ДО 80-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ БОРИСЛАВСЬКОГО ПОЕТА ІГОРЯ НИЖНИКА

ПОЕЗІЯ  ДУШІ  ІГОРЯ  НИЖНИКА                                 

                   

                                                                               Не падати на викрутах судьби -

                                                             То перший заповіт мені від роду.

                                                             Я силу взяв у мужнього народу,

                                                          Його сини - не слуги, не раби.

                                                                  Його козацьку славу, честь і вроду

                                                                 Продовжую, як лицар, без ганьби.

                                                      Не прагну я суворої судьби,

                                                             Та не вишукую й мілкого броду.

(Ігор Нижник «Орбіти»)

Український поет, письменник Ігор Йосипович Нижник  народився 26 квітня 1935 року у багатодітній родині села Добрівляни Дрогобицького району Львівської області. Закінчив місцеву школу, Дрогобицьке музичне училище. Після служби в армії навчався на філологічному факультеті Дрогобицького державного педагогічного інституту (сьогодні університет) ім. Івана Франка.

Працював викладачем у Бориславській музичній школі (нині — Бориславська школа мистецтв). Деякий час очолював міський відділ культури, працював кореспондентом –організатором Спілки письменників України. Пізніше перейшов на творчу роботу.

Член Національної Спілки письменників України, лауреат літературного конкурсу імені Мирона Утриска, Ігор Нижник проводив у Бориславі велику подвижницьку роботу щодо створення міцного літературного середовища.

Перші літературні кроки Ігор Нижник робив на сторінках газети «Нафтовик Борислава». Багато років очолював Бориславське літературне об’єднання імені Стефана Коваліва. Він виховував хороших, зрілих поетів, які творять свої праці дотепер. Це Ганна Костик, Ольга Сидорак, Богдан Британ, Ігор Юринець, Роман Соловчук та ін.

Із містом нафтовиків пов’язані кращі роки його творчого життя. Бориславці знали та шанували Ігоря Нижника як патріота і видатного митця.

До творчого доробку автора увійшли поетичні збірки: «Нива», «Живиця», «Місячне коло», «Оновлення», «Коріння гір», «Вічний рух», «Сійся-родися», «Право на сльозу», «Білі вівці на Чорній горі», «Корона», «Рубаї», «Ліра», «Дзвін»; прозові твори: «Бескиди»; «Доброслав»; «Галайда»; «Хліб і кров»; «Чорний легінь»; «Легенди гір».

Чільне місце посідають перераховані видання Ігоря Нижника у фондах бібліотек Бориславської міської централізованої бібліотечної системи, які автор зі щирістю дарував для користувачів, адже багато років він був шанованим гостем на творчих вечорах, присвячених літераторам міста.

До відзначення 80 – річчя від дня народження Ігоря Нижника центральною міською бібліотекою проведено літературно-мистецький вечір «Поезія душі Ігоря Нижника», на який прибула родина – дружина поета Зореслава Шкіряк-Нижник і донька Людмила Лисенко, внучка Софія, члени Національної Спілки письменників України Роман Соловчук, Ольга Сидорак, Андрій Грущак, поети міста Ганна Костик та Роман Квітневий, начальник відділу внутрішньої політики Бориславської міської ради Наталія Бараняк, представники молодіжної громадської організації «Цвіт нації», яку очолює головний спеціаліст відділу гуманітарної політики Бориславської міської ради Віктор Кравцов, доцент кафедри філософії Українського Католицького університету м. Львова, поет, перекладач Богдан Завідняк, а також шанувальники творчості поета.

Літературну композицію із віршованих творів Ігоря Нижника підготували юні шанувальники художнього слова Олег Федрак, Наталія Гвоздецька, Юрій Кузан, Олег Дурнота, Віктор Кошик, Оксана Гнатів, Сергій Божко, Олена Фридрак.

Відомий Ігор Нижник і як перекладач поезій іноземних авторів. Низку його віршів наш бориславський композитор Зеновій Антонішак (нині покійний) переклав на ноти і звучать пісні (більше тридцяти) у виконанні самодіяльних та професійних колективів.

Викладачі Бориславської школи мистецтв Кондор Ольга і Труш Оксана в пам’ять про І. Нижника виконали пісню «Краю розмаю» (муз. З. Антонішака, сл. І. Нижника), а також прозвучали музичні твори у виконанні учнів школи.

Активісти молодіжної громадської організації «Цвіт нації» декламували поезії автора «На пустирищі» (Ірина Панів), «Лада» (Наталія Сабат), «Хліб» (Остап Федрак) та ін.

Багато гарних слів почули присутні під час літературно-мистецького вечора «Поезія душі Ігоря Нижника» від колег по перу, родини та гостей.

Працівниками центральної міської бібліотеки для користувачів зібрана папка – накопичувач, до якої увійшли матеріали про І. Нижника «Душею і творчістю з Бориславом» та презентована виставка видань поета «Його слово з колиски любові».

Саме Ігор Нижник увійшов до Сузір’я літераторів міста Борислава, а популяризації його творчості сприяють створені у бібліотеках краєзнавчі кутки з тематичними поличками «Чорний Легінь корінням із Бескидів», «Ігор Нижник», розгорнуті експозиції матеріалів за назвами: «Світлій пам’яті Ігоря Нижника», «Музикант в поезії, поет у прозі»;  проведено перегляд літератури «Поет з душею музиканта», бібліографічний огляд «Музикант в поезії, поет у прозі», літературні розповіді: «Музикант в поезії, поет у прозі», «Вірю в пісню, наче в Бога», «Вічний рух Ігоря Нижника». 

Для телеглядачів Бориславським телебаченням знято телесторінку на тему: «Поезія душі Ігоря Нижника», яку підготувала працівниця центральної міської бібліотеки Ірина Карпінська.

 Бібліографом системи Іриною Перелом для широкого кола користувачів підготовлено і видано бібліографічну пам’ятку «Чорний легінь корінням із Бескидів», до якої увійшли поезії, короткі відомості про життєвий і творчий шлях І. Нижника, публікації періодичних видань «Нафтовик Борислава», «Дзвін» та видання самого автора, які є у фондах бібліотек.

Ігор Нижник – талановитий митець, який все своє життя стояв на сторожі українського слова. Світла пам’ять про Бориславського Поета – Ігоря Нижника та його багатий творчий спадок будуть завжди живі!

І день, і рік, і вік – усе минуче,

як добрий хміль столітнього вина.

І допікає серцю щем пекучий.

І думаєш, чия у тім вина,

коли, бува, нерівно борозна

виорюється на життєвій ниві…

Ах, прагнення і радощі примхливі!

Мов паводі бурхливі навесні,

усе сплива за обрії земні…

(Ігор Нижник «Вічний рух»)

Підготувала Божена Дмитришин,

провідний методист Бориславської МЦБС.