АНДРІЇВСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ

Андрію, Андрію, на тебе конопельки сію!

Фартухом волочу, бо вже заміж хочу!

Андрію, Андрію, на тебе конопельки сію!

Ой, дай, Боже, знати, з ким їх буду жати!

    Україна! Країна смутку і краси, радості й печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над яким світяться яскраві зорі! Це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, своє щастя, свідками чого є високі могили в степу, обеліски та прекрасна народна пісня.

   З давніх-давен наша Україна славить­ся величними традиційними святами й обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові, доброти до української спадщини, повертається до традицій свого народу.

   Здавна існувала у нашого народу чудова традиція – вечорниці. Віддаючи шану минулому, беручи усе найкраще у наше сьогодення, ми на вечорницях відроджуємо усе найдорожче, що є у народу: його мову, пісню, історію…

Одним iз свят, яке завжди відзначали нaшi батьки, діди, прадіди, було велике зимове свято, особливо важливе для молоді — День Андрія Первозванного.

   Це свято відзначається 13 грудня i вважається днем пам'яті мученицької смерті одного iз  дванадцяти апостолів Христових — Андрія Первозванного.

   За церковними легендами святий проповідував християнство у Скіфії й дійшов аж до Києва, де на одному з пагорбів поставив хрест i ска­зав: «Чи бачите гори  ці? Повірте мені, на них засяє благодать Божа». Згодом там, де він установив хрест, було споруджено Андріївську церкву.

   День Андрія Первозванного — найцікавіший. Від нього вiє чарівною староукраїнською стихією. 3 давніх - давен у ніч на Андрія дівчата ворожать. Може, не зовсім щиро, та все ж десь там, глибоко в душі, дівчина вірить, що Андрієва ніч допоможе їй пізнати свою долю — дізнатися, чи вийде заміж, а чи доведеться знову дівувати цілий рік.

   З роками народ звертався до Андрія Первозваного, як до свого цілителя. Люди вірили, що саме в ніч народження апостола можуть збутися ті бажання, які омріяв кожен. Особливо дівчата. І ще старі люди кажуть, що все загадане збудеться тільки тоді, коли в нього віриш. Без віри гадання не буде мати ніякої сили.

   У бібліотеці - філії №6 для юнацтва перед присутніми ожили Андріївські вечорниці, a ігри та забави нагадали молодість батькам, бабусям, дідусям. Ведучі заходу - бібліотекарі Галина Почіковська та Марія Лутчак розповіли гостям про традиції святкування Андріївських вечорниць та запросили завітати до бібліотечної світлиці, де усіх радо чекали добрі  Господиня (Божена Дмитришин, провідний методист МЦБС) та Господар (Г. Глод, чл. мо «Союз Українок»).

   З піснею «А ми дівчата з України» завітали дівчата - учениці 9 - Б класу ЗОШ № 4 Софія Здендяк, Ірина Фаримець, Тетяна Нагловська, Валентина Гера, Мар’яна Куротчин і Марта Крисько. З гостинцями для дівчат до гурту приєдналися хлопці, учні цього ж класу - Остап Мазурик, Олександр Джуга, Василь Шукост, Юрій Сип’як, Богдан Костів і Мар’ян Мазурик.

    Під час вечорниць дівчата вишивали рушники, ворожили.

Андрію, Андрію, на тебе конопельки сію!

Фартухом волочу, бо вже заміж хочу!

Андрію, Андрію, на тебе конопельки сію!

Ой, дай, Боже, знати, з ким їх буду жати!

   Веселили господарів парубки та дівчата піснями «Ти ж мене підманула», «Виростала я на Україні», «Ой на горі два дубки» та колядками «Пане, пане господарю…» та «В місті Вефлиємі».

   Членкині «Союзу Українок»  Леся Шоха та Люба Челядин виступили в ролях баби Палажки та баби Одарки. Мирослава Павлюх розповіла легенду про Андрія Первозванного.

   Наймолодший  учасник вечорниць Ростислав Почіковський (учень 4 - Б кл. ЗОШ № 4) продекламував вірш Ю. Шкрумеляка «Я дитина українська».

   З танцем «Рушник вишиваний» виступив колектив «Дивоцвіт» ЗОШ № 4 під керівництвом Мар’яни Флюнт.

З колядою «Нова радість стала» завітали члени міської організації «Цвіт нації» під керівництвом Віктора Кравцова. А Валентина Гера піднесла хліб і сіль гостям зі словами:

Пригощайтесь, гості дорогії.
Хай і ваша хата буде багата

і хлібом, і сіллю, і великим добром,

і дітьми хорошими, здоров’ям і піснею,

злагодою і сімейним теплом.

   Ольга Смерека звернулася до присутніх з такими словами: «Дорогі друзі! Ми раді, що сьогодні не було байдужих, що наші вечорниці допомогли вам оцінити скарби нашого талановитого українського народу. І ожили перед нами ігри та забави… Тепер головне, щоб вони і надалі не пішли у забуття. Міцний наш рід, жива у ньому пам’ять про минуле. Тож бережіть цю прекрасну, невичерпну скарбницю. У ній розум, кмітливість, гумор, надія і світло завтрішнього дня. Хай у вас завжди живим вогником світяться обереги пам’яті!»

   Слова вдячності висловила організатор Андріївських вечорниць Галина Почіковська - учням 9 - Б класу ЗОШ № 4 та класному керівникові Галині Пруській, членкиням міської організації «Союз Українок», членам міської організації «Цвіт нації» та всім, хто долучився до проведення заходу.

   Вечорниці закінчилися словами учасників:

Ми гуляли, веселились,
Усім весело було.
Вечорниці завершились
І здається все пройшло.

Ні, так просто не проходить,
В серці струночка бринить.
Про бібліотечні вечорниці
Спомин в серці буде жить.

    Гостинні господарі вечорниць пригостили всіх присутніх варениками, пампушками, тістечками, яблуками та горішками. Всі отримали велике задоволення від свята.

Галина Почіковська, бібліотекар бібліотеки- філії №6 для юнацтва Бориславської МЦБС.