Консультація надана у рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО».

Консультація   

надана   у   рамках   проекту   «Я   МАЮ   ПРАВО». 

 Консультує директор Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Марія Николаїшин.

Законодавство України з охорони праці, зокрема,  передбачає пільги та компенсації працівникам за шкідливі умови праці, забезпечення працівників засобами індивідуального захисту. Про це ми і поговоримо. Передовсім хочу зазначити, що працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. У такому випадку працівник зобов'язаний невідкладно проінформувати про це свого керівника або працедавця.

Хто має визначити, що наявна така загроза життю чи здоров’ю працівникові?

Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці.

Важливо й те, що працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку. Звичайно, якщо розірвання трудового договору відбуватиметься у судовому порядку, тоді працівник повинен надати відповідні докази, які би підтверджували це.

Працівника, який за станом здоров'я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, керівник підприємства чи працедавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.

Які пільги мають працівники за важкі та шкідливі умови праці?

Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

А якщо такий працівник постійно перебуває у відрядженні і там виконує шкідливу роботу, як відбувається забезпечення його харчовими продуктами?

У разі роз'їзного характеру роботи працівникові виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором. Зауважу, що працедавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникові пільги і компенсації, не передбачені законодавством.  У разі, якщо змінюються виробничі умови праці та розміри пільг й компенсацій, тоді працедавець  повинен, не пізніш як за 2 місяці письмово інформувати про це працівника.

Хто здійснює забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами?

Керівник підприємства зобов'язаний забезпечити за рахунок підприємства придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору. На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Працівники, які залучаються до разових робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха тощо, що не передбачені трудовим договором, повинні бути забезпечені зазначеними засобами. У разі передчасного зношення цих засобів не з вини працівника роботодавець зобов'язаний замінити їх за свій рахунок. У разі придбання працівником спецодягу, інших засобів індивідуального захисту, мийних та знешкоджувальних засобів за свої кошти роботодавець зобов'язаний компенсувати всі витрати на умовах, передбачених колективним договором.          

Нагадуємо нашим читачам, що консультація надана у  рамках проекту  «Я МАЮ ПРАВО».

Мета проекту: підвищення рівня правової культури та правової свідомості громадян.

Ми і надалі продовжимо нашу розмову із директором Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Марією Николаїшин.

А наразі нагадуємо нашим читачам, що з 2016 року на Дрогобиччині діють 3 бюро правової допомоги – відділи цього центру.

Фахівці бюро приймають за адресами:

м. Дрогобич,  вул. Лесі Українки, 70,

м. Борислав, вул. Адама Міцкевича, 64,

м. Трускавець, вул. Данилишиних, 62.

Центр знаходиться за адресою: м. Стрий, вул. О. Бачинської, 1а.

Прийом громадян здійснюється з 8.00 до 17.00.

Отримати детальну індивідуальну консультацію Ви можете, звернувшись працівників бюро правової допомоги.

О Г О Л О Ш Е Н Н Я. 01 серпня в приміщенні бібліотеки-філії №2 Бориславської МЦБС

О Г О Л О Ш Е Н Н Я

 01 серпня (четвер) 2019 року

   в приміщенні бібліотеки-філії №2 Бориславської МЦБС, що знаходиться за адресою: м. Борислав, вул. Трускавецька, 45 буде забезпечено роботу мобільного консультативного пункту Бориславського бюро правової допомоги Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Шановні  бориславці !

     Під час роботи мобільного пункту Ви зможете отримати фахові консультації, роз’яснення з різних правових питань, а також дізнатися, як можна захистити свої права, скориставшись безоплатними послугами адвоката.

Години  прийому  громадян:  14:00 – 16:30.

Державні гарантії для осіб із інвалідністю

Державні   гарантії    

для   осіб   із   інвалідністю

  На цю тему ми спілкуватимемося із директором Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Марією Николаїшин та продовжуємо започатковану серію статей у рамках нашої рубрики «Правова допомога». 

Пані Маріє, скажіть будь ласка,  де, у якому нормативно правовому акті, передбачені для осіб із інвалідністю основні державні гарантії?

Нормативно – правових актів, у тому числі й Законів України, у яких зазначені державні гарантії таким особам є багато. Але хочу зупинити увагу читачів на

Законі України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». У ньому встановлені загальні гарантії - рівні  з  усіма  громадянами  можливості  для  участі  в  економічній, політичній і соціальній  сферах  життя  суспільства та створення необхідних умов, які  дають  можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права  та свободи людини і громадянина, вести повноцінний спосіб життя згідно з  індивідуальними  можливостями,  здібностями  та інтересами.

