Віче з нагоди 76-ї річниці створення Української Повстанської Армії та Дня захисника України.

 Віче з нагоди 76-ї річниці створення 

Української Повстанської Армії 

та Дня захисника України.

Свята Покрово, благослови український народ миром.

Захисти від ворога споконвічного.

Заступи від кулі кожного воїна, який боронить край свій.

Дай нам єдності і порозуміння!

14 жовтня вся Україна відзначає чотири свята – Покрови Пресвятої Богородиці, День українського козацтва, 76-ту річницю створення Української Повстанської Армії та День захисника України.

Біля могили воїнів Української Повстанської Армії, що у мікрорайоні Губичі, зібралося чимало бориславців, щоб вшанувати пам'ять вояків Української Повстанської Армії, – армії, яка не має аналогів у світовій історії, армії, яка більше 10-ти років вела нерівну героїчну боротьбу з ворогом, який переважав її в сотні разів, армії, яка вкрила себе невмирущою славою в боротьбі за створення Української незалежної держави.

Шлях українського народу до здобуття своєї державності важкий і тривалий. Паралель із сьогоденням така, що героїзм воїнів УПА надихає наших сучасних героїв новітньої Російсько-української війни.

На шляху боротьби УПА було все: сльози і зітхання, підступність і зрада, героїчне і трагічне. Але в 40-50-х роках минулого століття цей шлях був так густо вкритий трупами і так щедро залитий кров’ю українців, як ніколи раніше. Десятки, сотні тисяч найсвідоміших українських синів і дочок поклали своє життя на жертовник України та віддали життя за майбутнє своїх нащадків, за нас із вами.

Такими словами розпочала віче ведуча Божена Дмитришин, провідний методист Бориславської МЦБС та продекламувала вірша Наталії Козленко «Благословенна та держава, що має відданих синів!»:

Заради щастя і свободи,

Заради гідності народу,

Заради честі України –

Вшануємо синів країни,

Тих, що в нерівному бою

Свою Вітчизну захищали

І кров за неї проливали!

Згуртована патріотизмом,

Від комунізму і фашизму

УПА загонами міцними

На захист встала України!

Бо патріот – це та людина,

Що кров, без жалю, до краплини

Віддасть за долю Батьківщини,

За свій народ, за незалежність,

За неба і ланів безмежність,

За Прапор наш жовто-блакитний!

УПА – стояла непохитно!

Благословенна та держава,

Що має віддані сини!

Нехай боронить Матір Божа

Від ворожнечі та війни.

Віче продовжила панахида, яку відслужили настоятелі храмів міста за упокій душ полеглих та всіх невинно убієнних в ході національно-визвольних змагань за незалежність України.

Квіти шани і вдячності від громади міста до могили воїнів Української Повстанської Армії поклали заступник міського голови Роксоляна Гарасимів та в.о. начальника управління культури молоді, фізичної культури та спорту Бориславської міської ради Роман Тарнавський.

Традиційну гірлянду пам’яті до могили воїнів УПА поклали представники Бориславської станиці національної скаутської організації «Пласт».

Квіти шани і вдячності до могили воїнів УПА також поклали представники громадських організацій міста.

До слова була запрошена заступник міського голови Роксоляна Гарасимів, яка зазначила: «В цей день ми схиляємо голову перед всіма героями, які в різні епохи віддали своє життя за Незалежну Українську Соборну Державу. Також сьогоднішній день покликаний для вшанування українських збройних сил та пам'яті полеглих захисників України теперішньої кривавої гібридної війни. Висловлюємо щиру віру в те, що Пресвята Богородиця під своїм Покровом триматиме всю Україну, наше військо і кожну родину».

Далі віче продовжив виступ голови Бориславської станиці Братства Вояків ОУН-УПА ім. Нечая Марії Граблюк, яка наголосила: «Сьогодні, маючи свою державу, ми повинні пам’ятати, що для того, щоб синьо-жовтий Державний Прапор України вільно тріпотів та вирізняв український народ серед інших, поклали свої голови мільйони українців – українське козацтво, Січові Стрільці, вояки УПА. І найбільша заслуга в цьому тих, хто поліг за неї в середині минулого століття, тих замордованих у в’язницях і на каторжних роботах у 60-80-ті роки.

Піввіку мовчала зґвалтована історія, мовчали люди, а коли і називали імена героїв, то говорили з острахом, пошепки. Нині до нас повернулися і повертаються пласти правди, а з ними імена борців за національну незалежність, за право на життя, за свободу і віру.

Історія і діяльність Української Повстанської Армії, яка своєю боротьбою не тільки запалила надію на вільне життя в серцях мільйонів українців, але й показала безприкладний героїзм та самопожертву всім країнам Європи, є найяскравішою сторінкою національно-визвольних змагань українців у минулому столітті.

Для нас, українців, свобода й незалежність завжди були визначальними. Також маємо пам’ятати і про тих воїнів, які сьогодні відстоюють, захищають нашу з вами незалежність на Сході України – учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції. Тому для нас важливо вшановувати пам’ять тих, хто поклав своє життя за нашу з вами свободу».

