«Богдан Лепкий - велет українського інтелекту та патріотизму»
(до 145 –річчя від дня народження Б. Лепкого)
Чуєш, брате мій,
Товаришу мій,
Відлітають сірим шнурком
Журавлі в вирій.
Чути: кру! кру! кру!
В чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилонька зітру.
Мерехтить в очах
Безконечний шлях,
Гине, гине в синіх марах
Слід по журавлях.
Б. Лепкий
Богдан Лепкий (1872-1941) –
вельми багатогранна особистість, оскільки він – поет і письменник, художник і
мистецтвознавець, дослідник літературних процесів і перекладач, автор текстів
численних музичних творів і теоретик феномену Українського Січового Стрілецтва,
видатний педагог і активний громадський діяч. А це – величний зразок
українського інтелекту й гідної постави українця-патріота.
"Його великий талант лірика,
повістяра, вченого, літератора та небуденна працездатність нагадують тих
титанів творчої праці, які залишають незглибимий слід в історії свого народу”,
- писав у вступному слові до книги "Богдан Лепкий” професор Оттавського
університету Констянтин Біда в 1976 році.
Надзвичайна працьовитість і
працездатність Богдана Лепкого та його грандіозні доробки вражають.
Він напружено працював професійно
й творчо, здав іспити на професора гімназії, став доцентом “виділових курсів”
для вдосконалення кваліфікації вчителів, одна за одною появляються його
численні книги оповідань і літературознавчих досліджень. Творчі інтереси
його були дуже широкими, а твори його відзначалися великою досконалістю. Їх
починають перекладати різними мовами.
Богдан Лепкий був талановитою, всебічно обдарованою людиною. Він любив світ і людей. Світ був для нього одніє’ю великою казкою, тому твори Богдана Лепкого — це зачарування рідною землею та її талановитими людьми.
Богдан Лепкий був талановитою, всебічно обдарованою людиною. Він любив світ і людей. Світ був для нього одніє’ю великою казкою, тому твори Богдана Лепкого — це зачарування рідною землею та її талановитими людьми.
Вслухаймося: “за нашу кров і рани нам дали нові
кайдани”… Чи не стають знову актуальними ті слова?..
І ще прислухаймося до Богдана Лепкого:
Дзвонів нема? Най дзвонять серця в
грудях,
Мов в озері ті потонулі дзвони.
Прийде пора, народ з глибин добуде
Батьків своїх зітхання і прокльони.
Добуде їх і на дзвіниці слави
Завісить ген під хмарами високо,
І заніміє з дива кат лукавий,
А звеселиться праведника око.
Мов в озері ті потонулі дзвони.
Прийде пора, народ з глибин добуде
Батьків своїх зітхання і прокльони.
Добуде їх і на дзвіниці слави
Завісить ген під хмарами високо,
І заніміє з дива кат лукавий,
А звеселиться праведника око.
Історичні твори Б. Лепкого –
вельми реалістичні, хоч і сповнені романтичної любові до рідного краю. Сюжети
їхні захоплюючі, мова легка й колоритна, читаються вони легко, а при цьому
наповнюють читача високою духовністю.
За його творами можемо вивчати українську історію і, що ще головніше, можемо вчитися справжньої любові до рідного краю.
За його творами можемо вивчати українську історію і, що ще головніше, можемо вчитися справжньої любові до рідного краю.
Богдан Сильвестрович Лепкий –
один із тих авторів, творчість якого повернулася до читачів із вимушеного
забуття. Перу цього письменника і вченого належать численні збірки поезій, цикл
повістей про гетьмана Івана Мазепу та інші історичні твори, а також переклади,
літературознавчі праці, які користуються попитом серед наших читачів.
Перша світова війна застає братів Лепких
у Бориславі. Степан Шухевич, пів курінь якого в жовтні 1914 року ввійшов у
Борислав, згадував як Лев Лепкий забрав до свого швагра на постійний загін УСС,
і за одну ніч вони вивчили знамениту пісню Богдана Лепкого «Видиш, брате мій».
Музику до неї написав Лев Лепкий. І лине вона зараз по світі як гімн
емігранта-українця з невимовним і бездонним болем, глибоким відчаєм, а ще — з
великою любов'ю до рідної землі.
Відзначаючи 145-річчя від дня народження Б.С.
Лепкого в бібліотеці – філії №5 було проведено поетичну годину «Богдан Лепкий - велет українського інтелекту
та патріотизму»
Ведучі поетичної години Яців Діана (ЗОШ №5, 8Б кл.) та
Кравчик Олександра (БДГ, 4Б (8) кл.) донесли слухачам цікаві факти із життєвого
і творчого шляху Б. Лепкого. Учні – читці: Сітек Аліна(БДГ, 4Б (8) кл.), Кропивницька
Василина (ЗОШ №5, 8Б кл.), Паленичак Ірина (ЗОШ №4, 6Б кл.), Міровська Анастасія (ЗОШ №4, 7А кл.), Фіненко
Марія та Керч Оксана (ЗОШ №5, 8Б кл.), Хома Вікторія (ЗОШ №1, 8А кл.) декламували
поезію Богдана Лепкого. Присутнім було продемонстровано мультимедійну презентацію
«Богдан Лепкий», яку підготувала зав. бібліотеки-філії №5 для дітей Оксана Фус.
Кажуть, кожна людина має свою
висоту. І ніхто не зніме її з тієї висоти, яка належить саме їй.
Спочиває
український письменник на Раковецькому цвинтарі Кракова, так і не
возз'єднавшись, навіть по смерті, з рідною землею. Тяжка недуга довгі роки
терзала серце Богдана Лепкого, а коли фашистська навала поповзла рідною землею,
коли «казку його життя», рідну домівку, - Крегулець, Бережани - було знівечено,
серце не витримало. Але він залишив своїм нащадкам такий заповіт:
Воскресне,
встане Україна!
Тільки
не тратьте, браття, віри,
Тільки
не будьте маловіри,
Тільки
не будьте, як бур'ян,
Хто
скосить - той тому і пан.
Наталія Пріцак, бібліотекар –
бібліотеки філії №5 для дітей Бориславської МЦБС.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.