Презентація книги Галини Британ "Без обгортки"

О Г О Л О Ш Е Н Н Я !!!

О Г О Л О Ш Е Н Н Я  !!!

     

14 листопада (середа) 2018 року в приміщенні міської центральної бібліотеки Бориславської МЦБС, що знаходиться за адресою: м. Борислав, вул. Шевченка, 20 буде забезпечено роботу мобільного консультативного пункту Бориславського бюро правової допомоги Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Шановні   бориславці !

        Під час роботи мобільного пункту Ви зможете отримати фахові консультації, роз’яснення з різних правових питань, а також дізнатися, як можна захистити свої права, скориставшись безоплатними послугами адвоката . 

Прийом  буде  проводитись  з  14:00  до  16: 30  год.

«Майстри писемного пера». До Дня української писемності та мови.

«Майстри   писемного   пера».

Українська мова —

Це серця мого подих,

Ти — небесна ласка, ясна височінь.

Ти для мене, мово,

Як ковток повітря.

Ти — моє майбутнє й синя далечінь.

   Щороку, 9 листопада, Україна відзначає чудове свято – День української писемності та мови. Українська мова – це скарбниця духовної і культурної спадщини українського народу, який має  давню  історію,  адже він  витворив оригінальну й неповторну культуру, відому всьому світові.  А найголовнішою  його  ознакою,  що  дає  йому право називатися нацією, є мова – його найбільша духовна цінність, його суть та основа його буття.

   Це  найдорожчий  скарб,  переданий  українцям  сотнями й сотнями  попередніх  поколінь,  виплеканий  у  давньому переказі, у народній пісні, у влучній приказці.

   Любити, шанувати і плекати рідну мову – святий обов’язок кожного українця. А особливо сьогодні, в такі неспокійні часи для нашої держави.

   З цієї нагоди в Молодіжному центрі «Молодь змінює світ», який діє при бібліотеці – філії №6 для юнацтва Бориславської МЦБС, відбувся літературний каламбур «Майстри писемного пера».

Свято розпочала бібліотекар Галина Почіковська з розповіді про історію виникнення української писемності та пригадала основні етапи непростої історії розвитку української мови, навела яскраві приклади багатства, витонченості та мелодійності рідної мови.

   Під час заходу гості – майстри пера: Галина Британ, Галина Кваснікевич, Любов Балакіна, Роман Миронов та Галина Жолинська втішили присутніх своїми віршами, які, як завжди, були наповнені глибоким змістом та неабиякою проникливістю.

   Галина Британ, представила свою щойно видану нову збірку "БЕЗ ОБГОРТКИ", тому що кожен рядочок у ній – це слова з глибини душі і, мандруючи її сторінками ви відкриєте СЕБЕ для СЕБЕ по-новому, відчуєте те, що насправді є цінністю для Вас…

   Під час заходу демонструвалися відеопоезії Галини Британ, які увійшли до нової книги та аудіопоезія Романа Миронова.

   Присутні переглянули книжкову виставку "Без мови немає народу" та розгадували вікторину "Найкращий знавець рідної мови".

   Приємним подарунком для працівників та читачів бібліотеки  стала нова книга Галини Британ «Без обгортки» з автографом авторки.

  На завершення літературного каламбуру координатор Молодіжного центру «Молодь змінює світ» Галина Почіковська подякувала всім майстрам пера за їхню письменницьку працю та побажала нових творчих злетів.

   Людина може володіти багатьма мовами, але найкраще, найдосконаліше повинна знати рідну мову. Адже рідна мова — це той чарівний інструмент, на звуки якого відгукуються найтонші та найніжніші струни людської душі.

Галина Почіковська, координатор Молодіжного центру «Молодь змінює світ»,   бібліотекар бібліотеки-філії  №6 для юнацтва

Бориславської  МЦБС.

Шановні   працівники   культури ! Дорогі   мої   КОЛЕГИ !

Працівники культури люди особливі, 

Бо душі їхні ніжні і вразливі: 

Бува сльозинка випадково блисне, 

Бо хтось його задіне ненавмисне. 

Напруженість дає себе взнаки, 

Бо в їхньому житті все навпаки - 

Коли уся країна щось святкує, 

Тоді культпрацівник працює, 

Коли вночі усі лягають спати, 

Культпрацівник почне вірші писати... 

Отак, усе життя в нас свято. 

Нехай і заробляєм небагато, 

Та раді ми! Бо до усього звик 

Веселий балагур – культпрацівник!

      Щиро і сердечно вітаю всіх нас з професійним святом – Днем працівників культури та аматорів народного мистецтва!

     Без перебільшення можна стверджувати, що збереження національної культури – запорука успішних перетворень сучасного суспільства. Своєю творчістю та силою духу Ви звеличуєте рідну Україну.

      Щира вдячність Вам за самовіддану працю, постійний творчий пошук, яскраві самобутні таланти. Божої благодаті Вам на шляху творення та нових здобутків у нелегкій, але такій потрібній, подвижницькій діяльності на ниві культури та духовності.

