Віче до Дня Гідності та Свободи.

«Україна гідна свободи!»

Хресна дорога у моєї України...

Випробування неабияке !

Багряна кров за кольором калини

Скропила місце це святе !

Хресну дорогу Ти долаєш, Україно...

І як Ісус ( крізь зуби !) терпиш все...

Ти ж тільки відродилася, дитино,

А вже - ніж в спину...! Й звідти кров тече...

Хресна дорога на Голгофу України...

І перша "стація" - Нескорений Майдан !

Назвіть мені у світі ще країни...?

"Небесну Сотню" покажіть всім нам ?!

Хресна дорога... "стації манкуртів":

Керч...Севастополь... Харків...Дон... Луганськ...

Харцизьк... Дружківка...Єнакіївські "урки"...

І Краматорськ, і Горлівка й Слов'янськ...

Там Україну завжди зневажали,

Боялися і прапора, й герба...

Мову не вчили... і не розмовляли...

Це - принципово ! Їм потрібно "язика"...

Хресна дорога... Стільки буде "стацій" !

Та Ти, кохана, ( знаю !) пройдеш всі !

Очистишся природньо ( без "люстрацій"!)

Воскреснеш, Ненько, прямо на хресті !!! 

(Олег РИВАК "Хресна дорога України..."19.04.2014 р.)

Час…! У кожного з нас із ним свої рахунки, а в України – особливі. Більше триста п’ятдесяти років на шляху боротьби за незалежність український народ завжди платив життям своїх найкращих синів і дочок. Не один десяток років більшовики насаджували українцям чужорідні ідеали та пропагували національне насильство свідомості. Народ піднявся до боротьби зі злом, до вибуху непокори і гідності проти тих, хто ціною брехні і хворих амбіцій хотів повернути Україну назад в рабство. Але воля людей і прагнення до цивілізованого людського життя перемогла, та заплатили вони за перемогу надто високу ціну. Такими словами розпочала віче, присвячене Дню Гідності і Свободи ведуча заходу, провідний методист Бориславської міської централізованої бібліотечної системи Божена Дмитришин.

Власне 21 листопада, в День Гідності та Свободи, у свято Собору Архистратига Михаїла у сквері біля меморіальної таблиці Героїв Небесної Сотні зібралось чимало бориславців, щоб вшанувати пам’ять Героїв Небесної Сотні, пам'ять загиблих під час Революції гідності, як її називають у народі…

Панахиду пам’яті Героїв Небесної Сотні та новітніх Героїв відслужили настоятелі храмів міста Борислава. Квіти шани та вдячності до меморіальної таблиці Героїв Небесної Сотні покладали та запалили свічки, як символ тепла і жалю за душами полеглих міський голова Ігор Яворський, секретар міської ради Юрій Химин, заступник міського голови пані Роксоляна Гарасимів та учасники АТО.

У своєму виступі міський голова Ігор Яворський наголосив, що пам'ять про всіх невинно убитих поєднує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню – частинки вічного… А світло свічок хай буде даниною тим, хто навічно пішов  від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

Про події Майдану розповіла громадська активістка, депутат міської ради Іванна Книш. Адже залишилися спогади, які потрібно ставити в приклад прийдешньому поколінню для нового витка української свідомості та культури.

Голова громадської організації «Спілки воїнів АТО м. Борислава» пан Ігор Саган у своєму виступі наголосив, що вже не сотні, а тисячі полягли під синьо-жовтим прапором свободи у зоні так званої антитерористичної операції. Бо кожного дня, щогодини Україна завдяки таким героям, серед яких і наші славні земляки, виборює право бути суверенною, єдиною державою. Тож молімося за наших мужніх захисників і просімо у Бога одного: аби вони живими і здоровими і  якнайшвидше повернулися додому, до своїх матерів, дружин та дітей.

А на завершення, ведуча заходу Божена Дмитришин продекламувала вірш Олега Ривака «ПОБАЧИВ УКРАЇНУ!» :

Нарешті я... ПОБАЧИВ УКРАЇНУ !

У цих очах відверто-незрадливих,

В цих гордих поглядах за свій народ, країну -

Вони уже достойно жити заслужили !

Це покоління прагне діяти по суті,

У нього цінності і філософія вже інші !

Там рабське "я боюся..." вже відсутнє,

За ними зміни на Землі цій грішній...

