До 100-річчя бою під Крутами.

Крути – наша гордість і слава,

Там соколи юні у вічність пішли.

На клич молодої держави,

Піднялися вірні сини.

Грудьми у нерівному бої,

Спинили червону орду,

З честю впали герої,

За Україну свою.

На жертовню поклали,

Свої молодії життя.

Приклад відваги подали,

Слава героїв жива!

(Михайло Зельман (Лісовий) "КРУТИ").

   29 січня ми відзначаємо 100-річчя бою під Крутами. Це одна із найтрагічніших сторінок в історії України. Молоді юнаки повстали проти більшовицьких загарбників під станцією Крути. У нерівному бою зійшлося дві сили: менша, але мужня і волелюбна, і більша — жорстока і кривава. Українські війська, які складалися зі студентів і учнів старших класів під керівництвом Аверкія Гончаренка, вступили в нерівний бій з більшовицькою Червоною Армією. В умовах відсутності української регулярної армії саме українській молоді довелося стати на захист Батьківщини. Трагічна доля спіткала більшість із них, але померли вони за Україну. / http://www.oa.edu.ua/ua/info/news/2018/20-01-02

Із спогадів учасників бою під Крутами:

      «Така вже історична доля України, що вона, починаючи від славних запорожців, які гострими козацькими шаблями завзято боронили рідний край від напасників, аж до останнього часу в боротьбі добуває своє право на волю і незалежність; така її доля... Але щастя її в тому, думалось мені, що ніколи не переводились на Вкраїні вірні сини-лицарі, які в найтяжчі часи безправ’я та рабства високо держали прапор визволення, не спиняючись навіть перед тим, щоб життя віддати за свою убогу матір — Україну. Ми були часткою тих вірних синів і тому ми поїхали».   

    «Який настрій був під час битви? Була все та ж певність у неминучості свого рішення, свідомість своїх обов’язків перед своєю совістю, і ця певність і свідомість була причиною того, що не страшні були ні свист куль, ні розриви смертоносних шрапнелі...»

/ http://www.oa.edu.ua/ua/info/news/2018/20-01-02    

Урочистий вечір-концерт

 «День Соборності України!»

Україно, соборна державо,

Сонценосна колиско моя,

Ще не вмерла й не вмре твоя слава,

Завойована в чесних боях!

22 січня у сесійній залі Бориславської міської ради для бориславців відбувся урочистий вечір-концерт «День Соборності України!». Адже саме в цей день весь український народ відзначає 99-ту річницю проголошення Соборності України.

Ведуча заходу, провідний методист Бориславської МЦБС Божена Дмитришин наголосила, що День Соборності України – це свято, яке відзначається щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві. Йому передувало підписання (22 січня 1918 р.) Четвертого універсалу Центральної Ради, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою.

Процес об’єднання України завершився 22 січня 1919 року. Цей день увійшов до національного календаря як велике державне свято. Але сьогодні, коли маємо українські території, непідконтрольні українській владі, День Соборності – це й привід нагадати, що Крим та Донеччина – це Україна.

Листопад 2013 – лютий 2014 р. – «Революція гідності», неоголошена війна на Сході України… Ці події тривожать і не залишають байдужими жодного громадянина України. І тому кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Євромайдану, і заради чого пожертвувала своїм життям «Небесна сотня» – Вербицький Юрій, Нігоян Сергій, Жизневський Михайло, Сеник Роман та багато багато інших Героїв Небесної Сотні.

Напередодні Дня Соборності України (16 січня) ми особливо вшановуємо захисників Донецького аеропорту. Бо героїчна оборона Донецького аеропорту стала символом незламності та мужності українських військових і тривала 242 дні: з 26 травня 2014 року по 22 січня 2015 року. 242 дні українські військові, добровольці, медики та волонтери протистояли навалі російсько-окупаційних військ та проросійським бойовикам, затято відстоюючи малесенький клаптик української землі. За стійкість, безстрашність і непереможність українських захисників Донецького аеропорту назвали «кіборгами», а форпост українських кіборгів став символом української мужності, оплотом українського духу. Вони, як і їхні попередники майже 100 років тому, доводять, що славному козацькому роду нема переводу. Низький уклін їм за звитягу, а нашій державі — перемоги, злагоди, миру й процвітання на своїй, Богом даній, землі.

Вкраїно - богине! Вкраїно - кохана,

Молитва боляща, розтерзана рано...

Я лину до Бога, бо вмію літати,

Я буду молитись, я буду благати,

За тебе, Вкраїно, за тебе, свободо,

За долю пресвітлу вкраїнському роду.

Я вірю: Всевишній і Діва Марія...

