«Козацькому роду нема переводу».

«Козацькому   роду   нема   переводу».

До  Дня  Українського  козацтва.

Гей, ви, запорожці – вітер в чистім полі,

Научіть нащадків так любити волю.

Гей, ви, козаченьки – спомин з м’яти-рути,

Научіть минулу славу повернути.

    

Скільки ніжних поетичних слів придумали люди, щоб висловити гарячу любов до краю, де народилися й живуть!

      У глибину століть сягає історія нашого народу. Україна має багате й славне минуле. Вона виплекала Запорізьку Січ та  виколисала велетнів сили і духу – таких як Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Михайло Грушевський та багато ін.

     Запорізька Січ! Козацтво… Найлегендарніше минуле українського народу, його святиня. Козацтво України вважало Пресвяту Богородицю своєю покровителькою і заступницею. І куди б не заносила доля козаків, завжди був з ними образ Пресвятої  Покрови. Ця ікона супроводжувала і оберігала їх у далекій дорозі.

      У боротьбі за  незалежність України ми передовсім зобов’язані українському козацтву. Сьогодні у генах українського народу відроджується козацька слава та дух лицарства.

       11 жовтня до Дня Українського козацтва у бібліотеці-філії №5 для дітей відбулася посвята в козачата. Ведучими заходу були: Кропивницька Василина та Яців Діана.  Ролі козаків виконали: Гривнак Андрій, Ножак Валерія, Почіковський Ростислав та Вередин Андрій. Україночками були: Гривнак Софія і Кувівчак Софія. Окрасою свята були козачки: Світий Тарас, Кропивницька Анна, Кулеша Юрій, Кузьо Ангеліна, Філіпов Андріан та Комель Максим. Під час заходу відбувалися цікаві конкурси: «Спортивна розминка», «Перетягування канату», «Козацьке життя», «Козацька кухня», «Перенесення води», «Зав'яжи  вузлик»,  «Фотооко», «Як  козаки свій портрет малювали». А всі присутні діти взяли участь у вікторині  «Козацька кмітливість». 

        Під час свята звучали мелодії: «Моя Україна», «Калинонька», «Гімн України», «Козацький марш», «Ми маленькі козачата», «Сяяли на сонці» та «Ми – козаки». Гостями свята були учні 4 класу  ЗЗСО №4 (вч. Прокіпчак О. Д.).

 Анна Чіхрак, бібліотекар бібліотеки-філії №5 для дітей Бориславської МЦБС.

«Україна-мати, умій її захищати»

«Україна-мати, умій її  захищати».

О, Мати Божа! Ми – твої діти.
Тобі сьогодні приносим квіти.
Тебе благаєм, уклінно просим,
ДоТебе в небо ми руки зносим.
Прийми нас, Мати, під свій Покров,
Тобі даруєм серце й любов,
Від нужд і горя нас збережи,
В лихій годині нам поможи. 

   Осінь. Пора радості та смутку, пора спокою і тривог, найбагатша, найщедріша пора. Можливо, саме тому так багато свят на честь Богородиці саме восени. Це і свято Різдва Пресвятої Богородиці, або, як кажуть у народі, «Друга Пречиста», і одне з найбільших свят – Свята Покрова – Покров Пресвятої Богородиці і Приснодіви Марії.

Свято Різдва Пресвятої Богородиці, або як кажуть у народі, «Друга Пречиста» відзначається 21 вересня. Святкування Різдва Богородиці в часі співпало із закінченням основних польових робіт. Богородицю вшановували й дякували їй в цей день за зібраний урожай, адже вона є покровителькою землеробства.
    Та все ж найбільшим для нас є свято Покрови, із ним пов'язано чимало народних повір'їв, прикмет, прислів'їв. За народним календарем у жовтні закінчувалась осінь, і тому він був перехідним від осені до зими. Початком зими в українців вважалося свято Покрови.

Урок історії «Україна-мати, умій її захищати» провели працівники бібліотеки-філії №6 для юнацтва у Бориславському професійному ліцеї з учнями першого курсу групи кухарів.

Розпочала урок вчитель української мови і літератури ліцею Наталя Кузимко. Ведучі Марія Лутчак і Ольга Смерека розповіли  про свята, які ми святкуємо 14 жовтня: Свято Покрови Пресвятої Богородиці, свято українського козацтва, 77 – річницю  УПА, День Захисника України.

 Зворушливою до сліз була розповідь матері учасника АТО, учасниці ГО «Союзу Українок» Галини Кваснікевич. Вона розказала про трирічне перебування сина Івана на Сході, де точиться справжня війна. Саме її молитви допомогли йому повернутися живим додому. Пані Галина прочитала власну поезію «Ти йдеш в бій, мій найдорожчий сину», «Біль душі і серця», «Три роки війни», «Дякую, Боже, за дар», «Ми не маємо права здаватись».

«Синочку, мій любий,

Якби мені крила

Полетіла б голубкою,

Собою б закрила.

Подивися, Світе Божий,

Як мати страждає,

З війни рідного синочка

Терпляче чекає…».

