу Великодня, символу Весни, символу Вічності життя.

Українські великодні писанки без перебільшення можна вважати “листами до Бога”. В архаїчних символах візерунків на яйці закладалися молитви, побажання та мрії. Довершена єдність форми, кольору і змісту нагадує про одвічну гармонію Всесвіту. З яйця, за міфологічними уявленнями українців, почався світ.

Сьогодні в Молодіжному центрі «Молодь змінює світ» (координатор Галина Почіковська), який діє при бібліотеці – філії №6 для юнацтва, учасники Молодіжного центру та студенти Бориславського медичного коледжу з вихователем студентів, що проживають у гуртожитку Лідією Освенцінською виготовили своїми руками справжні шедеври – писанки з бісеру.

А провела майстер-клас «Писанка з бісеру» - Наталія Хома, майстриня із виготовлення виробів з бісеру та натурального каміння.

А також майстриня Наталія Хома презентувала ґердани ручної роботи з орнаментами різних регіонів України.

Майстер – клас створив у залі чудову, творчу атмосферу. Словом, було чому повчитися у мудрої, творчої людини – майстрині своєї справи. А спілкування в процесі оформлення писанки важить більше, ніж сам процес і навіть результат. Цей майстер-клас, як своєрідна терапія. Видається, що всі учасники за кілька годин навчання писанковому мистецтву стали добрішими й сильнішими.

Для проведення майстер – класу бібліотекар бібліотеки – філії № 6 для юнацтва, координатор Молодіжного центру «Молодь змінює світ» Галина Почіковська презентувала для присутніх розгорнуту експозицію матеріалів «Писанка – символ Воскресіння».

Творімо писанки лише в хорошому настрої і з великою радістю плекаймо це дивовижне мистецтво, аби у певний момент створити власний великодній шедевр.

Ми щиро вдячні майстрині Наталії Хомі за чудовий майстер-клас з писанкарства, за гарний настрій під час роботи, за те задоволення, яке отримували під час виготовлення писанок за цікавий досвід, за поширення традицій, за прищеплення любові до народного мистецтва.

Чудовий настрій і незвичайні писанки залишили найкращі враження в наших серцях.

Галина Почіковська, бібліотекар бібліотеки-філії №6 для юнацтва Бориславської МЦБС, координатор молодіжного центру «Молодь змінює світ».

#Лідія_Мазурчак «З весною в серці». Літературний дебют юної бориславчанки Лідії Мазурчак

«З   весною    в   серці».

  Літературний   дебют   юної   бориславчанки  

Лідії   Мазурчак.

     

Мій любий квітню. Дотиком надій

Самотню землю опови теплом

Легеньким вітром доторкнися вій

І моїх вуст торкнися джерелом...
Лідія Мазурчак.

Вже стало доброю традицією для наших відвідувачів збиратися у Молодіжному центрі «Молодь змінює світ», що діє при бібліотеці-філії №6 для юнацтва Бориславської МЦБС на зустрічі з поетичним словом. Бо вже не вперше книгозбірня радо приймає у затишній читальній залі талановитих особистостей та проводить презентації їхніх нових збірок.

А цього разу гостею була ще досить юна авторка, проте її вірші відображають у собі колосальну мелодику почуттів та досвіду. Тож знайомтесь, велика мрійниця, яка захоплюється археологією життя, юна бориславчанка Лідія Мазурчак.

Народилася Лідія в нашому нафтовому містечку Бориславі. Навчалась в ЗОШ №№1,3. На даний час навчається на IV курсі  історичного факультету Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка.

Ніхто і досі не може сказати, як дівчина з душею філолога стала студенткою історичного факультету. Лідія обожнює читати, пити гарячий чорний чай та писати вірші про те, що її оточує. Її улюбленими авторами є Андрій Любка, Макс Кідрук, Сергій Осока, Іван Малкович, Василь Симоненко, Ліна Костенко.

Лідія Мазурчак є учасницею Львівського медієвістичного клубу, автор у Неформальному літературному об’єднанні «ЛІРа», членкиня Молодіжного літературного клубу «Resistanse. Бунт має рацію» (м.Дрогобич), журналіст дрогобицького інтернет – видання «Змістовно: люди, події, думки».

«Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі», – колись написала Ліна Костенко. Читаючи вірші Лідії Мазурчак неможливо не переконатися у цьому твердженні.

Писати Ліда почала ще в молодших класах школи, проте нікому, окрім батьків, не показувала своїх доробків. Пік творчості юної поетеси припав на підлітковий вік. Саме тоді Лідія вирішила вперше показати себе публіці. В 11 класі у школі проводився конкурс талантів – «Школа має талант», на якому дівчина дійшла до фіналу і отримала від вчителів школи подарунок – малесеньку книжечку з своїми віршами. Це і стало поштовхом для подальшого розвитку.