До слова були запрошені голова міської ГО «Союзу українок» Анна Глод та членкиня громадської організації, поетеса Галина Кваснікевич. Пані Анна у своєму виступі наголосила, що покоління XXI століття мають чітко усвідомлювати масштаби втрат, що поніс народ України, адже саме йому доведеться робити висновки на майбутнє. І тому сьогодні ми маємо докласти всіх зусиль, щоб у майбутньому житті українського народу це ніколи не повторилося. А пані Галина продекламувала власного вірша «Я вірю, прийде мир на Україну…».

З чудовою літературно-музичною композицією «Пам’ять не знає сивини», під керівництвом вчителів Зуб Олександри Петрівни та Данилів Лілії Остапівни, виступили учні 5-8 класів ЗОШ №9: Сидоряк Юлія, Даниленко Вікторія, Луцька Юлія, Соломаха Ангеліна, Дмитрик Сергій, Багрій-Белз Андрій, Мохналь Тетяна, Панів Наталія, Багрій Захар, Дречевич Василь. Діти майстерно декламували поезії на виконали пісні: «Ми йдемо в бій», «Підростають соколята». А у виконанні колишньої випускниці школи Соломахи Діани прозвучала пісня «Нехай квітує Україна».

Ми низько схиляємо голови перед священним подвигом Української Повстанської Армії і перед воїнами, які сьогодні на Сході України відстоюють нашу незалежність. Ми просто зобов’язані назавжди увічнити у своїй пам’яті тих, хто став безвинною жертвою у боротьбі проти загарбників Німеччини та Москви за майбутнє України.

Віче з нагоди 76-ї річниці утворення Української Повстанської Армії та Дня захисника України завершилося спільним виконанням Гімну України.

Божена Дмитришин, провідний методист Бориславської МЦБС.

До 76-ї річниці створення Української Повстанської Армії та Дня захисника України.

 «Під твій покров, Матінко Божа, прибігаємо».

 І кожен українець мусить знати

Героїв, що тримають небеса,

Що творять ту історію сучасну,

Що борються за правду до кінця.

/Галина  Британ/.

      14 жовтня українці святкують одразу чотири свята. Перше – Свято Покрови Божої Матері, друге – День українського козацтва, третє свято – 76-ту річницю створення Української Повстанської Армії та четверте  – День захисника України.

     Усі ці свята дуже взаємопов’язані й виникали послідовно. 14 жовтня православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. У народі говорять: «Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем».

    З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою усього українського козацтва. А на Січі запорозькі козаки збудували церкву на честь Покрови Богородиці з її іконою. І до речі, саме у цей день, козаки збирали Велику раду, на котрій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами.

  Цікаво, що козаки настільки глибоко й щиро шанували образ Покрови Божої Матері, вірили у її силу й урочисто святкували цей день, що у народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова.

      У 20 столітті козацькі традиції наслідували борці за незалежність України – Армія Української Народної Республіки та Українська Повстанська Армія. Саме тому днем офіційного створення УПА було обрано свято Покрови.

     Українська Повстанська Армія героїчно і жертовно боролася за самостійну і Соборну державу. Найкращі сини та доньки української нації встали до лав борців проти чужоземного поневолення. Війна з московськими окупантами велась українськими повстанцями понад 10 років після завершення Другої Світової війни.

     Згідно з указом Президента України з 2014 року 14 жовтня встановлено Днем захисника України. І тепер цей день став не просто державним святом, а направду всенародним святом, бо захисниками незалежності та суверенітету України в наш час є військові і добровольці,  госпітальєри і волонтери, дорослі і діти – всі ті, хто в різний спосіб наближають перемогу над російськими загарбниками.

     Сьогодні ми з гордістю вшановуємо подвиг нескорених українців і висловлюємо слова щирої вдячності людям, які захищали Соборність і Незалежність в ХХ столітті і продовжують її відстоювати в ХХI столітті.

   23 березня 2014 року в нашому місті встановлена пам'ятна дошка Героям Небесної Сотні у Сквері Небесної Сотні.

    А напередодні свят, працівники бібліотеки – філії №6 для юнацтва спільно з групою ЕЗ–18.1 першого курсу у Бориславському професійному ліцеї провели урок історії «Під твій покров, Матінко Божа, прибігаємо». 

Захід розпочала викладач української мови та літератури ліцею Кузимко Наталя Василівна. Працівники бібліотеки – Комель Тетяна та Лутчак Марія розповіли про свято Покрови та захисників України. Чуйно декламували поезію учні ліцею: Володимир Чапля, Степан Терлецький, Василь Сабат, Мар'ян Навроцький, Назар Осипенко, Остап Лавринець, Назар Чабан.

    На завершення присутні переглянули книжкову виставку «ОУН – УПА – минуле і майбуття».

    Усіх Героів, які віддали своє життя за світле майбутнє України, мирних жителів, які полягли в неоголошеній Російсько-українській війні на Сході України, присутні вшанували хвилиною мовчання.

Тетяна Комель, бібліотекар – бібліотеки філії №6 для юнацтва Бориславської МЦБС.

