У царстві феї Флори /Бібліотека-філія №3 Бориславської МЦБС

Літературно – мистецьке свято «Шевченко - Герой нашого часу»

22 травня бориславська громада вшанувала три важливі дати, першою з яких є відзначення 155-ї річниці з дня перепоховання Тараса Шевченка в Україні, друга – Свято Героїв, яке широко святкується передовсім у Галичині та встановлене на честь українських вояків — борців за волю України. Та ще, - взяли участь у параді вишиванок, який проводився у нашому місті з нагоди 10-річчя святкування Дня вишиванки.

Ведуча літературно-мистецького свята розповіла, що кожна країна, кожна нація, кожна людина має своїх героїв. Зазвичай за життя їх не визнають, усіляко перешкоджають їхній діяльності, пригнічують. Утім, це сильні духом люди, які, незважаючи ні на що, потім стають символами націй, їхніми героями. У нас теж є така людина – Герой нашого часу, часу минулого та часу прийдешнього – це вічний Тарас Шевченко. Це та постать, з якою асоціюють Україну та позиціонують як борця і Пророка. 

Вшановуючи пам'ять про Кобзаря, з гордістю було згадано Світову Героїню, мисткиню художньої вишивки, українську поетесу, членкиню Української Гельсінської групи, Почесну громадянку міст Борислава і Львова – Ірину Сеник, яка з великою любов’ю вишила портрет Шевченка та присвятила йому свого вірша:

Нам говорили, що у нас

Не було Пушкіна та Блока.

А ми? Пишались кожен раз,

Бо мали й маємо Шевченка — нашого пророка.

Шевченко велет з велетнів, авжеж!

Борець за Правду і Свободу.

Його талант не знає меж,

Він СВІТОЧ нашого Народу.

Він приходив в найменший зал,

Через віки та покоління,

Тож піднесім його на п’єдестал

Якщо в нас є сумління.

Пам’ятники Шевченку можна знайти не лише на території України, а всюди, де є у світі українці. Він нерозлучний з нами, а ми — з ним. Він — наша гордість, наша любов. Наш камінь спотикання і гіркий докір нам. Він – символ нашої боротьби і сльоза покаяння. Він – пісня і стогін. Пророк і суддя. Тож вшануймо пам’ять про нашого генія, пишаючись тим, що ми українці, а Шевченко–герой нашої країни.

Панахиду з нагоди 155 – ї річниці перепоховання Шевченка та пам’яті Героїв – борців за волю та незалежність України відслужив о. Олег Смерека.

Квіти до пам’ятника Тарасові Шевченку поклали міський голова Ігор Яворський, секретар міської ради Юрій Химин, заступник міського голови Роксоляна Гарасимів.

В своєму виступі міський голова Ігор Яворський згадав слова Івана Франка, сказані великим письменником і вченим навесні ювілейного 1914 р. від імені всього українського народу: «Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим.

Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій.

Доля переслідувала його в житті скільки могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі в іржу, ані його любові до людей в ненависть і погорду... Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя. Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті — невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйоні людських сердець все наново збуджуватимуть його твори. Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко».

Заступник міського голови Роксоляна Гарасимів згадала ті страшні дні і ночі на Майдані…, сотні, тисячі хоробрих людей, які боролися за свободу України та продекламувала поетичні рядки Шевченка: «Борітеся — поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая!» - це заклик, який пролунав з вуст бійця 3-ї сотні Самооборони Майдану, Героя України Сергія Нігояна, слова, які вселяють у нас віру в перемогу та надію на краще майбутнє. Все своє життя Тарас Шевченко плекав любов в собі та в інших до України. Його грізні, емоційні, пророчі слова лунали, як гімни свободі та відвазі. Він окрилив Україну та її слово. Тобто його життя – це історія і сьогодення нашої країни.

Упродовж заходу звучали Шевченкові поетичні твори. Поезію Тараса Шевченка «Кавказ» майстерно прочитав депутат міської ради Андрій Спас. Вірш «Розрита могила» прочитала вчитель української мови та літератури ЗОШ №6 Ірина Пригода. Учень ЗОШ №9 Богдан Михаць чудово читав вірша «Чигрине, Чигрине». Членкиня міської організації «Союз Українок» Мирослава Павлюх продекламувала вірш Володимира Сосюри «На могилі Шевченка».

