Час Святого Миколая.

Час  Святого  Миколая.

Є свято гарне в Україні.

Є свято казки чарівне.

Що Миколай в святій ряднині

Слухняним ласощі несе.

Щороку приходить він у кожний дім з миром і дарунками. Для маленьких стає чарівною казкою, коли невидимо з’являється вночі і кладе під подушку такі бажані гостинці…

В день Святого Миколая у бібліотеці-філії №5 для дітей було проведено гарне свято, на яке до дітей завітали Ангели (Кропивницька Аня та Ковбасюк Анастасія), які допомагали із подарунками Святому Миколаю, Зірочки (Кузьо Ангеліна та Попик Ангеліна), які освітлювали дорогу святому, Зима (Яців Сніжана) із своїми Сніжинками (Сікачовська Анастасія та Кленовська Юліана), звірятка – Мишенята (Кувівчак Софія та Кувівчак Соломія), Нічка груднева (Гривнак Софія), яка присипала всіх малят, щоб до них вночі прийшов Святий Миколай.

Та не могло свято відбутися без Чортиків (Кропивницька Василина та Ножак Валерія), які хотіли щоб всі діти були нечемні і замість подарунків отримали різочки. Але Ангели прогнали Чортиків та незабаром до дітей завітала Ябіда (Яців Діана), Білосніжка (Барабаш Катя) із Гномиком (Комель Максим), який розчистив сніг, щоб Миколай прийшов до всіх і приніс подарунків повен міх.

Ведучими свята були Сітек Аліна та Кравчик Олександра. Діти весело відгадували загадки від Чортика і Зими.

 

 

А подарунки від святого Миколая отримали діти двох старших груп ДНЗ №20. Нехай не минає ласка Господня і людська доброта. 

Нехай на вашому шляху зустрічаються тільки добрі люди, такі як Святий Миколай.

Святий отче, Миколай!

Мою хату не минай!

Подаруй мені потіху

І торбину, повну сміху,

І здоров'я для родини,

Красну долю для Вкраїни!

Оксана Фус, завідувачка бібліотеки-філії №5  для дітей Бориславської МЦБС.

«Жити, творити, писати». Літературна зустріч з Дзвінкою Торохтушко.

«Жити,  творити,  писати».

Літературна  зустріч  з  Дзвінкою  Торохтушко.

М О Л И Т В А

Побудь, мій Боже, отут, зі мною,

У цьому полі, у розпал бою.

Серед руїни і серед краху

Не дай пізнати глибини страху.

Не дай упасти в зневіру й розпач

І побратимам розбігтись врозтіч.

Побудь, мій Боже, отут, між нами,

Душею батька, сльозою мами,

Сестри любов’ю, брата плечима,

Чеканням милої, її очима.

Побудь мій Боже, отут, зі мною,

Посеред світу, посеред болю.

Храни від смepті, від кулі вражої.

Будь мені, Боже вартою, стражею.

Я тiло й душу тобі офірую.

Побудь, мій Боже, зі мною… 

Вірую!

Дзвінка Торохтушко

(Любов БУРАК).

Субота, надворі падає перший сніг, а в бібліотеці-філії №6 для юнацтва тепло та затишно. Бо 30 листопада літературна світлиця приймала у гостях письменницю п. Любов Бурак, відому як Дзвінка Торохтушко. Модератором заходу була учасниця Молодіжного центру "Молодь змінює світ", бориславська поетеса Мазурчак Лідія.

Зустріч була цікавою, наповненою роздумами про те, що болить не тільки авторку, а й усіх українців. Багато віршів поетеси присвячені трагічним подіям Революції Гідності та війні на Сході України. Саме Майдан став для п. Дзвінки своєрідним переломним моментом. Відтоді вона знову почала писати вірші. Письменниця каже, що в моменти розпачу усе більше хочеться жити, творити, писати.

Особливо знаковим у творчості Дзвінки став вірш «Молитва», опублікований на її сторінці у соціальній мережі Фейсбук 3 листопада 2014 року – саме тоді йшли запеклі бої за Донецький аеропорт.  Пізніше вірш став піснею – спільним проектом з гуртами «ТаРута» і «Гайдамаки» та композитором Борисом Севастьяновим.

Болючим є й вірш «Парамедики», який зачитала сама авторка. У ньому – війна очима дитини, а також роздуми дорослої жінки – матері про теперішнє і майбутнє.

            В часи безнадії найкраще взяти себе в руки та з гумором і натхненням займатися улюбленою справою. Саме так і робить п. Дзвінка, яка є і блогером, і перекладачем, і поетесою, і дружиною. До слова, у Дзвінки Торохтушко аж шестеро дітей, то ж можна лише позаздрити активності цієї непересічної жінки. Коли у п. Дзвінки запитали, звідки вона бере натхнення, відповідь здивувала усіх – з усього. А й справді, у творчому доробку авторки чимало новел та оповідань взяті із звичайного життя. Мова йде про збірки життєвих історій «Петровна», «Родинне» та «Фотограф», в яких можна знайти і радість, і сміх, і кохання, і навіть біль та печаль.

            На зустрічі були присутні гості, які подякували авторці за такий теплий візит до Борислава – отці Олег Смерека та Микола Пишкович, голова міського осередку ГО "Союз Українок" Ганна Глод, директор Бориславської міської централізованої бібліотечної системи Наталя Бараняк, завідувач бібліотеки-філії №6 для юнацтва Ольга Смерека. Вони побажали письменниці натхнення, сили та віри в краще, адже своїми творами вона популяризує віру в добро та Україну.

            Присутніми були і учасники Молодіжного центру "Молодь змінює світ", які активно давали запитання і не хотіли відпускати п. Дзвінку до сусіднього Трускавця – Ольга Гуменюк, Софія Булик, Анастасія Переборська, Анастасія Лісничик, Мазурчак Лідія, Христина Кирда, Богдан Пишкович, Юрій Корчинський, Денис Щербак, Ростислав Почіковський, а також координатор центру Галина Почіковська.

            Тішить те, що до нашого Борислава все частіше навідуються такі талановиті та щирі люди як пані Дзвінка. Щиро дякуємо за візит і чекаємо наступної зустрічі!

Мазурчак Лідія, учасниця Молодіжного центру «Молодь змінює світ», бориславська поетеса.