ІСТОРИЧНА ДОВІДКА «Євген Коновалець - провідник ОУН»

До 125 - річчя від дня народження

«Та не здавсь полковник – ворогів карав,

Він твердо поставив у бою УВО,

 Любив рідну землю – нам рідне гніздо,

  Та на чужій землі голову поклав».

 (С. Корнецький «Коновалець»).

Народився 14 червня 1891 р. в учительській родині в селі Зашків, поблизу Львова. де його дід о. Михайло служив довгі роки парохом, а батько Михайло був управителем місцевої народної школи.

В своєму рідному селі Зашкові у 1901 р. Євген Коновалець закінчив народну школу. По закінченні народної школи продовжив навчання в Українській Академічній гімназії у Львові, а в 1909 р. здав іспит зрілості. У сьомому класі гімназії брав участь  у таємних студентських гуртках «Сокола», вів просвітницьку роботу. Після навчання у гімназії, яку закінчив 1909 року, студіював у Львівському університеті (правничий факультет), готувався до юридичної праці. Вивчаючи юридичні дисципліни, пройшов ще й повний курс історії України під керівництвом професора Михайла Грушевського. Правничі науки – „хліб" для юриста, а знання рідної історії – це не лише поширення діапазону наукових знань, а й основне підґрунтя для людини, що прагне формувати політичну думку.

Передовсім інтелігент, усвідомивши підневільний стан свого народу, повинен шукати шляхів виходу з того стану. Молодого Коновальця і його побратимів розв'язка цього питання хвилювала. У тогочасної студентської молоді домінуючою була думка про здобуття державної незалежності. Тож недарма такого широкого розголосу набув реферат Дмитра Донцова, виголошений на Другому Всеукраїнському студентському з'їзді в липні 1913 року у Львові: „Сучасне політичне положення нації і наші завдання".

 У 1914 році Євген Коновалець був мобілізований до австрійської армії, а в наступному році, після бою на Маківці, потрапив до російського полону. Звільнившись у результаті Березневої революції, восени 1917 року, бажаючи віддати свій труд новоутвореній українській державності, молодий офіцер подався до Києва, де приступив до організування українських Збройних Сил, спочатку куреня Січових Стрільців, а згодом і Корпусу. Моральна сила, високий авторитет, сталева воля Євгена Коновальця виростали з його сильного характеру, націоналістичного світогляду, політичної дії воїна-революціонера.

         Євген Коновалець знав, що в боротьбі за державну самостійність і за укріплення держави найголовнішою й фізичною силою є добре зорганізована, глибоко патріотична й добре вишколена армія. 27-літній офіцер став найвидатнішим командиром тодішніх збройних сил в Українській Державі. Підлеглі Коновальцеві Січові Стрільці разом зі своїм командиром зберігали культ соборності. Коли виникла потреба переходу на Захід України, де розгорілися бої з польськими озброєними частинами, вони залишились в Києві, вважаючи, що саме в Києві – у столиці – вирішуватиметься доля відновленої Української Держави. “Шлях до вільного Львова веде через вільний Київ”, – стверджував Коновалець.

         Після поразки Визвольних Змагань, у той час, коли багатьох громадян України охоплювали відчай і апатія, Є. Коновалець зі своїми бойовими друзями повною мірою усвідомлював, що боротьба не закінчилася, оскільки живою залишилась у серцях патріотів Національна ідея. Постала необхідність творення організованої сили, оскільки, „Як не буде в нас сили, не осягнемо нічого, хоч би все найкраще для нас складалося. Як же ж будемо мати силу, тоді вийдемо побідно з найгіршого лихоліття і здобудемо все, що нам треба" (Є. Коновалець).

         У 1920 році утворено Українську Військову Організацію (УВО), яку в липні 1921 року очолив полковник Є. Коновалець. Ішлося про збереження й укріплення військового кістяка. Згодом постала необхідність будувати політичну організацію. Нею стала створена на початку 1929 року з ініціативи Є.Коновальця та його однодумців, у результаті ретельної підготовки через консолідацію найкращих політично-патріотичних революційних сил Організація Українських Націоналістів (ОУН). Вістря боротьби ОУН було спрямоване проти головних ворогів української державності – московських большевицьких сатрапів і польської окупаційної шовіністичної влади.

