18 травня 2018

20 травня – День пам’яті жертв політичних репресій.


20 травня – День пам’яті жертв політичних репресій.



"А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни" /Ліна Костенко/.

Щорічно у третю неділю травня в Україні відзначається «День пам’яті жертв політичних репресій».
Цей День пам’яті і скорботи про жертви, які загинули або постраждали в Україні в наслідок політичних репресій комуністичного режиму, спочатку з’явився в національному календарі країни наприкінці 90-х років і носив назву "День пам’яті жертв голодомору", відображаючи в своєму формулюванні одне з найтяжчих злочинів проти людяності тієї безжальної влади. Відзначався в четверту суботу листопада (Указ Президента України № 1310/98 від 26-го листопада 1998-го року). Потім, згідно з Указом Президента України № 1181/2000 від 31-го жовтня 2000-го року, цей пам’ятний День був перейменований і став називатися «День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій». Указом від 15-го липня 2004-го року №797/2004 було встановлено назву «День памяті жертв голодоморів та політічніх репресій». Надалі, згідно Указу Президента України №431/2007 від 21-го травня 2007-го року, з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам’яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людяності, дні пам’яті жертв голодоморів та жертв політичних репресій виділили в окремі пам’ятні дати. «День пам’яті жертв голодоморів», як і колись, відзначається в четверту суботу листопада, а «День пам’яті жертв політичних репресій» – щорічно у третю неділю травня.
Щороку в третю неділю травня по всій Україні проводяться різноманітні заходи, присвячені пам’яті про ці страшні події.
Як відомо 2 червня 1937 було прийнято постанову Політбюро ЦК ВКП (б) ПБ-51/94 «Про антирадянські елементи», відповідно до якого 5 серпня 1937 вийшов наказ НКВС СРСР № 0044, який поклав початок масових репресій.
Вже до середини листопада 1938 року без суду було винесено 681692 смертних вироки, які виконувалися негайно. Більше 1,7 млн. людей було відправлено в табори.
Згідно з розсекречених архівів і документів СБУ, в Україні з 1935 по 1951 рік жертвами розкуркулення стали понад 2 млн. 800 тис. людей. У 1936 році заарештували 15717 осіб, у 1937-му - 159537, в 1938-м 106096, в 1939-м 11744. Близько 16,5 тис. чоловік було розстріляно в 1937-му.
У зв’язку з цим президент доручив СБУ і уряду видати книгу, оприлюднити документи і матеріали про масові політичні репресії 1937-1938 років, поширити їх на іноземних мовах за кордоном, а також розпорядився проводити в школах та інших навчальних закладах уроки на цю тему. Джерело: /https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=385&year=2018 .

В центральній міській бібліотеці Бориславської МЦБС до Дня пам’яті жертв політичних репресій презентована книжкова виставка «Забуттю не підлягає!», метою якої є розкриття інформації про злочини, вчинені у ХХ столітті комуністичним тоталітарним режимом в Україні.
Книжкова виставка спрямована на відродження національної пам'яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства. З метою належного вшанування пам'яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України.
Мільйони людей рішеннями сталінської влади було безпідставно оголошено «ворогами народу», страчено фактично без суду і слідства, приречено на муки та голодну смерть у таборах чи на засланні. Репресій зазнавали, як правило, найбільш обдаровані, працьовиті і соціально активні громадяни.
Наше спільне усвідомлення масштабів трагедії має стати запорукою торжества політики гуманізму, взаєморозуміння і миру. Наш обов’язок – пам’ятати, передавати нащадкам правду про минуле.
Користувачі центральної міської бібліотеки мають змогу ознайомитись із книгами:

Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест,
що перед вами, судді, не клонюся
в передчутті недовідомих верст,
що жив, любив і не набрався скверни,
ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну,
як в смерті обернуся до життя
своїм стражданням і незлим обличчям.
Як син, тобі доземно уклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі
і в смерті з рідним краєм поріднюсь.
/Василь Стус «Як добре те, що смерті не боюсь я»/.

Божена Дмитришин, провідний методист Бориславської МЦБС.

17 травня 2018

З Днем вишиванки!


З Днем вишиванки!

Усе навколо завмирає,
Коли вдягаю вишиванку.
Лиш серце радісно палає,
Мов промінь сонця на світанку.
Коли вдягаю вишиванку,
Немов в любові признаюся
Своїй країні ніжно й палко,
Вдягну і Господу молюся.














Українська вишиванка - це національна святиня! Саме вишиванка символізує і несе в собі духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв’язок багатьох поколінь. 
Це наш національний оберіг! 
Вітаємо з Днем вишиванки!!!

16 травня 2018

До Міжнародного дня сім'ї та Дня Матері.

   Родинне свято 

"Без сім'ї та свого роду немає нації, народу"

  Сьогодні в міській бібліотеці для дітей панувала невимушена, домашня атмосфера великої, дружньої сім'ї, адже зібрало нас усіх родинне свято "Без сім'ї та свого роду немає нації, народу" (до Міжнародного дня сім'ї та Дня Матері).

    Після вступного слова бібліотекаря, Валерія Шахунова виконала пісні "Цьом-цьом", "Мамо, мамочко моя", "Найкращі в світі" та вірші про найдорожчу людину-маму. Зворушливим був конкурс "Сердечко"- діти та батьки по черзі говорили одне одному теплі слова любові. Далі дітвора подарувала батькам віночок віршів та пісень, пригадали ми і прислів'я та приказки про родину.