У чому полягає соціальний захист осіб із інвалідністю?

 Соціальний  захист осіб з інвалідністю є складовою діяльності держави  щодо  забезпечення прав і можливостей осіб з інвалідністю нарівні   з  іншими  громадянами та полягає у наданні пенсії, державної  допомоги,   компенсаційних  та  інших  виплат,  пільг, соціальних  послуг, здійсненні реабілітаційних    заходів, встановленні  опіки (піклування)  або  забезпеченні стороннього догляду. Це визначено у четвертій статті вище згаданого Закону.

Усі пільги   особам   з   інвалідністю   надаються   на  підставі посвідчення,   яке   підтверджує  відповідний  статус. Особам  з  інвалідністю,  які  не  мають  права  на пенсію чи соціальну  допомогу  відповідно  до  законів України "Про державну соціальну  допомогу  особам  з інвалідністю з дитинства та дітям з

інвалідністю",  "Про  державну  соціальну  допомогу особам,  які  не  мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" пільги надаються на підставі довідки, що безоплатно видається  структурними підрозділами соціального захисту населення.

Чи передбачено те, що такі громадяни можуть працювати?

   Так, особам з інвалідністю  з урахуванням індивідуальних програм   реабілітації   забезпечується  право  працювати  на підприємствах,   в  установах,  організаціях,  а  також  займатися підприємницькою  та  іншою  трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. Зауважу, що відмова  в  укладенні  трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення особи з  інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не   допускається,   за   винятком  випадків,  коли  за  висновком медико-соціальної   експертизи   стан  його  здоров'я  перешкоджає виконанню  професійних  обов'язків,  загрожує  здоров'ю  і безпеці праці  інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її  характеру   та   обсягу   загрожує   погіршенню  здоров'я  осіб  з інвалідністю. Особи з інвалідністю можуть перебувати на обліку у центрі зайнятості у разі, якщо вони не досягли пенсійного віку та подали рекомендації МСЕК. Якщо такі громадяни не   мають  змоги  працювати на підприємствах,   в   установах,   організаціях,   державна  служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома. Такі особи також можуть  залучатися  до  оплачуваних громадських робіт за їх згодою.

        А чи держава гарантує реалізацію прав цих громадян на освіту?

Це регламентує стаття  21 вище зазначеного Закону. Передбачено, що дошкільне    виховання, навчання осіб з інвалідністю здійснюється в загальних або спеціальних дошкільних та навчальних закладах. Професійна  підготовка або перепідготовка осіб з інвалідністю здійснюється з урахуванням медичних показань і протипоказань для  трудової  діяльності. Вибір форм і методів професійної підготовки   проводиться  згідно  з  висновками  медико-соціальної експертизи. Важливо, що обдаровані  діти  з  інвалідністю  мають  право  на безплатне навчання  музики, образотворчого, художньо-прикладного мистецтва у загальних навчальних закладах або спеціальних позашкільних навчальних закладах.  Вищі навчальні заклади  та  професійно-технічні  заклади особам з інвалідністю  створюють  необхідні умови для здобуття відповідної освіти. Під час навчання таким особам виплачується стипендія (у разі  призначення) та пенсія (державна соціальна допомога особам з інвалідністю  з  дитинства та дітям з інвалідністю) виплачуються у повному розмірі.

А  що можете сказати про гарантований безперешкодний доступ до місць громадського користування та житлових будинків?

Це дуже болюче та актуальне питання сьогодення. Так, підприємства, установи та організації зобов'язані створювати  умови  для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю (у  тому  числі  осіб  з  інвалідністю,  які використовують засоби пересування  та  собак-поводирів) до об'єктів фізичного оточення. Підприємства,  організації  та  фізичні  особи - підприємці, що  здійснюють  транспортне обслуговування населення, зобов'язані забезпечити спеціальне обладнання транспортних засобів,  вокзалів, аеропортів та інших об'єктів, яке б дало змогу особам з інвалідністю безперешкодно користуватися їх послугами. У  тих випадках, коли діючі транспортні засоби не можуть бути пристосовані  для  використання  особами  з  інвалідністю,  органи місцевого   самоврядування   створюють   інші  можливості  для  їх пересування. Жилі  приміщення, займані особами з інвалідністю або  сім'ями,  у  складі  яких  вони є, під'їзди, сходові площадки будинків,  в  яких  мешкають  особи  з  інвалідністю,  мають  бути обладнані  спеціальними  засобами і пристосуваннями відповідно до індивідуальної програми реабілітації, а також телефонним зв'язком.