      Культура робить людину особистістю; незримою силою вона формує національну спільність, робить нас неповторними, несхожими на інших.

    Дякуючи щоденній праці бібліотекарів, клубників, працівників спеціалізованих мистецьких навчальних закладів, фахівців музейної справи, невтомно доглядаються джерела духовності, правди і краси. Тож ставлення до працівників культури – це індикатор суспільного благополуччя.

     Тож нехай здійсняться всі Ваші життєві плани, надії і мрії, а кожен день Вашого життя буде світлим і сонячним, дарує радість натхнення і життєвих перемог.

Хай щастить Вам усім у творчості і особистому житті. Зі святом нас!

З любов'ю та повагою Наталія Бараняк.

З нагоди відзначення 100-річчя Листопадового Чину та 100-річчя утворення Західноукраїнської Народної Республіки в Україні. Відкриття та освячення пам’ятної таблиці Євстахію Сасику.

З   нагоди   відзначення   100-річчя   Листопадового   Чину   та   100-річчя   утворення   Західноукраїнської   Народної   Республіки   в   Україні.

Відкриття   та   освячення   пам’ятної   таблиці   Євстахію   Сасику.

Національна пам’ять формує національну свідомість. А вшанування та збереження традицій державних свят та вшанування видатних постатей України має надзвичайне значення у формуванні національної свідомості, яка є фундаментом для майбутнього українського народу.

1 листопада є однією з найсвітліших дат українського державотворення в ХХ столітті. Щорічно цей день для Західної України був найбільшим святом.

«Західноукраїнська Народна Республіка – це важливий етап української державницької традиції ХХ століття. Ще з початку 1920-го року громадськість Галичини традиційно відзначає це свято щороку 1 листопада як День Листопадового Чину. В історичній пам’яті українського народу ЗУНР займає особливе місце, адже державотворення Західноукраїнської Народної Республіки було органічною частиною української революції 1917−1921 років, кульмінаційним моментом якої стало проголошення Злуки УНР і ЗУНР у єдину українську соборну державу 22 січня 1919 року на Софійському майдані у Києві».

З нагоди відзначення 100-річчя Листопадового Чину та 100-річчя утворення Західноукраїнської Народної Республіки в Україні, а зокрема на Львівщині, споруджуються меморіали, пам’ятники, встановлюються пам’ятні знаки, меморіальні таблиці на честь подій та осіб Української революції 1917 – 1921 років. Тому, сьогодні, в цей історичний день, ми відкриваємо меморіальну таблицю, вшановуючи пам'ять Євстахія Сасика, першого українського комісара Борислава, патріота України, мецената, активного громадського діяча. Такими словами розпочала урочисте відкриття ведуча заходу, провідний методист Бориславської МЦБС Божена Дмитришин.

Настоятелі храмів міста о. Григорій Поворозник, о. Діонісій Буренко та диякон Андрій Лазарчук розпочали освячення зі спільної молитви в пам’ять про борців за волю України та освятили пам’ятну таблицю Євстахію Сасику.

Після молитви заступник міського голови Роксоляна Гарасимів, начальник управління культури, молоді, фізичної культури та спорту, історик-краєзнавець Роман Тарнавський та депутат Бориславської міської ради Ігор Тарновецький поклали квіти шани від громади міста біля новоосвяченої меморіальної таблиці Євстахію Сасику.

У своєму виступі заступник міського голови Роксоляна Гарасимів зазначила, що саме патріотизм, небайдужість, активна життєва позиція та щира любов до рідного краю дали Євстахію Сасику силу здійснити неоціненний вклад у будівництво української держави, а також розвиток Борислава, за що він вартий щирих слів вдячності, пошани та місця у пам’яті кожного бориславця.

Начальник управління культури, історик-краєзнавець Роман Тарнавський розповів присутнім про постать Євстахія Сасика: «Він народився 5 квітня 1876 року в багатодітній заможній бориславській селянській сім’ї Михайла Сасика та Олени Ґерінг. Був свідомим та переконаним патріотом, активним громадським діячем, засновником народної торгівлі, співзасновником руханково-спортивного товариства «Бориславська Січ», членом та директором акційної видавничої спілки «Всесвітня бібліотека», заснованої Іваном Калиновичем у Бориславі, а також щедрим меценатом та благодійником. Після створення Західноукраїнської Народної Республіки Дрогобицька повітова Національна рада призначила його комісаром Борислава і він відповідально виконував покладені на нього обов’язки. Та у 43-річному віці Євстахій Сасик разом зі своїм товаришем, комісаром Тустанович Филипом Левицьким, відбули з торгівельною місією до Чехословаччини, звідки вже не повернулися на Батьківщину. Доля закинула їх обох до Кам’янець-Подільського, де Є. Сасик помер 15 грудня 1919 року від запалення легень. Пізніше його дружина Ольга Йойко перевезла прах чоловіка до Борислава, який було урочисто перепоховано 10 січня 1920 року в родинній каплиці на Потоці».