Презентація книги «Три Галини».

Презентація книги «Три Галини».

Три співочі пташечки

Божі три дитини.

Три джерельця, три душі,

Наші три Галини!

/Галина  Британ/.

«У своїх стражданнях ти, преславна мученице Галино, сплела собі вінок  перемоги і перемогла ворога…», такими словами розпочинається  збірка поезій  «Три Галини», в якій вміщена поезія трьох  Галин – учасниць спільноти «Матері в молитві» - Галини Климук, Галини Кваснікевич і Галини Жолинської. Їхні поетичні рядки народжені волею Святого Духа. До речі, мощі Святої Галини знаходяться  у церкві святої Анни, вони мироточать.

      Книга «Три Галини»  вийшла за благословенням отця Романа Василіва і присвячена п’ятій річниці створення спільноти «Матері в молитві» при церкві Святої Анни у нашому місті. Такими словами розпочала презентацію книги завідувач бібліотеки-філії №6 для юнацтва Бориславської МЦБС Ольга Смерека. Вона коротко зупинилася на життєвому і творчому шляху кожної із них. 

Климук Галина народилася на Волині у 1946 році. Закінчивши Львівський Політехнічний інститут за спеціальністю інженер хімік-технолог у 1970 році, приїхала у місто Борислав. Працювала на хімічному заводі і БНДІ «Синтез», а у вільний час займалась туризмом у клубі туристів «Бескид», обійшла Кавказ, Карпати, Приполярний Урал. У подружжі виховала сина і дочку. Має онука Ростислава. Пані Галина  пише: «Дуже люблю землю, очікую, коли зацвітуть яблуні. У полі я набираюся здоров’я і енергії, що дає мені радість до життя. Спільнота стала моїм другим домом, а молитви – гарячим спілкуванням з Богом. Пані Галина прочитала присутнім власну поезію: «Моєму онуку», «Молитва Майдану», «Особисте», «Пам'яті Небесної Сотні» та інші.

А нам живим потрібно жити,

Країну пильно стерегти.

І внуків правнуків навчити

Святую пам'ять берегти.

(Уривок з вірша «Пам'яті Небесної Сотні».

Пані Галина Кваснікевич – членкиня го «Союзу українок»,  народилася 24 липня 1961 року в селі Рибник,  Дрогобицького району в простій селянській сім’ї. Закінчила середню школу. В 1980 році переїхала в місто Борислав, вийшла заміж, народила трьох дітей – двох синів і доньку, є частим гостем нашої бібліотеки, є активною учасницею  заходів, які проводяться у бібліотеках міста. Пані Галина долучилася до вишивання мапи – оберегу «Ми любимо Борислав», вишитої до 630 річчя міста.

На захід завітали голова го «Союз українок» Анна Глод разом з членкинями та учні 8-Б класу ЗОШ №4 Анна Хруник, Анна Думяк, Тетяна Пиж, Галина Лопушанська з класним керівником Надією Карпінець, які декламували деякі поезії п. Галини Кваснікевич. Найменша учасниця Ангелінка, виконала вірш «Україночка», який присвятила бабуся Галина  своїй внучечці.

У Тебе, Господи, я прошу

Спасіння рідним і близьким,

Хай обминуть їх всі незгоди,

А я візьмусь їх всіх нести.

(Уривок з вірша «Молитва матері».

 Третя поетеса – Галина Жолинська народилася в місті Бориславі в 1965 році. В 1987 році закінчила Львівський лісотехнічний інститут за спеціальністю «Технологія деревообробки». Працювала на Рівненщині, пізніше в місті Бориславі на заводах «Спецлісмаш» і «РЕМА». Сім’я і народження донечки – наступна нива праці. Улюблене заняття – в’язання. Пані Галина наголосила: «Ще одна моя велика сім’я – спільнота «Матері в молитві». Тут панує атмосфера довіри, єдності, взаємопідтримки. Це добра школа людяності та доброчесності. Під час спільної молитви ми віддаємо в Божі руки всі свої справи і отримуємо багато ласк. Кожна наша зустріч є бажаною, цікавою і корисною». Учасники «Матері в молитві» зачитали поезії пані Галини. Заступниця лідерів «Матері у молитві» при ГКЦ св. Анни Анна Головчак закликала всіх приєднюватися до спільноти.

Молімось, матері, до Бога,

Молімось за дітей усіх.

Щоб була вірна в них дорога,

Надійний Ангел, щоб беріг.

(Уривок з вірша Галини Жолинської  «Річниці Спільноти»).

Багато власної поезії ми почули від авторів книги.

Щирі слова вдячності прозвучали для Людмили Булик, завдяки якій були надруковані ці книги.

Зустріч пройшла в цікавій та теплій обстановці. Директор Бориславської МЦБС Наталя Бараняк висловила слова вдячності поетесам за душевну поезію та побажала здоров'я і творчої наснаги.

На завершення заходу всі присутні мали змогу придбати збірку поезій з автографом авторів.

                                       Ольга Смерека, завідувач бібліотеки – філії №6 для юнацтва

Бориславської  МЦБС.