Хто встановлює засоби безперешкодного доступу у таких будинках?

Обладнання  зазначених  жилих приміщень здійснюється органами місцевого    самоврядування,    підприємствами,    установами і організаціями, у віданні яких знаходиться житловий фонд. Обладнання  індивідуальних  жилих будинків, в яких проживають особи  з  інвалідністю,  здійснюється підприємствами, установами і організаціями,  з  вини  яких  настала  інвалідність,  а  в  інших випадках - відповідними органами місцевого самоврядування.

А чи є передбачені пільги для тих осіб із інвалідністю, які мають автомобіль?

Ще цікаво, що органи   місцевого   самоврядування   забезпечують  виділення земельних   ділянок   особам   з  інвалідністю  із  захворюваннями опорно-рухового  апарату під будівництво гаражів для автомобілів з ручним керуванням поблизу місця їх проживання. На всіх автостоянках незалежно від  форми  власності,  які  є суб'єктами господарської діяльності чи належать цим суб'єктам,  на яких надаються послуги  із  зберігання  транспортних  засобів,  що належать громадянам (крім автостоянок - гаражних кооперативів),  і охороняються, облаштовуються місця для безоплатного зберігання (за рахунок коштів місцевих бюджетів) транспортних засобів, які належать особам із інвалідністю.  Кількість місць на автостоянці  для безоплатного  зберігання  транспортних  засобів  встановлюється за поданням відповідного органу місцевого  самоврядування  відповідно до   потреби   з   позначенням  цих  місць  дорожніми  знаками  та відповідною розміткою.

Пільг, які мають особи з інвалідністю є ще багато. Але хочу сказати, що  особам  з  інвалідністю  і  дітям з інвалідністю надаються   безоплатно  або на  пільгових  умовах  на  підставі індивідуальної програми  реабілітації  послуги     із соціально-побутового  і медичного обслуговування, технічні та інші засоби  реабілітації  (засоби  для  пересування,  протезні вироби, сурдотехнічні засоби, мобільні телефони для письмового спілкування тощо), вироби медичного  призначення  (індивідуальні  пристрої, протези очей, зубів, окуляри, слухові та голосоутворювальні апарати,  ендопротези),  а  також автомобілі,  крісла  колісні  з  електроприводом  -  за  наявності відповідного медичного висновку.

У подальших публікаціях ми продовжимо консультації від Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. А наразі нагадуємо нашим читачам, що стаття публікується у рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО», який реалізовується в Україні з вересня 2017 року.

Звернутися за допомогою з цього питання Ви можете до бюро правової допомоги – відділу цього центру. Фахівці бюро приймають за адресами:

м. Дрогобич, вул. Лесі Українки, 70.

м. Борислав, вул. Адама Міцкевича, 64.

м. Трускавець,  вул. Данилишиних, 62.

Центр знаходиться за адресою: м. Стрий,вул. О. Бачинської, 1а. Прийом громадян здійснюється з 8.00 до 17.00. 

О Г О Л О Ш Е Н Н Я. 25 липня (четвер) 2019 року

О Г О Л О Ш Е Н Н Я

 25 липня (четвер) 2019 року

   в приміщенні центральної міської бібліотеки Бориславської МЦБС, що знаходиться за адресою: м. Борислав, вул. Шевченка, 20 буде забезпечено роботу мобільного консультативного пункту Бориславського бюро правової допомоги Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Шановні  бориславці !

     Під час роботи мобільного пункту Ви зможете отримати фахові консультації, роз’яснення з різних правових питань, а також дізнатися, як можна захистити свої права, скориставшись безоплатними послугами адвоката.

Години  прийому  громадян:  14:00 – 16:30.

«Не в дріб’язках – життя людського суть: У пам’яті, що люди бережуть». До 90-річчя від дня народження Івана Гнатюка.

«Не в дріб’язках – життя людського суть:                    У  пам’яті, що люди бережуть».                      

До 90-річчя від дня народження Івана Гнатюка.

Поет, есеїст, перекладач, громадський діяч,  політв`язень,  лауреат  Національної премії ім. Тараса Шевченка.  

