До 153-ї річниці перепоховання Тараса Шевченка в Україні

   В дні перемог і в дні поразок,

Щасливі дні і в дні сумні

Іду з дитинства до Тараса,

Несу думки свої земні.

Коли в душі моїй тривога,

Коли в душі пекельний щем,

Іду до нього, до живого

У всесвіт віршів і поем.

Крізь вітер злий карбую кроки

І чую серцем кожну мить,

"Реве та стогне Дніпр широкий",

Щоб розбудити всіх, хто спить.

З нагоди 153 – ї річниці перепоховання Т. Г. Шевченка в Україні біля пам’ятника великому Кобзареві відбулося літературно – мистецьке свято «В сім’ї вольній, новій».

Ведуча заходу  Божена Дмитришин  розповіла, що 22 травня, 153 роки тому відбулося перепоховання Тараса Шевченка і його прах упокоївся навіки у рідному, любому серцю краї, на високому березі Дніпра. Згодом люди насипали на могилі Шевченка курган, наносили каміння й укріпили поховання, поставили дубовий хрест.

Могила на Чернечій горі стала Єрусалимом і Меккою для українців. Вшанування пам’яті Великого Кобзаря, у березневі і травневі дні, стало в нашій державі щорічним і всенародним. Могила Шевченка перетворилася на місце паломництва українців, а Чернеча гора отримала назву Тарасової. Щороку у травневі дні біля могили поета проходять богослужіння, сюди звідусіль їдуть люди вклонитися Кобзареві.

Панахиду з нагоди 153 – ї річниці перепоховання Т. Шевченка в Україні відслужили: доктор Богослов’я, настоятель української греко - католицької церкви Святої Анни о. Роман Василів, о. Петро Підлубний та о. Григорій Поворозник, настоятель української греко – католицької церкви Вознесіння Христового.

Квіти від громади міста до пам’ятника Тарасові Шевченку поклали міський голова Володимир Фірман і заступник міського голови Сергій Оленич.

На заході виступили: міський голова Володимир Фірман, Почесна громадянка міста, багатолітній політв’язень сталінських репресій, почесна голова міської організації «Союзу Українок» п. Анастасія Закидальська, яка читала поезію Т. Шевченка «Буває, в неволі іноді згадаю...».

Любителі поетичного слова, яких підготувала Наталія Харлан, читали поеми: «Сон» (Наталія Сабат), «Кавказ» (Ася Лепак), поезію «Уклін, тобі, Тарасе» (Валерія Шахунова).

      Уривок з поеми «Єретик» декламував учасник Всеукраїнського конкурсу читців, присвяченого 200-річчю від дня народження Т. Шевченка, який посів друге місце і був нагороджений дипломом ІІ ступеня Українського державного центру позашкільної освіти, учень Бориславського професійного ліцею Остап Федрак.

Наймолодша учасниця свята, Божена Хвалик, прочитала уривок з поеми Шевченка «І мертвим, і живим…».

Ведуча заходу Б. Дмитришин розповіла, що сьогодні в умовах складних процесів, коли після затяжної і гострої суспільно – політичної кризи зовнішній агресор вчергове віроломно зазіхає на соборність України, залишаються актуальними заповіти Тараса Шевченка:

Борітеся – поборете,

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая!

Усвідомлюючи свою відповідальність за майбутнє, станьмо ще критичнішими до себе та до своїх дій. Потрібно пройти велике очищення, щоб бути достойними тих жертв, які були покладені на вівтар свободи. Півтора століття вистачає, щоб усвідомити це і виправити помилки. Ми вже готові до іншого. Майдан це показав. Єдине, що нам зараз потрібне – це якісні, а не кількісні зміни і єдність. Єдність, приклад якої подав нам наш пророк, а через нього сам Бог.

Коли  нам  важко,  коли  смуток  гризе  душу,  припадімо спраглими  вустами  до  його  цілющого  джерела,  щоб  знову відчути силу жити для рідного  народу. Хай  кожен  із  нас  часткою  свого  серця  торкнеться  Шевченкового генія, бо нам потрібна його свята і незрадлива любов до України, до нашої солов’їної мови і пісні.

Його прохання, його мрії висловлені у «Заповіті», здійснились. І нам варто навчитись любити рідну землю так, як любив її Шевченко, навчитись мріяти, як мріяв він, і йти до заповітної цілі.

    

А на завершення  літературно – мистецького свята «В сім’ї вольній, новій» прозвучав Шевченків «Заповіт».

Провідний  методист

Бориславської МЦБС 
Божена  Дмитришин.