Про безсмертних борців, вірних синів матері-України, які не шкодували ні сил, ні здоров’я для її добра, щастя і волі, котрі на вівтар її визволення без вагань клали своє найдорожче – це життя, розповіла присутнім ведуча заходу. Саме Січові Стрільці були  цвітом і совістю української нації, її гордістю і славою. Саме вони відкрили нову добу в історії боротьби за незалежність України в час Листопадового чину й проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Саме Січовим Стрільцям вдалося випередити поляків у ніч з 31 жовтня на 1 листопада і заволодіти Львовом. Їх було лише 1 410 при шести десяти старших. Уже вдосвіта українці повністю контролювали Львів, а юний Стрілець Степан Паньківський  встановив на ратуші національний стяг. А новостворена Українська Галицька Армія, ядром якої став легіон Українських Січових Стрільців, – героїчно обороняла здобуту волю.

Упало багато стрільців за свободу,

Бо воля без жертв не буває, затям…

Із тризубом хрест — отака нагорода,

Та ми не зганьбили освячений стяг.

І ти його, сину, шануй, як ікону,

Небесно-пшеничний високо неси,

Не дай посягнути на нього нікому,

А в день поминальний до мене прийди.

З Українськими Січовими Стрільцями пов’язані яскраві етапи боротьби, спрямованої на пробудження і утвердження поміж українства почуття національної гідності, ідеї соборності й незалежності держави. Їхню роль та значення в контексті визвольної боротьби підкреслювали провідні українські політичні та громадські діячі, одним з яких був і перший український комісар Борислава, патріот України, меценат, активний громадський діяч Євстахій Сасик.

Продовжив захід виступ учня Бориславської державної гімназії Святослава Костецького, який майстерно виконав «Стрілецький романс».      

100 років минуло з дня Листопадового чину, але за цей час змінилося насправді небагато. Сьогодні триває неоголошена Російсько-українська війна на Сході України. Провівши паралель із сьогоденням ми бачимо, що героїзм та подвиги Січових Стрільців, воїнів УГА, вояків УПА надихають наших сучасних героїв новітньої Російсько-української війни. Вони стали бойовим прикладом, вояцькою гордістю та джерелом національної традиції для майбутніх поколінь української нації.

Силу нескорених, мужність і відданність Вітчизні нині демонструють українські воїни, які відстоюють незалежність та суверенітет України у війні з російським агресором. Ми повинні ворога перемогти і ми це обов’язково зробимо!

А ми тую червону калину підіймемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Святкове відкриття та освячення пам’ятної таблиці першому українському комісару Борислава, патріоту і меценату Євстахію Сасику завершилося спільним виконанням гімну Січових Стрільців «Ой у лузі червона калина».

Опісля заходу представники влади та громади покладали квіти шани і вдячності від громади міста на могили Січових Стрільців у мікрорайонах Губичі та Тустановичі, а також до родинного склепу Сасиків, що на Потоці.

Божена Дмитришин, провідний методист Бориславської МЦБС.

ВІДЛУННЯ ЛІРИ. Бориславський міський конкурс читців.

Так, рідна мова — це душа народу,

Його поезія і пісня, і казки.

Оспівує він нею всю природу,

Несе в своєму серці залюбки.

Бо в ній усе — і рушники з квітками,

І хліб та сіль, як гості на поріг.

Й свята Мадонна — мати з діточками,

І Матір Божа — вічний оберіг.

І верби, що схилилися на воду,

Калини цвіт, дівочий ніжний спів.

Все те найкраще, що в душі народу,

Про що віками мріяв, що любив.

В садку вишневім засміялась хата,

З дитям за руку — мати молода...

О! Мово рідна, щира і багата —

Потрібна, як повітря і вода!

Як хліб і сіль, як росяне світання.

В тобі живуть такі п'янкі слова!

Любов і добрість; трепетне кохання.

Ти вічна, мово, щира і жива!

1918-1919: Легіон. Хроніка Української Галицької армії.

1918-1919: Легіон. Хроніка Української Галицької армії

http://boryslavmvk.gov.ua/7069-1918-1919-legion-khronika-ukrajinskoji-galitskoji-armiji

    Запрошуємо мешканців міста до перегляду документально-історичного фільму «Легіон. Хроніка Української Галицької армії» до 100-ї річниці Листопадового чину.

       Нагадаємо, "Легіон. Хроніка Української Галицької Армії 1918-1919" - новий документально-ігровий фільм від режисера Тараса Химича є продовженням циклу пізнавальних фільмів з історії України першої половини минулого століття. Автором сценарію виступив молодий український історик Олександр Пагіря. Сюжетна лінія створена на основі спогадів очевидців. В скурпульозних реконструкціях перед нами постає образ українського Січового Стрільця. Через події сьогодення ми можемо краще зрозуміти мотивацію та діяння історичних персонажів. Процес створення фільму тривав 15 місяців. Над ним працювала команда студії "Invert pictures".