Студентська молодь - це майбутнє України !

А львівська... Це щось надзвичайно-особливе !

Це - авангард свободи й духу батьківщини,

Це - віра в щось по-справжньому красиве !

Уклін Вам, діти, й батьківське "Спасибі !"

Дивлюсь на Вас - мені не страшно за майбутнє !

Ви заслужили і Ви будете щасливі ! -

Тут аргументи будь-які відсутні !

Ти, Україно, народила покоління,

Яким по праву зобов'язана пишатись !

Це славних предків передалося "коріння" :

"Боротися ! Боротись ! Не здаватись !!!"

Мине час… Про захисників нашої держави писатимуть книги, зніматимуть кінофільми, на прикладах беззавітного служіння рідній Батьківщині. Бо вони – справжні герої, які у нерівному двобої протиставили свій патріотизм, відповідальність, безмежну любов до країни, яку ототожнюють зі своїм рідним краєм, найдорожчими людьми. І саме за це їм наша людська вдячність і низький уклін.

Завершилось віче «Україна гідна свободи» спільним виконанням Гімну України.

Цього ж дня до Дня Гідності та Свободи у міському Палаці культури відбувся вечір-концерт «Україна гідна свободи».

Упродовж концерту прозвучало багато чудових поезій та пісень, присвячених  вірним синам і донькам, які в розквіті сил віддали свою молодість та життя за рідну неньку Україну.

У виконанні гурту «Бориславські батяри» прозвучали пісні «Дістало» та «Вперед побратими». Музичне тріо «Барви» чудово виконали пісні «Над землею туман» та «Моя сорочка вишиванка».

Також прозвучали пісні: «Мальви» (виконала Божена Гамар), «Не встидайся, - то твоя земля» (виконала Ірина Гаман), «Чорна квітка», «Герої не вмирають» та «Україна – це ми» (виконала Марта Крагиль), «Не твоя війна» (композицію виконали Ольга Кузимко з Театром танцю), «Мій тато Герой» (виконала Анна Маринін).

На заході прозвучали такі поезії: «Посвята загиблому Герою» (прочитав Влад Єнчке), «Жінко, чого ви плачете?» (прочитала Софія Мальчевська).

Над підготовкою сценарію вечора-концерту «Україна гідна свободи» працював директор міського Палацу культури, заслужений артист естрадного мистецтва України, режисер-постановник заходу Ігор Мельник.

У підготовці та проведенні заходу взяли участь начальник відділу Народної творчості Михайло Ганзій, звукооператор Андрій Калин. Вечір-концерт провели Олександр Бондаренко та Марта Ільєнко.

Божена ДМИТРИШИН, провідний методист Бориславської МЦБС.

Усний журнал «Така довга дорога додому»

Усний журнал «Така довга дорога додому».

 До 145- річчя від дня народження 

Богдана Лепкого.

«…Все, що мав у житті,

Він  віддав для одної ідеї,

І горів, і яснів, і страждав

І трудився для неї…»

    

  Українському письменникові Богданові Лепкому знову повертається  його чесне ім’я, а українській літературі – твори. Повертаються після довгого і несправедливого замовчування.

   Богдан Лепкий – це епізодичне ім’я в українській літературі, це постать першорядної ваги, непересічного таланту. Доля щедро обдарувала  Б. Лепкого. І він не змарнував свого таланту. Б. Лепкий залишив багату творчу спадщину як поет і прозаїк, критик і літературознавець. А був він ще й видавцем-текстологом, читцем-декламатором художніх творів, талановитим малярем…  Та сталося так, що більш як пів століття на українських землях ім’я і твори вірного сина України були приречені на забуття.                                                

    З нагоди 145-ї річниці від дня народження Богдана Лепкого  в ЗОШ №5 працівниками бібліотеки-філії №6 для юнацтва  (Марія Лутчак і Ольга Смерека) та учнівським колективом 9-А класу (класовод Ольга Козич) проведено  усний журнал «Така довга дорога додому». 

Розпочали  усний журнал бібліотекарі Марія Лутчак і Ольга Смерека.   Яскраво доповнив захід цікавий виступ вчителя української мови та літератури ЗОШ № 5 Ольги Козич.

Усний журнал складався  із 5 - ти сторінок:

     1. «Священича родина літературного генія».

     2. «Знайомство з провідними представниками української інтелігенції».