Іван Федорович Гнатюк народився 27 липня 1929 року в селі Дзвиняча Кременецького повіту Волинського воєводства (нині Збаразького району Тернопільської області) у бідній селянській сім’ї.

Після закінчення сільської п’ятирічної школи Іван Гнатюк вступив до Кременецького педагогічного училища. І тут був перший арешт, йому було лише шістнадцять. З того часу й бере початок хресна дорога поета Івана Гнатюка. Тільки вірші давали силу жити і без надії сподіватися, бо живила серце безмежна любов до рідного народу і його безсмертного  слова. Жив і писав, всупереч нестерпним умовам, свавіллю концтабірного начальства, боровся зі страшними сухотами, що пожирали легені.

Йому як непокірному в’язневі довелося побувати в багатьох концтаборах: в Аркагалі, Аляскітово, Дебені, Холодному, Дніпропетровському, ім. Бєлова та ім. Матросова – аж до лютого 1956 року.

Після смерті Сталіна, 6 лютого 1956 року, був звільнений «как страдающий тяжелым недугом» – сухотами. І з цього часу життя Івана Федоровича було пов’язане із нашим містом Бориславом.

Повернувшись в Україну, перебував під постійним наглядом органів держбезпеки та їхніх таємних прислужників, довгими роками боровся з важкою недугою, не раз перемагаючи очевидну смерть. Та Іван Гнатюк вмирати не квапився. Навпаки: важко хворий, він, як і в сталінських концтаборах на Колимі, де потай писав «захалявні» вірші, знову брався за перо. І творчість додавала  йому сил боротися із важкою недугою.

Той шлях мені відміряний ще зроду.

Тернистий? Що ж… такий уже, як є.

Такий важкий, як в цілого народу,

Що перейшов чистилище своє.

І далі йде, розламуючи грати.

Знекровлений в неволі й боротьбі.

Але якби прийшлося вибирати-

Той самий шлях я вибрав би собі.

«Розпочавши свій творчий шлях буйним «Паговінням», Іван Гнатюк розквітнув «Калиною» і виявив «Повняву» себе як літературної особистості. Маючи невситиму «Жагу» «Життя», він натхненно різьбив свої «Барельєфи пам’яті» і заглиблювався в «Чорнозем» з турботою про його трударів, про сенс людського буття і своє місце в мінливому світі. У все ще задушливій, але вже ледь обнадійливій атмосфері середини вісімдесятих кресонув у небі «Осінньою блискавкою», щоб допомогти людям увійти очищеними в «Благословенний світ» і розпочати «Нове літочислення». Він і далі йшов своєю «Хресною дорогою» вірний суворій «Правді-мсті» і переконаний, що вона неодмінно переможе. Добре пам’ятає про те, як його «Благословляла мати на дорогу»…–так писав про Івана Гнатюка поет і літературознавець Левко  Воловець.

Творчий доробок Івана Гнатюка: 18 поетичних збірок і три книги публіцистики. За книгу спогадів «Стежки-дороги» удостоєний звання лауреата Національної премії ім. Тараса Шевченка (2000 р.).

Окремі вірші Івана Гнатюка перекладені латвійською, естонською, білоруською, португальською  мовами, а також опубліковані в Австралії, Канаді, Польщі та США. Усе  життя Івана  Федоровича було присвячене Україні і рідному народові.

І сьогодні в його віршах звучать слова позначені високим патріотизмом, вболіванням за долю рідного народу, рідної держави:

Мій тихий світе, Україно,

Красо і муко вікова,

За що так люто, так зміїно

Тебе ненавидить Москва?

5 травня 2005 року добігла до кінця  хресна дорога Івана  Гнатюка.

 Україна втратила ще одного вірного, незламного сина.  Однак Поет залишив майбутнім поколінням велику спадщину. Так, художній доробок Івана Гнатюка – вагомий. Ним можна пишатися. Усією його спадщиною треба гордитися, передусім, опісля того, як її пізнати.

Як не жилось мені-не заздрив я нікому.

Я тільки ним живу і житиму незмінно,-

Воно мені-як хрест, але я весь у ньому -

В твоєму імені святому, УКРАЇНО.

Заходьте до бібліотек нашого міста: думайте, читайте, пізнавайте, а книга завжди допоможе вам розібратись у реаліях сьогодення.

 Творчість Івана Гнатюка та пам'ять про нього не помре, а буде вічно жити полонити душі наших читачів, які прагнуть щирого і вічного.

Ірина Перелом, бібліограф Бориславської МЦБС.