У виконанні дуету в складі Садової Наталії та Тимишин Ольги прозвучала пісня «Стала весна» на слова Тараса Шевченка, музику Ольги Вільгуцької. А пісню «Молитва за Україну» виконала учениця ЗОШ №1 Вікторія Чорна.

Шануючи пам’ять про Кобзаря, ми робимо крок вперед до об’єднання всього українського народу, бо Шевченко для українців – це символ віри. Він довів, що українське слово – не наріччя чи діалект, яким означують нашу мову. Це ціла історія розвитку зі своїми геніями, перешкодами, боротьбою. Ту силу, яка звучить у його словах, неможливо знищити, бо вона вічна.

Він силу мав і має й досі

Кобзарю, серце заспокой.

У кожній думці, відголоссі —

Це наш поет. Це наш герой…

Сьогодні нам усім слід подбати про збагачення нашого життя національними ідеями, які Шевченко проніс крізь усе життя та залишив для нас.

Молімося, читаючи Шевченка.

Там кожне слово, як місток до себе,

Там кожен знак, то — код, то ключ від неба.

Молімося, читаючи Шевченка.

Нам Бог поможе перейти руїну,

І кров живими квітами востане.

Вклонившись непохитному Майдану,

Молімося за вічну Україну.

Божена  ДМИТРИШИН,

провідний методист Бориславської МЦБС.

Розгортаємо життя, як сувій полотна /Рік Ірини СЕНИК у Бориславі

До Року Ірини СЕНИК у Бориславі

УКРАЇНКА НЕСКОРЕНОГО ДУХУ 

«Вишиванка – символ Батьківщини, дзеркало народної душі... »

Вишиванка – символ Батьківщини,

Дзеркало народної душі,

В колисанці купані хвилини,

Світло і тривоги у вірші.

Вишиванка – дитинча кирпате,

Що квітки звиває в перепліт,

Материнські ласки, усміх тата,

Прадідів пророчий заповіт.

Вишиванка – писанка чудова,

Звізда ясна, співи та вертеп.

Вишита сльозою рідна мова,

Думами дорога через степ.

Вишиванка – біль на п`ядесталі,

Слава, воля, єдність, віра – ми.

Журавлем курличе, кличе далі,

Стелить вирій взорами-крильми.

Біля річки дитинча кирпате,

Кинуло віночок в часу тлінь –

В плетиві надії, мрії, злато,

Загойдалась пісня поколіннь.

Колисанки не забудь, дитино,

В серці вишиванку залиши…

Не зліпити болем Батьківщину,

Як розбите дзеркало душі.

19 травня 2016 року бібліотека-філія №6 для юнацтва Бориславської МЦБС вшанувала День вишиванки – щорічне свято національного костюму, яке відзначають по всій країні щорічно в кожен третій четвер травня.

У цей день працівники бібліотеки Ольга Смерека, Галина Почіковська, Марія Лутчак одягнули вишиті сорочки, підготували книжково-ілюстративну виставку «Вишиванка – символ Батьківщини, дзеркало народної душі» та презентували свої вишиті роботи з метою збереження культурної традиції, розвитку і популяризації національної моди. Це свято спрямоване тільки на те, щоб зберегти історичну цінність української традиції створення і носіння вишиванок.

Божена  ДМИТРИШИН

провідний методист Бориславської МЦБС.

«СВІТЛЕ СВЯТО ВЕЛИКОДНЯ»

ПОЕТИЧНА  ПАЛІТРА

Сонце сяє у ясній блакиті,
Теплим променем  цілує світ увесь.
І серця для радості відкриті:
Знайте, люди, що Христос Воскрес!

Горобці цвірінькають надворі –
То вони співають Богу честь!
Позабудьте сумніви і горе,
Бо Христос Воістину Воскрес!

 

             Весна – найпрекрасніша пора року. З її приходом оживає природа, повертаються із далеких країв птахи, земля одягається в зелень, квітнуть сади, перегукуються пташиним співом гаї.

Ось і прийшла весна.  Разом із пробудженням природи від зимового сну в Україні починається весняний цикл народних свят. Це світле й радісне свято Воскресіння Сина Божого – Ісуса Христа. Так розпочали поетичну палітру «Світле свято Великодня» ведучі свята Кондратишин Марта (ЗОШ №4, 6-в кл.) та  Кропивницька Василина (ЗОШ №5, 6-б кл.) і чудова Весна - Гарасим’як Каміла (ЗОШ №7, 4-б кл.). в бібліотеці – філії №5 для учнів 4–а  кл. ЗОШ №8 ( вч.  Мінько О. І.)  та  4-в кл. ЗОШ №4 (вч. Білинська О. М.).