          Червона Москва після знищення Симона Петлюри бачила в особі Є. Коновальця свого головного противника. Висланий большевиками терорист Павло Судоплатов підсунув полковникові пекельну машину, від вибуху якої 23 травня 1938 року в Роттердамі обірвалося життя борця за Україну. Сталося це через 12 років після вбивства Симона Петлюри.

         «У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю» – ці слова полковника Коновальця і сьогодні є дороговказом для молодого покоління українців.

В нашому місті одна із вулиць носить назву полковника Є. Коновальця, який в боротьбі за державну незалежність віддав своє життя і навічно залишився в пам’яті народу, а для молоді служить високим прикладом патріотизму, мужності і незламної сили духу.

Ольга Смерека,

зав. бібліотеки-філії №6 для юнацтва Бориславської МЦБС.

«Дивовижні мешканці Землі»

П Р И Р О Д Н И Ч Е    Л О Т О

До Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища

Бо ти живеш! Ти на Землі — людина!
Захоплюйся, дивуйся, усміхнись.
І пізнавай цей світ щодня невпинно,
І бачити красу навколо вчись.

(Н. Красоткіна «Учіться бачити красу»)

Серед величезної різноманітності живих істот перше місце за кількістю видів посідають тварини. Немає такого куточка на Землі хоч трохи придатного для життя, в якому не було б тварин. Вони живуть у найбільших глибинах океану, за умов вічної ночі і величезного тиску, зустрічаються на найвищих горах і високо в повітрі, пристосувались до низьких температур Арктики та Антарктики, спеки й безводдя пустель та напівпустель. Багато з них є унікальними, із своїми, лише їм притаманними особливостями.

    Ознайомитись, хоча б частково, з деякими видами тваринного світу нашої Землі мали змогу учні 6-х класів ЗОШ №8, взявши участь у природничому лото «Дивовижні мешканці Землі», яке провели працівники бібліотеки-філії №3 Бориславської МЦБС Наталія Сеньків та Оксана Щесна. Захід було приурочено до Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища, заснованого Генеральною асамблеєю ООН у 1972 році, який відзначається з тих пір всім світовим співтовариством щорічно.

Розпочався захід вступним словом бібліотекаря про «Світ навколо нас: вивчай і оберігай».

  У першому завданні лото - «Унікальні мешканці Землі», учасникам було роздано картинки із зображенням тварин. Потім на зачитане запитання вони повинні були підняти  правильну картинку-відповідь і назвати тварину. «Звір чи птах?» (качкодзьоб),«Звір, що ніколи не п’є» (коала), «повітряний акробат» (птах фігляр) — ці та інші запитання вимагали від учнів уваги та знань.

    Наступне завдання під назвою «Розгадай ребус» виявилось для дітей цікавим та легким. Розв’язавши ребус, слід було відшукати серед картинок зашифровану тваринку.

   Завдання «Рекордсмени» також вимагало від дітей знань. Вибравши номер запитання, вони повинні були відшукати серед картинок правильну відповідь. Будівничі греблі, найкращий стрибун, довгожитель серед звірів, найбільший балакун —на ці та інші запитання по черзі відповідали представники обох команд.

У наступному завданні - «Ареал проживання», учасникам треба було поєднати відібрані картинки із зображенням тварин, які проживають лише в окремих місцях на Землі із назвами цих місць.

 Веселим та таким, що вимагало логіки та й знань, виявилось останнє завдання природничого лото під назвою «Чи правда, що… ». Голуби походять від пінгвінів; лось є різновидом оленя; миші, коли виростають, стають щурами; деякі жаби уміють літати —  ці та інші запитання заставляли іноді усміхнутись, а іноді й задуматись.

За підсумками виконання усіх завдань перемогла команда учнів 6-А класу ЗОШ №8. А на завершення діти переглянули матеріали книжкової виставки «В долонях Всесвіту — Земля», фотоматеріали із зображенням тварин та інформацією про них.

Нехай завжди пам'ятає кожна людина —
Вона — не володар природи, а лише її частина.
Ми всі — тільки гості у Матінки-природи.
Тож, нічого не робіть, що їй зашкодить.
Нам треба пильно охороняти природу —
Тварину, рослину, повітря, ґрунти й воду.