Чуйно декламували поезію про ці події учні ліцею: Ірина Кушнір, Мар'яна Гулик, Анна Постолюк, Василь Вовків, Олег Флюнт, Андрій Баумкетнер. На завершення бібліотекар Марія Лутчак ознайомила присутніх з книжковою виставкою «ОУН і УПА – минуле і майбуття».

  Скільки б років не минуло, не зітруть у народній пам’яті світлі імена тих, хто віддав своє життя за Незалежність нашої Вітчизни. Вклонімося священним могилам Героїв, які віддали за нас своє молодече життя.

Вони у битві чесно полягли,

А іншого ні вибору, ні змоги,

Вони загинули, але перемогли,

Бо віддали життя для перемоги.

На честь усіх полеглих, на честь усіх тих, хто не вернувся з війни було запалено свічку і хвилиною мовчання всі присутні вшанували пам’ять Героїв.

Якби можна було зібрати в одне всі почуття, любов усіх найчутливіших сердець та найбільш люблячих матерів світу, то вони б не зрівнялися з материнським серцем Божої Матері. Те серце тішиться праведними, болить над грішними. Воно відчуває нещастя кожного грішника й хоче допомогти йому, лиш би він хотів прийняти цю поміч.

У сучасних нелегких обставинах життя українського народу так важливо просити Покрови над нами у Пресвятої Владичиці. Адже вся наша історія свідчить про її особливу любов до України і певним є те, що вона не залишить нас і тепер, коли так потребуємо її заступництва у Божого Сина.

Діво Пресвятая – Матір матерів,
Пригорни до серця всіх своїх синів.
Освіти їх душі світлом золотим,
Виповни любов'ю неспокійний дім,
Научи, як землю вберегти від зла,
Розумом, діянням і крилом тепла.
Зоря-зоряниця, сонце доброти,
Землю України щастям освіти!

Ольга Смерека, завідувач бібліотеки-філії №6 для юнацтва Бориславської  МЦБС.

Колектив Бориславської міської централізованої бібліотечної системи щиро вітає з ювілеєм завідувача бібліотеки-філії №2 Мирославу Миколаївну ЧИРИК.

Вітаємо   з   ювілеєм!

      Колектив Бориславської міської централізованої бібліотечної системи щиро вітає з ювілеєм завідувача бібліотеки-філії №2 Мирославу Миколаївну ЧИРИК.       Бажаємо Вам міцного здоров’я, оптимізму, віри, любові близьких, рідних та колег, щирих друзів, благополуччя та невичерпного щастя!

У цей святковий світлий день,

Коли настав Ваш ювілей,

Ми щиро Вас усі вітаєм,

Добра і радості бажаєм!

Хай обминають Вас тривоги,

Хай Бог дасть щастя на путі,

Хай світла, радісна дорога

Завжди Вам стелиться в житті!

Тож радійте і не знайте

В житті ні смутку, ані бід,

У серці молодість плекайте,

Живіть до ста щасливих літ!

Сонця бажаєм на землі й на обрії

Долі бажаємо щедрої та доброї

Хай мрії Ваші всі збуваються!
Бажаєм всього, що щастям називається!

Тетяна Грунська в Бориславі

Тетяна  Грунська  в  Бориславі

   Тетяна Грунська — прозаїк, лауреат премії ім. П. Куліша, член Національної спілки письменників України.

   Авторка книжок «Сільський роман. Міський роман» (2003), «Дорожній роман. Роман на припоні» (2004), «Вероніка та її коханці» (2006), «Грабіжник, або Чуже побачення» (2007), «Роман речей» (2009), «Злодій» (2011), «Кохання по-чоловічому» (2016).

О Г О Л О Ш Е Н Н Я. 03 жовтня (четвер) 2019 року в приміщенні бібліотеки-філії №6 для юнацтва Бориславської МЦБС

О Г О Л О Ш Е Н Н Я

  03 жовтня (четвер) 2019 року в приміщенні бібліотеки-філії №6 для юнацтва Бориславської МЦБС, що знаходиться за адресою: м. Борислав, вул. Коваліва, 32 буде забезпечено роботу мобільного консультативного пункту Бориславського бюро правової допомоги Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Шановні   бориславці !

     Під час роботи мобільного пункту Ви зможете отримати фахові консультації, роз’яснення з різних правових питань, а також дізнатися, як можна захистити свої права, скориставшись безоплатними послугами адвоката.

Години  прийому  громадян:  14:00 – 16:30

«Переплелись, як мамине шиття, мої сумні і радісні, мої сумні і радісні дороги…». До 90 - річчя від дня народження Дмитра Павличка.

«Переплелись,   як   мамине   шиття,   мої   сумні   і   радісні,   мої   сумні   і   радісні   дороги…».

До   90 - річчя   від   дня   народження   Дмитра   Павличка.

    Справедливо говорять, що біографія поета – в його віршах. З поезій Дмитра Павличка можна дізнатися про життєвий шлях, становлення характеру, про погляди і переконання чи не більше, ніж з підручників, де йдеться про цього талановитого поета.       Поет, перекладач, громадсько-політичний діяч, дипломат. Народився 28 вересня 1929 р. в с. Стопчатів (тепер Косівського району Івано-Франківської області) в селянській родині. Навчався в польській школі, Коломийській гімназії та десятирічці. Протягом 1948-1953 рр. навчався на філологічному факультеті  Львівського університету, потім – в аспірантурі, але полишив наукову роботу.