З’являлися та зникали народи, виростали та руйнувалися міста, розквітали і занепадали культури – ніщо у цьому житті не вічне. Вічною стала Писанка, в ролі якої була Яців Діана (ЗОШ №5, 6-б кл). За традицією, крашанки розмальовують в різні кольори. Блискуче свої ролі виконали кольорові крашанки: Червона - Гаврилів Тереза (ЗОШ №4, 4-в кл.), Жовта - Бориславська Софія (ЗОШ №4, 4-в кл.), Зелена – Костик Маряна (ЗОШ №4, 3-в кл.), Біла – Пігур Наталя (ЗОШ №4, 3- в кл.).

Присутні мали можливість подивились виставу «На Великдень». Гарно зіграли свої ролі члени клубу «Юні друзі книги»: Яйце – Ригаль Діана (ЗОШ №4, 5-в кл.), Хрін- Костик Любомир (ЗОШ №4, 5-в кл.), Шинка – Гошко Ксенія (ЗОШ №4, 4-а кл.), Ковбаса –Павлюк Марія (ЗОШ №4, 5-а кл.) , Паска - Яців Сніжана (ЗОШ №5, 5-б кл.) , Масло - Дубас Анна (ЗОШ №4, 5-в кл.), Сир - Кузьмак Назар (ЗОШ №4, 5-в кл.).

Також на святі був хлопчик Українець – Левченко Андрій (ЗОШ №8, 4- кл.), та дівчинка Україночка – Кравчик Олександра (БДГ, 2-б кл.). Ще на свято завітали весняні місяці: Березень – Кішик Сергій (ЗОШ №4, 5-в кл.), Квітень – Костик Любомир  (ЗОШ №4, 5-в кл.), Травень – Кузьмяк Назар (ЗОШ №4, 5-в кл.). Упродовж заходу звучали пісні: «Писанки чудові», «Великодній настав день», «Великдень», «Церковні дзвони», «Слава Богу на Великдень», «На Великдень паску розмалюю», «Ой прийшла весна».

Після заходу завідувач бібліотеки-філії №5 для дітей Оксана Фус для учнів 4-а кл. ЗОШ №8 (вчитель Мінько Оксана Іванівна) провела екскурсію по бібліотеці, підготувала для майбутніх користувачів цікаву розповідь про бібліотеку і правильне поводження з книгою. Діти дізнались, що існує дуже-дуже багато цікавих книг! А в нашій бібліотеці є і ті, які вони назвали, і багато невідомих їм, які можна прочитати. Учні з цікавістю розглядали стелажі книжкової скарбниці.

  А також присутні вшанували нашого світоча Тараса Шевченка.

                         Оксана Фус,

                                                      завідувач  бібліотеки – філії №5 для дітей Бориславської МЦБС.

«МАТИ - СИМВОЛ ДОБРА НА ЗЕМЛІ»

Тематичний вечір

Пісня лунає по всій Україні —
Матусине свято прийшло до нас нині.
Щиру подяку ми неньці складаєм,
Здоров’я  і щастя рідненькій бажаєм.

   У  травні, коли  природа – мати виряджає свою доню – землю в пишному уборі весняних квітів у дорогу  життя, праці і радості, люди висловлюють подяку материнській самопожертві і відзначають День Матері.

   Травень - місяць Пречистої Діви Марії, яка благословила  у хресну путь свого сина – Спасителя людства. До Матері Божої звертаються християни, просячи заступництва  та допомоги.

   Уперше організувала День Матері американка із Філадельфії  Анна Джервіс у 1910 р. Після Першої світової війни це свято почали відзначати у Швеції, Норвегії, Данії, Німеччині, Чехословаччині. Серед української громади День Матері уперше провів «Союз Українок»  Канади у 1928 р. Наступного року це свято відзначалось уже у Львові. Ініціатором урочистостей була редактор тижневика «Жіноча доля»  Олена Кісилевська. Відтоді в другу неділю травня  День  Матері відзначали дуже широко по всій Галичині.

   Із приходом радянської влади народні традиції стали ігноруватися. З 1990 р. завдяки зусиллям громадських організацій, зокрема «Союзу Українок», осередків «Товариства української мови «Просвіта», Свято Матері повернулося на землю України.