ХАЙ КВІТНЕ МИРОМ ВСЯ ЗЕМЛЯ!

ДО  МІЖНАРОДНОГО  ДНЯ  ЗАХИСТУ  ДІТЕЙ

Найбільше я хочу, щоб мир був на світі, 
Як небо у зорях, а сад наш у квітах, 
Найбільше я хочу, щоб сонце щоранку 
Зі мною віталось, присівши на ганку 
Щоб мирне небо на усій землі 
Єднало всіх дітей, по всьому світі 
І хай літають завжди журавлі, 
І колоски видзвонюють налиті.

Виставка робіт «ХАЙ КВІТНЕ МИРОМ ВСЯ ЗЕМЛЯ» до Міжнародного дня захисту дітей, виконаних у техніці квілінг, була презентована у бібліотеці-філії №1 Бориславської МЦБС.

 Ці чудові роботи, які дарують гарний настрій,  приємні спогади та весняні  сподівання створили  юні користувачі бібліотеки – Бутим Христина, Дречевич Олександра, Дяків Софія, Корчинська Вікторія, Лазорко Діана, Мохналь Тетяна, Пасічник Ганна, Сидоряк Юлія.

А навчилися діти техніці виконаня в стилі квілінгу  у завідувача бібліотеки-філії №1 п. Любові Балакіної, яка з любов’ю їх вчить створювати неповторні шедеври.

Божена Дмитришин,

провідний методист Бориславської МЦБС.

 

МАЛЮНОК НА АСФАЛЬТІ ДО МІЖНАРОДНОГО ДНЯ ЗАХИСТУ ДІТЕЙ

"Д і т и  -  п л а н е т и   н а ш о ї   ц в і т"

 

Світ барвистий, веселковий 

Різно-різно кольоровий, 
Мов народжений красою, 
Наче скроплений росою, 
В чистих барвах, як обнова, - 
Вся планета кольорова. 
І на цій планеті діти

В мирі й дружбі хочуть жити.

                               

                                      

Міжнародний день захисту дітей -  свято в різних країнах світу. В Україні відзначається щорічно 1 червня.

В Україні цей день відзначають із 1998 року. У 1991 році Україна приєдналася до Конвенції ООН про права дитини. З 27 вересня 1991 року для України набула чинності Конвенція Організації Об'єднаних Націй про права дитини, згідно з якою кожна держава зобов'язана поважати та заохочувати право дитини на всебічну участь у культурному і творчому житті, забезпечувати їй повноцінне дозвілля та відпочинок, сприяти наданню їй відповідних можливостей для цього. Цією конвенцією також чітко визначено, що дитина має право на захист від фізичного та психічного насильства. Проте, не завжди деклароване стає реальним.

Кожна дитина має повне право бути захищеною, розвиватися й навчатися для кращого майбутнього. І сьогодні – це не лише веселе свято для самих дітей, а й нагадування суспільству про необхідність захищати права малечі, прагнути, щоб усі діти росли щасливими і в майбутньому стали хорошими батьками і громадянами своєї країни.

До Міжнародного дня захисту  дітей бібліотека – філія №5  організувала  малюнок на асфальті «Діти - планети нашої цвіт». До цієї події приєдналися користувачі бібліотеки: Кулиняк Анастасія (ЗОШ №4), Доротич Вікторія (ЗОШ №4), Гаврилів Тереза (ЗОШ №4), Сав’як Володимир (ЗОШ №4), Кравчик Олександра  і Сітек Аліна (БДГ ), Кондратишин Марта (ЗОШ №4).

Приємно відзначити, що всі роботи виявилися яскравими, несподіваними, це був справжній феєрверк дитячої фантазії. Юні художники продемонстрували свою надзвичайну уяву та неабиякий художній талант.

Та головним результатом заходу були дитячі посмішки, веселий сміх та хороший настрій усіх присутніх.

    Оксана Фус,

завідувач  бібліотеки – філії №5 для дітей

Бориславської МЦБС

«Бібліотека – книжчин дім»

Пізнавально – оглядова екскурсія до бібліотеки-філії №5 для дітей

Бібліотека - книги храм.

І знань безмежне море і надія.

Палкий вогонь незгасних поривань,

Що наше серце й душу гріє.