     3. «Літописець долі рідного народу».

     4. «Творча спадщина  Богдана Лепкого».

     5. «Із забуття - в безсмертя».

 Кожна сторінка усного журналу ознайомила учнів з творчістю письменника, торкнулися ширше  його життєвого шляху та творчості. Біографія Богдана Лепкого мелодійно перепліталася з декламацією  його поетичних творів.

Ведучі усного журналу  Олександра Томашевич і Вікторія Артеменко вміло розповіли про життєвий шлях Богдана Лепкого.

    Поезію  Богдана Лепкого: «Заспів», «Згадки з дитячих літ», «Я учився рідних слів», «Молоді пісні», «Іван Франко», «В’януть квіти», «Два голоси», «Голгофа, хрест»,  «Десь по світу», «Вона там є...» читали учні 9-х класів Куцик Вероніка, Піхота Надія, Маців Богдан, Желем Анастасія, Сидорак Лілія, Яцкевич Михайло,

Учні  6-х класів виконали пісню на слова Б. Лепкого «Гей видно село під горою», а учні 9-х класів Маців Богдан, Марензак Микола, Богданов Роман   заспівали «Чуєш, брате мій» під музичним супроводом вчителя музики  ЗОШ № 5 Ігоря Хоп'яка. Учні  6 класу  Козич Максим і  Загірський Микола виконали пісню «Десь по світу…». Рудавський Назарій  під гітару виконав пісню «Спіть хлопці, спіть».

Бібліотекар Марія Лутчак презентувала книжкову виставку «Літописець долі рідного народу». Заступник директора  з виховної роботи Марія Голобутовська подякувала всім,  хто долучився до заходу та закликала читати та вивчати твори нашого геніального письменника.

 Лутчак Марія, бібліотекар бібліотеки - філії №6 для юнацтва Бориславської МЦБС.

Літературний конкурс читців «Відлуння ліри».

Літературний конкурс читців «Відлуння ліри».

До Дня української писемності та мови.

 

Доля нашої мови залежить і від того,

як відгукнеться на рідне слово наша душа,

як рідне слово бринітиме в цій душі,

як воно житиме в ній.

(Олесь Гончар).

    Цього року День української писемності та мови на офіційному рівні святкують 20-й раз. Ще у 1997 році він був встановлений Президентом України Леонідом Кучмою.

   Дата 9 листопада була обрана невипадково. Свято писемності та мови приурочене до дня пам’яті Нестора Літописця - послідовника творців слов'янської писемності Кирила та Мефодія. Саме цим документом і був заснований День української писемності та мови.

   9 листопада 2017 року за сприяння Бориславської міської ради, Управління Культури, відділу освіти та ГО «Цвіт нації» в рамках діяльності Молодіжного Центру, який діє при бібліотеці – філії № 6 для юнацтва відбувся Бориславський міський конкурс читців «Відлуння ліри» для учнів 8 – 11 класів закладів міста та смт. Східниці.

   У конкурсі взяли участь 26 претендентів на перемогу, учні: БДГ, ЗОШ № 1, ЗОШ № 2, ЗОШ № 3, ЗОШ № 4, ЗОШ № 6, ЗОШ № 7, ЗОШ № 8, ЗОШ № 9.

   Митців слова літературного конкурсу «Відлуння ліри» оцінювало журі у складі:

- Голова Наталія Бараняк, директор Бориславської МЦБС.

Члени журі:

- Віктор Кравцов провідний спеціаліст управління культури, молоді, фізичної культури та спорту Бориславської міської ради;

- Андрій Спас, депутат міської ради, голова постійної депутатської комісії з питань культури, молоді, фізичної культури та спорту Бориславської міської ради, директор Бориславського краєзнавчого музею;

- Андрій Делінкевич, лауреат міжнародних та Всеукраїнських мистецьких конкурсів, Володар гран-прі в жанрі художнього читання;

- Мар'яна Мельникович, вчитель української мови та літератури ЗОШ № 1;

   Конкурс проходив у двох номінаціях: «Проза» та «Поезія». Кожен учасник був нагороджений дипломом, а лауреати I, II, III премії та премії гран-прі отримали поїздку до Центру Андрея Шептицького у м. Львів.