Почують молитву, молитву надії…

До спільної молитви за Україну і український народ було запрошено о. Олега Смереку та о. Миколу Пишковича. Всі присутні у залі звернулися до Господа з проханням за мир і єдність в Україні та героїв, які віддали своє життя за неї. Бо Україна – наш рідний край, земля з багатовіковою історією, дорога та мила серцю кожного із нас.

Символічні вінки шани та пам’яті до меморіальних знаків борцям за волю України: воїнам УПА, провіднику нації Степану Бандері та Героям Небесної Сотні від громади нашого міста урочисто поклали відмінники навчання Бориславської державної гімназії Софія Підлубна, Григорій Жгута, Мар’ян Герцан.

До слова було запрошено заступника міського голови пані Роксоляну Гарасимів, яка у своєму виступі наголосила, що найболючішою проблемою сьогодні залишається питання єдності та неподільності України. Кровоточать рани наших сердець з приводу того, що відбувається на Сході нашої держави. Не висихають сльози на очах матерів, сини яких захищають єдність і незалежність рідної землі. Бо вже четвертий рік українські бійці на теренах Східної України жертвують своїм життям та відстоюють не лише незалежність, а й соборність України.

Доповідь «День Соборності – сила нашої держави в єдності українських земель» виголосив заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель історії ЗОШ №5 Олег Луцишин.

Вірш Івана Кушніра «До Дня Злуки» прочитала членкиня військово-патріотичного гуртка «Джура», учениця ЗОШ №7 Софія Пишкович. Вірш Дмитра Чередниченка «Єдина Україна» прочитала членкиня військово-патріотичного гуртка «Джура», студентка Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка Ірина Дейнега.

Урочистий вечір-концерт продовжив виступ народного гурту «Бориславські батяри», у виконанні якого прозвучали пісні: «Вперед, побратими, вперед!», «Ой ударила куля», «Ой у лузі червона калина» та «Я - українець».

У виконанні гурту викладачів Бориславської дитячої школи мистецтв прозвучав духовний гімн України "Боже великий, єдиний".

Ми віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ зможемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.

Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

Одна від Заходу й до Сходу

Володарка земель і вод –

Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ.

І козаки, й стрільці січові

За тебе гинули в полях.

У небесах сузір'я Лева

Нам світить на Чумацький Шлях.

Стражденна чаєчко-небого,

Єдині два твої крила.

Виходим, нене, у дорогу,

Аби ти вільною була.

Нехай ніхто не половинить

Твоїх земель, не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на світі в нас одна.

Після завершення урочистого вечора-концерту «День Соборності України» активне молоде покоління та всі присутні вийшли на площу перед міською радою та взяли участь у флешмобі «Зупиніть війну! Україна соборна!», який відбувся у всіх куточках нашої країни, щоб знову доказати, що народжені в Україні, будуть боротися пліч-о-пліч за права і свободи всього українського суспільства.

Над озвученням заходу працював звукооператор міського Палацу культури Андрій Калин.

Божена Дмитришин, провідний методист Бориславської МЦБС.

Народознавчий ранок

«Різдвяні звичаї українців».

Світ замовкає в чеканні,
    На диво в ніч цю тихо жде,
А у зимовому мовчанні
Лапатий білий сніг іде.
І віриться мені у казку,
  Принишкло в трепеті усе.
           На людство сходить Божа ласка
   І всім любов і мир несем!

     

Різдво – одне з найулюбленіших свят нашого народу. Українське Різдво має давні, багаті й цікаві традиції. Але часом, захопившись зовнішньою, обрядовою стороною свята, ми забуваємо про його внутрішній та духовний сенс. Адже, Різдво це радісне, поетичне і таємниче свято. І справді, є якась незбагнена таїна у народженні на землі Сина Божого.

     У кожного народу Різдво має своє чітко окреслене обличчя, свої звичаї, обряди, традиції. Марія і старенький Йосип, пастушки і навіть цар Ірод наче вбираються в національні шати. Може саме це і робить свято таким теплим, сердечним, родинним. 
     Різдво в Україні – це улюблене свято, яке чекають і люблять через святково прикрашену ялинку, можливості поколядувати, поглянути вертепи. І ще: щороку, народження Христа нагадує про те, що Бог завжди з нами, пам’ятає про нас і любить нас. Він бажає нам всім миру і добра, щоб зірка, яка зійшла над Вифлеємом під час його народження, освітлювала нам шлях до добра і щастя.

    В ці Різдвяні дні  в бібліотеці – філії №5 для дітей відбувся народознавчий ранок «Різдвяні звичаї українців». Розпочався  він  із Святої вечері, на якій були присутні Господар – Коцаба Денис (ЗОШ №7 9кл. ), Мати – Яців Діана (ЗОШ№5 8Бкл.), Син  - Кириленко Олег (ЗОШ №4 5кл.), Дочка – Паленичак Ірина ( ЗОШ № 4 6Б кл.).