 У теплу травневу пору до бібліотеки – філії №5 для дітей завітали учні 3-го класу ЗОШ №5 (вчитель Демків Оксана Михайлівна) на пізнавально-оглядову екскурсію.

Завідувач бібліотеки ознайомила присутніх з бібліотекою – храмом книги, який зберігає всі найвидатніші відкриття тисячоліть. Діти із захопленням розглядали цікаві книжечки та здійснили захоплюючу мандрівку у царстві книг.

Також діти ознайомились з правилами користування книгою і бібліотекою,  абетковим і систематичним каталогами та з цікавістю розглянули нові надходження дитячих журналів - «Барвінок», «Професор крейд», серії довідкових видань: «Світ навколо нас», «Дитяча енциклопедія», «Я пізнаю світ».

Упродовж екскурсії діти ознайомилися з куточком користувача Інтернету та правилами безпечної роботи з комп’ютером.

Цікавим доповненням до екскурсії стали захоплюючі різноманітні  конкурси: «Бібліотека – книжчин дім», «Чи уважний ти читач»,  вікторину «З якої казки?» та «Загадки казкових героїв», а також гру «Так чи ні».

Весело та радісно було в цей день у бібліотеці. Діти, які побували на пізнавально – оглядовій екскурсії, мали змогу стати користувачами бібліотеки-філії №5 для дітей. Всім дуже сподобалась цікава та пізнавальна екскурсія, про що свідчили слова вдячності від маленьких користувачів.

А на завершення екскурсії діти віддали шану нашому світочу, великому Кобзареві – Тарасові Шевченку.

                                                                                  Оксана Фус,

            завідувач бібліотеки – філії №5 для дітей

Бориславської МЦБС.

ЛІТЕРАТУРНО - МИСТЕЦЬКИЙ ЗАХІД "К А М Е Н Я Р"

До 100-річчя від дня смерті Івана Франка

В погожу травневу пору біля пам’ятника Іванові Франку зібралося чимало бориславців, щоб вшанувати 100-річчя від дня смерті свого земляка – великого Каменяра, для  яких постать і творчість поета слугують життєвим дороговказом.

Ведуча заходу Божена Дмитришин розповіла, що силою слова та широтою знань, об'ємом і глибинами історичного мислення Іван Франко виділяється як перша величина поміж усіма своїми попередниками і сучасниками. З усіх предтеч відновлення української державності він не просто найближчий до нашої сучасності, а стоїть в самому центрі нашого дня, як сонце, дає світло нашим думкам і впевненість, що ми переможемо всі негаразди - і житимемо як незалежна нація на просторах майбутніх тисячоліть.

Вічний революціонер і Каменяр Іван Франко – універсальний геній, що зарядив поневолену українську націю державотворчою енергією. Оце і є та осьова зірка в безмежному небі світил, що він запалив своєю працею і своїм розумом.

Панахиду з нагоди 100-річчя від дня смерті Івана Франка відслужив о. Петро Підлубний.

Квіти до пам’ятника Іванові Франку поклали міський голова Ігор Яворський, секретар міської ради Юрій Химин та заступник міського голови Роксоляна Гарасимів.

Про значення творчості Івана Франка розповів у своєму виступі міський голова Ігор Яворський, бо серед культурно-громадських і політичних діячів слов'янства останньої чверті XIX століття одне з найпочесніших місць належить І. Я. Франку. Значення його творчості в розвиткові громадської думки виходить далеко за межі України. «Іван Франко - це талант, що становить епоху в нашому культурно-літературному розвитку...». А також Ігор Яворський наголосив, що в Україні готується п’ятидесятитомне науково-критичне видання творів І. Франка, яке охопить художню, літературно-критичну, наукову, публіцистичну, перекладацьку спадщину, листування письменника. До п’ятдесятитомника увійдуть також фольклористичні праці Івана Франка, котрі ще ніколи не друкувались у зібранні його творів, та його дослідження з історії української літератури…

Заступник міського голови Роксоляна Гарасимів у своєму виступі наголосила, що український народ глибоко цінує титанічну громадсько-політичну й багатогранну літературну діяльність Франка. Ніхто з українських письменників не зробив стільки для розвитку рідної літератури, як Франко. Він був першим, хто з вершин світової літератури оком ученого і талановитого критика глянув на українську літературу. Усе життя своє він працював для того, щоб українська література, яка дала світові геніального Шевченка, засяяла власним світлом у сім’ї інших літератур, щоб, збагачуючись мистецькими здобутками інших народів, внесла свій вклад у скарбницю вселюдської культури. Ці величні ідеї надихали і його власну художню творчість, багату і різноманітну, як саме життя.

