«Стефан Ковалів і сучасність».

 

«Стефан Ковалів і сучасність».

«Пам’ятай, що найбільше щастя і багатство – це залишити по собі в народі  чесне ім’я і добру пам’ять».

#Стефан_Ковалів

Пам’ять… Саме сьогодні ці слова звернені до нас – сьогоднішніх та майбутніх поколінь. Усе своє життя Стефан Ковалів думав і працював, допомагаючи народу вирватися з бідності та злиднів, робив усе для піднесення його освіти й поліпшення роботи школи.

          З 1879 року жив і працював в Бориславі.  Причиною приїзду С. Коваліва до міста нафтовиків стало введення 1872 року в Галичині обов’язкової початкової освіти, а також передбачуваний приїзд 1880 року австрійського Цісаря до Борислава.

       Саме в Бориславі Стефан Ковалів був призначений управителем чотирикласної школи, в якій тоді навчалося 500 учнів і працювало 5 учителів. Через рік школу відвідувало 1 200 учнів, а в 1909 році їх було вже 2 300. С. Ковалів вперше запровадив навчання в школі українською мовою. Часто з учнями організовував екскурсії, переважно на нафтопромислові об’єкти та в Карпати. При школі  створив учнівський хор, в якому брали участь і дорослі. Стефан Ковалів був щиро відданий педагогічній справі. Його уроки були дуже цікавими. Одночасно працював  директором  омброметричної станції.

       Проживаючи в Бориславі, Стефан Ковалів був свідком небаченої слави і катастрофи нафтової свердловини «Ойл-сіті», ходив знайомими нам вулицями Борислава, заходив іноді до аптеки магістра-фармацевта Івана Зега, адже це поряд зі школою, бачив щодня барабів на біржі праці – барабському мості.

      Перу письменника належить понад 130 художніх творів, більше 30-ти публіцистичних статей на різні теми. З його творів постають правдиві картини життя тодішнього Борислава. Свій літературній шлях С. Ковалів  розпочав з 1881 року нарисами, які потім переросли у глибокі художні твори. Друкував їх під псевдонімами – Дрозд, Дроздишин, Плескачка, С. П'ятка.

      Стефан Ковалів відстоював інтереси бориславських робітників перед владою. Робітники, бачачи в особі Стефана Коваліва свого захисника та оборонця, щиро його любили. У 1919 році, коли Західна Україна перейшла до рук Польщі, до Дрогобича переїхав новий повітовий староста. Почувши, що в Бориславі директор школи українець, він одразу вирішив звільнити Стефана Коваліва з посади. Дізнавшись про це, бориславські робітники припинили роботу фабрик та нафтових підприємств. Нескінченним потоком робітники пішли до Дрогобича, щоб захистити свого директора. Переляканий староста пообіцяв робітникам, що Стефан Ковалів залишиться в Бориславі.

      Місто Борислав стало долею Стефана Коваліва, де він жив понад 40 років.

      Літературна творчість була для Коваліва єдиною трибуною, з якої він міг передати на весь голос свій біль, свій гнів, своє обурення…

      Той, хто прочитав бодай один твір Стефана Коваліва, зможе уявити собі ті складні реалії, які відбувалися на теренах Борислава у часи панування Австро-Угорської монархії, коли в нашому краї золото буяло з-під землі, чорне золото, але справжні господарі цього краю змушені були жити у злиднях і гнути горб на статки чужинців.

     Щоб по-справжньому любити рідний край, його треба добре знати. Ці знання не лише підносять і звеличують людину, а й розширюють її світогляд. Саме ці знання є своєрідним містком, що єднає покоління минулі з поколіннями нинішнім і прийдешнім.

      Іменем Стефана Коваліва у  Бориславі названа вулиця, а від назви вулиці новий міський мікрорайон.

      27 вересня 1987 р. на будівлі ЗОШ№4, яка знаходиться  на вул. С. Коваліва, відкрито меморіальну дошку з барельєфом Стефана Коваліва. А з  2018 року  ЗОСШ №4  носить ім’я Стефана Коваліва.

             У «Книзі  пам’яті», яку  вишивали бібліотечні працівники Бориславської МЦБС  під керівництвом  мецената Людмили  Булик є сторінка, яка присвячена Стефанові Коваліву. «Книга пам’яті» знаходиться в Центральній міській  бібліотеці.

       Могила Стефана Коваліва та його дружини знаходиться в Бориславі на потоцькому кладовищі (вул. Церковна). Кожного року сюди приходять  бориславці та молодь, щоб вшанувати пам’ять Стефана Коваліва.

Ірина Перелом, бібліограф Бориславської МЦБС.