   Гран-прі отримала учениця 11 класу ЗОШ № 3 Адріана Метельська. Перше місце у номінації «Проза» отримала учениця 10 класу ЗОШ № 1 Марія Кандур, друге місце у тій же номінації отримала учениця 10 класу ЗОШ № 4 Мар'яна Куротчин, третє місце – учениця 10 класу БДГ Оксана Церковник. У номінації «Поезія» перше місце здобула учениця 11 класу ЗОШ № 2 Софія Мальцевська, друге місце – учениця 8 класу ЗОШ № 6 Вікторія Кропивницька, третє місце – учениця 11 класу ЗОШ№8 Ірина Гаман.

   Крім цього, декламатори авторської поезії та прози отримали в подарунок збірки поезії «Безмежність» Бориславського поета Віктора Кравцова та книги від постійного мецената Людмили Булик, яка також допомагала у підготовці та проведенні літературного конкурсу.

   Зі словами вдячності до присутніх звернулися члени журі Наталія Бараняк і Андрій Спас, подякувавши вчителям та учасникам за хорошу підготовку до конкурсу та з проханням і надалі цінувати, оберігати та плекати свою рідну мову.

Книги Романа Горака для бібліотек міста подарував Андрій Спас.

   Свято «День української писемності та мови» дуже важливе для українців, оскільки мова – це щось більше, ніж спадщина предків. У ній душа нашого народу та багатовікова історія.

Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає. І своє давнє життя і свої сподіванки, розум і досвід. 

(Панас Мирний). 

Галина Почіковська, координатор Молодіжного Центру, бібліотекар бібліотеки-філії №6 для юнацтва Бориславської МЦБС.

«Богдан Лепкий - велет українського інтелекту та патріотизму»

«Богдан Лепкий - велет українського інтелекту та патріотизму»

(до 145 –річчя від дня народження Б. Лепкого)

                  Чуєш, брате мій,

Товаришу мій,

Відлітають сірим шнурком

Журавлі в вирій.

Чути: кру! кру! кру!

В чужині умру,

Заки море перелечу,

Крилонька зітру.

Мерехтить в очах

Безконечний шлях,

Гине, гине в синіх марах

Слід по журавлях.

                                         Б. Лепкий

     Богдан Лепкий (1872-1941) – вельми багатогранна особистість, оскільки він – поет і письменник, художник і мистецтвознавець, дослідник літературних процесів і перекладач, автор текстів численних музичних творів і теоретик феномену Українського Січового Стрілецтва, видатний педагог і активний громадський діяч. А це – величний зразок українського інтелекту й гідної постави українця-патріота.

    "Його великий талант лірика, повістяра, вченого, літератора та небуденна працездатність нагадують тих титанів творчої праці, які залишають незглибимий слід в історії свого народу”, - писав у вступному слові до книги "Богдан Лепкий” професор Оттавського університету Констянтин Біда в 1976 році.

Надзвичайна працьовитість і працездатність Богдана Лепкого та його грандіозні доробки вражають.

Він напружено працював професійно й творчо, здав іспити на професора гімназії, став доцентом “виділових курсів” для вдосконалення кваліфікації вчителів, одна за одною появляються його численні книги оповідань і літературознавчих досліджень. Творчі інтереси його були дуже широкими, а твори його відзначалися великою досконалістю. Їх починають перекладати різними мовами.
   Богдан Лепкий був талановитою, всебічно обдарованою людиною. Він любив світ і людей. Світ був для нього одніє’ю великою казкою, тому твори Богдана Лепкого — це зачарування рідною землею та її талановитими людьми.

Вслухаймося: “за нашу кров і рани нам дали нові кайдани”… Чи не стають знову актуальними ті слова?..

І ще прислухаймося до Богдана Лепкого:

Дзвонів нема? Най дзвонять серця в грудях,
Мов в озері ті потонулі дзвони.
Прийде пора, народ з глибин добуде
Батьків своїх зітхання і прокльони.
Добуде їх і на дзвіниці слави
Завісить ген під хмарами високо,
І заніміє з дива кат лукавий,
А звеселиться праведника око.

      Історичні твори Б. Лепкого – вельми реалістичні, хоч і сповнені романтичної любові до рідного краю. Сюжети їхні захоплюючі, мова легка й колоритна, читаються вони легко, а при цьому наповнюють читача високою духовністю.
      За його творами можемо вивчати українську історію і, що ще головніше, можемо вчитися справжньої любові до рідного краю.