Ще за життя І. Франка його твори перекладалися багатьма мовами народів світу. Видатні європейські вчені посилалися у своїх працях на його дослідження в різноманітних галузях науки, високо оцінювали його переклади з інших мов українською. А також ставилося питання про присудження українському письменникові Нобелівської премії (1915 р.). Однак у 1916 році І. Франко передчасно помер, а посмертно ця премія не присуджується.

Франко – прокладач шляхів, знищувач скель неосвіченості. В період боротьби українського народу за своє соціальне і національне визволення Франко підносив ідеали справжнього служіння народу, показував, яким повинен бути народний ватажок, захисник прав гноблених і експлуатованих. Свій виступ Роксоляна Гарасимів завершила чудовими поетичними рядками з прологу до поеми І. Франка «Мойсей»:

Та прийде час, і ти огнистим видом

Засяєш у народів вольних колі,

Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,

Покотиш Чорним морем гомін волі

І глянеш, як хазяїн домовитий,

По своїй хаті і по своїм полі.

Прийми ж сей спів, хоч тугою повитий,

Та повний віри; хоч гіркий, та вільний,

Твоїй будущині задаток, слізьми злитий,

Твойому генію мій скромний дар весільний.

Упродовж літературно-мистецького заходу «Каменяр» звучали поетичні твори Івана Франка.

Депутат Бориславської міської ради Андрій Спас із притаманною йому акторською майстерністю прочитав поему Франка «Похорон».

Активіст міської організації «Цвіт нації» Андрій Делінкевич емоційно та вміло прочитав поезію Франка «Декадент».

Продовженням заходу був чудовий виступ вокального тріо. У виконанні Андрія Делінкевича, Вікторії Чорної та Ірини Дейнеги прозвучала пісня «Човен» на слова Франка.

З великим задоволенням бориславці прослухали виступ камерного ансамблю з Дитячої школи мистецтв, у виконанні якого прозвучала пісня «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» та  «Ліричний експромт».

А на завершення ведуча заходу наголосила, що  і в нинішній час ми чуємо Франка, як він говорить, ніби звертаючись до окремих прошарків суспільства, які не здатні зрозуміти, що зневага до національного ідеалу та опікування виключно соціальними благами народу – це дорога на цвинтар нації. «Ми мусимо, серцем почувати свій ідеал, мусимо розумом уяснювати собі його, мусимо вживати всіх сил і засобів, щоб наближуватись до нього, інакше він не буде існувати, і ніякий містичний фаталізм не сотворить його нам, а розвій матеріальних відносин перший потопче і роздавить нас, як сліпа машина».

«Отсе рідня моя! Отсе моя держава,

Мої терпіння всі, моя будучність, слава:

Дністер, Дніпро і Дон, Бескиди і Кавказ,

Отеє, сини мої, мій чудний край – для вас!

Любіть, любіть його! Судьби сповниться доля,

І швидко власть чужа пропаде з сего поля!

Не стане тих, що днесь на вас наругу зводять,

І щезне сила їх, мов мгли нічні проходять».

Нам потрібно брати до уваги слова нашого Великого Каменяра, який закликав всіх нас до єдності: «Ми замало дбаємо, замало віримо в свої сили, замало вміємо лучитися докупи, замало маємо твердої волі, щоб витривати в добрій постанові, і в тяжкій праці…».

Єднаймося, братаймося

В товариство чесне.

Хай братерством, щирими трудами

Вкраїна воскресне!

Іван Франко не покинув нас ... І ніколи не покине, не відійде з нашого національного, державницького життя. Його незламна віра в український народ - це наша незламна воля служити тому народові, об'єднувати його знаннями про наш національний ідеал, і франківськими заповідями виховувати його провідників.

Літературно-мистецький захід завершився спільним виконанням гімну «Не пора, не пора, не пора…».

Слава Іванові Франку! Слава Україні!

Божена  Дмитришин,

провідний методист Бориславської МЦБС.