   А цими гарними весняними днями в читальній залі бібліотеки - філії № 6 для юнацтва відбувся тематичний вечір «Мати - символ добра на землі», який розпочали працівники бібліотеки Ольга Смерека та Марія Лутчак.

Багато теплих слів було сказано в адресу матерів членкинями «Союзу Українок» нашого міста. Зокрема, Анна Глод розповіла легенду «Ангел - Мама», Оксана Прокопишин прочитала вірш «Самотня мати» та розповіла про трьох матерів, що має кожна людина. Про сум та переживання матерів, сини яких перебувають на Сході в зоні АТО, Леся Шоха прочитала вірш «Капелан».

У багатьох  присутніх появилися сльози на очах, коли читала свої вірші «Молитва Матері», «Ти ідеш в бій, мій найдорожчий сину!», «Божа любов» наша краянка Галина Кваснікевич, син Іван, якої також перебуває в зоні АТО. Але саме  її  молитва оберігає його від ворожої кулі.

   А вірш Марії Лунь «Материнська чаша» емоційно прочитала Любов Челядин.

«Синочку, мій любий,

Якби мені крила

Полетіла б голубкою,

Собою б закрила.

Подивися. Світе Божий,

Як мати страждає,

З війни рідного синочка

Терпляче чекає…»

   Материнське серце здатне пройматися болем дитини на відстані, журитися долею своїх дітей усе життя. Якби могла - сонечко прихилила б. Про безкорисливу любов матерів розповіла  Мирослава Павлюх, Ванда Солецька прочитала вірш «Ой маю я три матері…», а Надія Онисько прочитала вірш, присвячений матерям. 

Бібліотекар Марія Лутчак чудово продекламувала легенду «Серце матері».

  

Учні 9 класу ЗОШ № 5 Тетяна Файчак, Маря’на Шаповал, Інна Романська, Марина Марголич, Антон Айзенбарт прочитали поезії про маму: «Яке найкраще слово в світі?», «Молитва за маму», «Мати Божа, я добре розумію…», уривок «Бо хто матір забуває…» з поезії Т. Г. Шевченка «І мертвим, і живим, і ненародженим», «Допоки нас чекають наші мами…», вірш Ірини Сеник «Мамо!», «Мамо, я закохався, і це не жарти» та виконали пісню «Мамина сорочка» на слова Наталії Май.

    Під час свята виконувалися пісні: «Мамина молитва», «Пісня про матір» на слова Бориса Олійника, «Пісня про рушник» на слова Андрія Малишка.

    Невгамовний біль втрати найдорожчої у світі людини - Матері. Тільки тоді розумієш, що вона для тебе означала, коли не стане її на світі. Про це розповіла в легенді «Зозуля» голова міської організації «Союзу Українок» Дарія Соловчук.

На завершення усі присутні в залі  мали можливість переглянути книжкову виставку «Найсвятіше слово - Мама» і виконали гімн «Боже великий єдиний…»

Уклін тобі, тобі пошана,
В цей день святковий, люба ненько,
За ті важкі години ранні,
За золоте твоє серденько.

   Шануймо наших матусь – так велить книга книг – Біблія. Четверта заповідь говорить: «Шануй батька і Матір твою, щоб тобі було добре, і щоб ти довго прожив на Землі». Шанування матусь – один із найсвятіших обов’язків людини, оскільки діти завжди в неоплатному боргу перед  матусями.

   Дорогі наші матері, ми ще і ще раз від усього серця вітаємо Вас з цим прекрасним весняним святом — Днем Матері. Бажаємо Вам добра і здійснення сонячних материнських мрій і надій. Радості Вам без меж, вдячності від дітей і онуків, синівської любові і тепла. Хай Бог Вам дає сили та спокою, миру, щасливої долі на рідній землі, здоров’я на довгі літа, нехай Матір Божа візьме Вас під святий Покров.

Любі матусі, хай сива зозуля

Ще років багато Вам накує.

Щастя, здоров’я усім ми бажаєм,

Хай не старіє Ваше серденько.

Хай в житті Вам радість буде,

Процвітайте, як той цвіт,

Дай же, Боже, нашим ненькам

Многих, довгих і щасливих літ.

   

Галина Почіковська,

бібліотекар бібліотеки - філії № 6 для юнацтва

Бориславської МЦБС.