 Богдан Сильвестрович Лепкий – один із тих авторів, творчість якого повернулася до читачів із вимушеного забуття. Перу цього письменника і вченого належать численні збірки поезій, цикл повістей про гетьмана Івана Мазепу та інші історичні твори, а також переклади, літературознавчі праці, які користуються попитом серед наших читачів.

Перша світова війна застає братів Лепких у Бориславі. Степан Шухевич, пів курінь якого в жовтні 1914 року ввійшов у Борислав, згадував як Лев Лепкий забрав до свого швагра на постійний загін УСС, і за одну ніч вони вивчили знамениту пісню Богдана Лепкого «Видиш, брате мій». Музику до неї написав Лев Лепкий. І лине вона зараз по світі як гімн емігранта-українця з невимовним і бездонним болем, глибоким відчаєм, а ще — з великою любов'ю до рідної землі. 

 Відзначаючи 145-річчя від дня народження Б.С. Лепкого в бібліотеці – філії №5 було проведено поетичну годину  «Богдан Лепкий - велет українського інтелекту та патріотизму»

 Ведучі поетичної години Яців Діана (ЗОШ №5, 8Б кл.) та Кравчик Олександра (БДГ, 4Б (8) кл.) донесли слухачам цікаві факти із життєвого і творчого шляху Б. Лепкого. Учні – читці: Сітек Аліна(БДГ, 4Б (8) кл.), Кропивницька Василина (ЗОШ №5, 8Б кл.), Паленичак Ірина (ЗОШ №4, 6Б кл.),  Міровська Анастасія (ЗОШ №4, 7А кл.), Фіненко Марія та Керч Оксана (ЗОШ №5, 8Б кл.), Хома Вікторія (ЗОШ №1, 8А кл.) декламували поезію Богдана Лепкого. Присутнім було продемонстровано мультимедійну презентацію «Богдан Лепкий», яку підготувала зав. бібліотеки-філії №5 для дітей Оксана Фус.

    Кажуть, кожна людина має свою висоту. І ніхто не зніме її з тієї висоти, яка належить саме їй.

   

Поетичне небо Богдана Лепкого — високе. Воно розкриває голос шляхетної душі і серця поета. Тож запричащаймося мудрістю і любов'ю поетичного слова Богдана Лепкого. 

    Спочиває український письменник на Раковецькому цвинтарі Кракова, так і не возз'єднавшись, навіть по смерті, з рідною землею. Тяжка недуга довгі роки терзала серце Богдана Лепкого, а коли фашистська навала поповзла рідною землею, коли «казку його життя», рідну домівку, - Крегулець, Бережани - було знівечено, серце не витримало. Але він залишив своїм нащадкам такий заповіт:

Воскресне, встане Україна!

Тільки не тратьте, браття, віри,

Тільки не будьте маловіри,

Тільки не будьте, як бур'ян,

Хто скосить - той тому і пан. 

Наталія Пріцак, бібліотекар – бібліотеки філії №5 для дітей Бориславської МЦБС.

До 145-річчя від дня народження Богдана Лепкого

До Дня української писемності та мови

ЩИРА ВДЯЧНІСТЬ НАШОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ СПОНСОРУ!

ЩИРА  ВДЯЧНІСТЬ
НАШОМУ  ІНФОРМАЦІЙНОМУ  СПОНСОРУ!

https://www.facebook.com/gazeta.naftovyk.boryslava/

Колектив Бориславської міської централізованої бібліотечної системи висловлює особливу подяку за розуміння і підтримку Петру Магуру – головному редактору народного часопису «Нафтовик Борислава».

Ми щиро дякуємо Вам за здійснену передплату, адже «Нафтовик Борислава» користується великим попитом серед користувачів наших бібліотек та є надзвичайно необхідним виданням для формування краєзнавчого фонду періодичних видань, упорядкування краєзнавчих бібліографічних покажчиків та краєзнавчих добірок-накопичувачів, організації краєзнавчої картотеки, які є необхідними для вивчення суспільно-політичного, економічного та культурного-освітнього життя нашого міста!

Щиро дякуємо Вам за надану допомогу та співпрацю! Бажаємо Вам і вашій родині міцного здоров’я, радості і щастя, миру, добра, благополуччя, достатку і натхнення!

Бориславська МЦБС.