    Жваво та весело проходили ігри "Інтерв'ю", "Добавлянка" , "Як ми знаємо одне одного", "Капелюх". І діти, і батьки проявили неабияку фантазію, акторські здібності, всі ігри були командними, сімейними.
Теплом та гордістю за своїх діточок світилися очі батьків, а ще більшій невимушеності атмосфери сприяв солодкий стіл та молодші братики та сестрички, які ні хвилинки не сиділи на місці.
Приємно, що завітали на наше свято цілими сім'ями. 
   Відрадно, що і в будні нашу бібліотеку відвідують діти з батьками, адже кожен може вибрати у нас книги до душі. 
Пам'ятаймо, що батько і мати, бабуся і дідусь - це люди, чиєю любов'ю і вічною турботою ми завжди зігріті. Низький їм уклін за це!

Ірина Карпінець, бібліотекар міської бібліотеки для дітей Бориславської МЦБС.

14 травня 2018

«УЧИТЕЛЬ ЖИТТЯ ЛЮДСЬКОГО». До Року Стефана Коваліва в Бориславі та 170 - річчя від дня народження.


«УЧИТЕЛЬ ЖИТТЯ ЛЮДСЬКОГО».

До Року Стефана Коваліва в Бориславі та 170 - річчя від дня народження.

Стефан Ковалів народився 25 грудня 1848 року, син Михайла і Анни Ковалівих, у селі Брониця Дрогобицького р-ну. Навчався в школі отців Василіан у Дрогобичі, а також у Перемишлі, Стрию та Львівській учительській семінарії, яку закінчив успішно. Свідоцтво видане дирекцією учительської державної семінарії у Львові 1874 р., надати право виконувати учительські обов’язки в народних школах з українською і польською мовами викладання.
 Стефан Ковалів виконував обов’язки вчителя у народній школі в м. Бориславі з 1875 по 1894 рік. З 1894 р. викладає математику, фізику, історію польською і українською мовами. І тут зарекомендував себе фаховим і здібним педагогом. З 27 січня 1879 р. він стає тимчасовим керівником чотирикласної Бориславської школи. З 1892 р. займає посаду директора середньої школи м. Борислава. За сумлінне виконання обов’язків директора школи, йому призначено премію і підвищення в зарплаті.
Його педагогічна діяльність була вагома. В її доробку були методичні розробки, якими користувалися вчителі Львівщини на той час, а також методика викладання рахунків, математики для народних шкіл. Художня література з бібліотеки письменника була подарована сином Юліаном в Бориславський музей. Шаною і любов’ю користувався письменник, вчитель, управитель шкіл Стефан Ковалів серед бориславських мешканців та його уряду. Після смерті (помер 1 липня 1920 р.) дружині Стефана Коваліва видано дозвіл на проживання в помешканні при жіночій школі.

   «Учитель життя людського» – на таку тему у Бориславському професійному ліцеї для учнів перших курсів: операторів комп’ютерного набору та кухарів був проведений літературний вечір, присвячений 170 – й річниці від дня народження Стефана Коваліва, а також Року Стефана Коваліва в Бориславі – нашого славного краянина, відомого українського письменника, педагога, сучасника та вірного друга великого Каменяра – Івана Франка.  
Розпочала літературний вечір вчитель української мови та літератури Наталя Кузимко.  Працівники бібліотеки - філії №6 для юнацтва Марія Лутчак і Ольга Смерека  ознайомили присутніх з життєвим та творчим шляхом письменника. Поезію, присвячену Стефану Коваліву – Євген Титикайло «Стефан Ковалів» і «Вулиця Коваліва», «Роздуми над могилою Стефана Коваліва» та «Ковалів пише бориславські оповістки», Іван Гнатюк «Стефан Ковалів», читали учні ліцею Ірина Лисик, Марія Тирляк, Олег Фаримець.  
Із переглядом книжкової виставки «Стефан Ковалів: вчитель і письменник» виступила зав. бібліотеки – філії №6 для юнацтва  Ольга Смерека, ознайомила присутніх з папками - добірками матеріалів: «Відомий і невідомий  Стефан Ковалів (1848 -1920), «Бориславський педагог, письменник Стефан Ковалів: спів у народній школі», «Борислав у творчості Стефана Коваліва», «Стефан Ковалів і сучасність». А бібліотекар Марія Лутчак прочитала оповідання «Скарб», яке не ввійшло у жоден збірник творів письменника.
Ювілей письменника – це добра нагода взяти до рук рідкісні книжки письменника, зустріти на сторінках його повістей «усміхнених крізь сльози» людей, які жили колись у нашому місті і творили його історію, зазирнути, немов у маленькі дзеркальця, у твори, де відбулися живі і правдиві картини бориславців понад сторічної давності. Ювілей – це можливість згадати добрим словом і помислом людину, яка все своє життя творила добро. Про письменника можна сказати словами нашого бориславського поета Івана Гнатюка:
Тут слово його мудрості на тлі
Невігластва – як вогнище у тіні,
Він сам як вогник свічки на столі,
Горить і світ осяює в горінні.
Ольга Смерека, зав. бібліотеки - філії №6 для юнацтва Бориславської МЦБС.