У 1953 році вийшла перша збірка  «Любов і ненависть». Впродовж 1957 -1959 рр. – завідувач відділу поезії  журналу «Жовтень». Весь 18 – тисячний тираж книжки Павличка «Правда кличе» (1958) було знищено за вказівкою партійних органів через  антисталінський  сонет «Коли  умер великий Торквемада».

   Після переїзду до Києва працював у сценарній майстерні кіностудії ім. О. Довженка, у секретаріаті Спілки письменників України, протягом 1971-1978 рр. редагував журнал «Всесвіт». У 1980-х роках брав активну участь у демократичному русі України: один із засновників народного руху України, перший голова Товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка. Неодноразово  обирався народним депутатом України. Впродовж 1995-2002 рр. був на дипломатичній роботі: Надзвичайний і Повноважний Посол України в Словацькій республіці та Республіці Польща.

    Серед багатогранної творчої спадщини збірки «Моя земля», «Чорна нитка», «Правда кличе», «Сонети подільської осені», «Таємниця твого обличчя», «Покаянні псалми», «Сонети», антологія «Світовий сонет» та ін..; переклади поезії Хосе Марті, Николи Вапцарова, В.Шекспіра; літературознавчі розвідки «Магістралями слова», «Над глибинами», «Біля мужнього світла», де вміщено статті з історії світової  літератури – про Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українку, В. Стефаника, О. Гончара, М. Рильського, Шолом - Алейхема, Хосе Марті, М. Шолохова тощо.

    Протягом 2010-2011 рр. видав десятитомник поезій та перекладів. 2012 р. – збірку публіцистики «Голоси мого життя». Автор сценаріїв до фільмів «Сон», «Захар Беркут». Чимало віршів  Д. Павличка покладено на музику, автор тексту хіта «Два кольори». На лібрето Д. Павличка створено оперу «Золоторогий олень» О. Костіна, його тексти лягли в основу Каддиш – реквієму «Бабин Яр» Є. Станковича.                           Дмитро Васильович  нагороджений орденами «За заслуги ІІІ ступеня» та «Князя Ярослава Мудрого V ступеня” та ін., Герой України, лауреат Національної  премії України ім. Т.Шевченка. Має дипломатичний ранг посла України (був послом у Польщі та Словаччині).

 Літературна година «Переплелись, як мамине шиття, мої сумні і радісні, мої сумні і радісні дороги...» проведена для учнівського колективу 11 класу ЗОШ №5.

З вступним словом звернулася до присутніх вчитель української мови і літератури Ольга Козич.  Працівники бібліотеки-філії №6 для юнацтва  Галина Почіковська та Ольга Смерека розповіли про життєвий і творчий шлях Дмитра Павличка.

Учні 11 класу: Вікторія Артеменко, Віктор Лютак, Оксана Косолович, Віктор Обухов, Юрій Королик, Віталій Дацко, Лілія Сидорак, Василь Шрібак більш детально зупинилися на літературній діяльності поета, прочитали його поезію: «Стоїть переді мною мати…», «Моя любове, ти як Бог», «Я стужився, мила, за тобою», «Якби я втратив очі, Україно…», «Птиця», «О рідне слово, хто без тебе я», «Рідна мова».  Присутні прослухали пісню «Два кольори» на слова Д. Павличка.

Ольга Смерека провела перегляд книжкової виставки на тему: «О рідне слово, хто без тебе я», а  Галина Почіковська прочитала присутнім притчу Д. Павличка «Про справедливість».

Заступник директора з виховної роботи Марія Голобутовська закликала учнів відвідувати бібліотеки та читати твори Дмитра Павличка для детального вивчення його творчості. Підсумувала літературну годину вчитель школи Ольга Козич, підкресливши значимість творчості Д. Павличка для молоді сучасної України. Його поетична слава, як і горда громадянська постава, є нині запорукою всенародної шани. Тож Україна не дасть несамовитому в любові  та ненависті поетові  зледащіти духом, втишитися і впокоритися. Та й сам Дмитро Павличко в «Молитві за Україну» просить Господа любові й непокори для України, а для себе творчих сил, мислі й хисту до праці, аби втишити свою болящу печаль:

«Дай невмирущість Україні,

Мені  - досмертних правд вогонь!».

   Роздумуючи про Дмитра Павличка Олесь Гончар у своєму «Щоденнику» визнав: «Дмитро Павличко – це мислитель, достойний продовжувач Івана Франка, Каменяр нової доби».

   Дмитро Павличко й далі творчо випалює себе па пломінкому багатті контрастів, конфліктів, на протистоянні думок і вчинків,  настроїв і почуттів, всякчас зриваючи голос відчайдушним криком болю за майбутнє українського світу.

Ольга Смерека, завідувач  бібліотеки-філії №6 для юнацтва Бориславської МЦБС.