Вірші Лідії нагадують сповідь людини, яка любить так сильно і чисто, наскільки взагалі можна любити. Життєве кредо поетеси – вислів Володимира Івасюка: «Крило стає крилом тільки під час лету». Лідія вважає, що саме поезія – це її крило, єдина річ, яка ще її не зрадила.

«Відчуття» – таку назву обрала  ще  мало відома  авторка-початківець для свого першого друкованого видання, в якому з особливим душевним теплом світяться  її поезії. Збірка увібрала різнобарвні теми поезії: від сумовито-ліричних до глибоко філософських. Бо в кожного з нас бувають моменти, коли відчуття та емоції роздирають серце та ранять душу. Тоді ти не знаєш, що робити, щоб біль більше ніколи не приходила у цей світ. Тому люди придумали поезію.

Варто зазначити, що поезія – це не просто рядки із вміщеною римою. Це своєрідний крик душі митця, емоції, які він обов'язково відчув на собі.

«Комуналка» – збірка Ірини Подольської та Лідії Мазурчак. Це та книга, яка стала знаковою для молодих поеток, яка несе у собі міріади історії про віру, правду, кохання, біль. Кожен вірш, ба більше – кожен рядок із цієї книги, несе у собі окрему історію мешканців комуналки під назвою «Життя».

Свої поезії авторка періодично публікує у альманахах – «Душа автора», «Енциклопедія сучасної української літератури», «Поезія, натхненна жінкою», «Гомін підгір’я» та ін., літературному часописі «Чорнильна хвиля», в соціальній мережі Фейсбук та на сайті «Клубу поезії».

Більшість своїх поезій Лідія прожила сама. Чому більшість? Тому що залишилася частинка тих віршів, які створені на підставі вражень та відчуттів. Звідки ж вони беруться? Достеменно невідомо… Можливо із спостережень, можливо з книг, можливо з фільмів… А може і зі снів…

Координатор Молодіжного центру «Молодь змінює світ» Галина Почіковська розпочала захід вітальним словом.

Ведучими літературного дебюту були учасники Молодіжного центру «Молодь змінює світ» Христина Кирда та Юрій Хорунжак, які розповіли присутнім про надзвичайну складність для авторів видати книгу в Україні. Тому Лідії, насправді, дуже пощастило. Вони більш детально ознайомили присутніх з життєвим та творчим шляхом юної авторки.

Чуйно та захопливо декламували поезію Ліди Мазурчак учасники Молодіжного центру «Молодь змінює світ»: Роман Плехов «Метелик», Вікторія Доротич «Молодість й любов», Діана Бодак «Не поруч», Денис Щербак «Світи мені», Аліна Шемеляк «Усе в руках Отця»,  Богдан Пишкович «Грім», Софія Булик «Кохання», Юрій Корчинський «Ти» та Вероніка Медвідь «Життя».

Присутні переглянули відеопоезію Лідії Мазурчак із циклу віршів «Ви» та прослухали авторські вірші та оповідання «Євга».

На літературний дебют до Лідії Мазурчак завітали люди, небайдужі до  українського слова:  письменники, викладачі української мови та літератури та всі поціновувачі поезії.   А привітали юну поетесу голова ГО «Союзу Українок» Анна Глод, відомі майстри слова нашого міста – Віктор Кравцов та Галина Кваснікевич, Роман Миронов, директор Бориславської МЦБС Наталія Бараняк, завідувачка бібліотеки-філії №6 для юнацтва Ольга Смерека, вчитель української мови та літератури ЗОШ №3 Надія Агафонова.

На захід завітали студенти Бориславського медичного коледжу з керівником групи 1-А сс Володимиром Мацько та вихователем студентів Лідією Освенцінською, які проживають у гуртожитку.

А на завершення заходу, авторка  влаштувала автограф-сесію, де всі бажаючі  придбали збірки «Відчуття» та «Комуналка» з її підписом.

Запрошені на літературний дебют друзі, знайомі і просто поціновувачі літератури вищого гатунку отримали неабиякі позитивні враження від спілкування з талановитою та прекрасною юною письменницею і висловили чимало схвальних відгуків про сюжетну побудову книг, актуальність їх проблематики та мовну стилістику.

Тож бажаємо Лідії Мазурчак, щоб її перші поетичні збірки  стали трампліном для подальших творчих злетів та добрих справ. І маємо велику надію, що її книги знайдуть свого читача.

Галина Почіковська, бібліотекар бібліотеки-філії №6 для юнацтва,

Координатор Молодіжного центру «Молодь змінює світ».