До господи завітали колядники з Різдвяною зіркою: Фіненко Марія (ЗОШ №5 8Б кл.), Сітек Аліна (БДГ (8) 4 кл.), Кондратишин Марта (ЗОШ №4 8В кл.),  Малиновська Оля (ЗОШ №4 6Акл.), Ільницька Оля (БЗСШІ 6кл.), та Пастушки Маричканич Артур (ЗОШ №7 4Акл.), Сітек Богдан (БДГ 1(5) кл.), Світий Захар (ЗОШ №4 3А кл.), які заколядували  колядки: «Нова радість стала…», «В Вифлеємі нині новина», «Добрий вечір тобі пане господарю», «Старий рік минає». Окрасою Різдвяного свята були Янголята – Барабаш Катерина (ЗОШ №4 4 кл.)  та  Курпель Іванна (ЗОШ №4 6Акл.).

    За Різдвом Христовим наступає другий празник – Новий рік, а ще він зветься празником Святого Василя. Василь приходив не сам, а з Маланкою. Роль Василя виконував Трофімчук Дмитро (ЗОШ №4 5А кл. ), а Маланочки – Пігур Наталя (ЗОШ №4 5 кл.)

   Щоб рік був радісним і веселим – щедрівку треба пустити в оселю. Щедрівочку нам  щедро защедрував Левченко  Андрій  (ЗОШ № 8  6Акл.), а вірші про Різдво декламувала Ножак Валерія (ЗОШ №5 7кл.). Ведучі народознавчого ранку Кропивницька Василина (ЗОШ №5 8Бкл.) та Хома Вікторія (ЗОШ №1 8А кл.) ознайомили присутніх  із циклом Різдвяних свят та їхніми традиціями. По закінченні свята, всіх присутніх пригощали запашними пампушками. А гостями народознавчого ранку були учні ЗОШ №4 5В кл. (класовод Варениця О.Г.). Свято підготувала і провела  бібліотекар Пріцак Наталія.

       Кажуть, що справжнє свято Різдва недостатньо побачити. Його потрібно відчути. Воно завжди особливе та незвичайне. Це час, коли все навкруги наповнює атмосфера духовності, традицій, святкових заходів та емоцій, які неодмінно залишаються у серці кожного. Адже, свято Різдва Христового – день подяки Всевишньому:

І ми, браття, всі поспішаймо,
Честь, славу, поклін Богу віддаймо
І подарім Му нашую віру,
Чистоє-чистоє серце і душу щиру...

Наталія Пріцак, бібліотекар бібліотеки-філії №5 для дітей Бориславської МЦБС.

«Зима прийшла і свята привела»

Ось настав чудовий день,

Повний сонця і пісень,

Повний пахощів для друзів,

Що зібрав їх в дружнім крузі.

Показати хочем нині,

Як у нашій Україні

Ми святкуємо свята.

       Український народ має свої традиції. А під час зимово – різдвяного циклу найцікавіші, найвеселіші. В бібліотеці – філії №5 для дітей Бориславської МЦБС відбулася літературно - мистецька композиція «Зима прийшла і  свята  привела», яку підготувала завідувач бібліотеки Оксана Фус для учнів 1-4 кл. ЗОШ №4 (вчителі: Кудрич В.М., Аршинова О.С. та Гаман М.І.). Ведучі заходу (Кропивницька Василина та Хома Вікторія) познайомили присутніх з першим святом Андрія. А на Андрія у нас вечорниці. На вечорницях Господині (Сітек Аліна та Кравчик Олександра) чекають дівчат (Фіненко Марія, Смицька Катерина та Кондратишин Марта), але і хлопці також прийшли в гості (Даців Юрій, Даців Олег та Фірман Назар), які весело проводили час. Де співали українські народні пісні «В саду гуляла» та «Чом ти не прийшов».

Після вечорниць наступає дивовижна нічка. До неї готуються діти і навіть звірята: Дятлик – Фіненко Віктор, Білочка – Кропивницька Аня, Зайчик – Пігур Наталія, Лисичка – Скорикова Оля, Вовк – Сітек Богдан. А щоб діти отримали подарунки від Святого Миколая йому допомагають Ангелята (Курпель Іванна та Костик Маряна).

А в зимову пору без Зими (Яців Діана) не можливо з її зимовими загадками і ніжними Сніжинками (Паленичак Ірина та Міровська Ангастасія). Щоб було ясненько, шлях освічувала яскрава Зіронька (Яців Сніжана).

Під музику «Коляда у двері стука» вся родина готується до вечері. Господиня (Кравчик Олександра) прибирає святковий стіл, донечка (Кондратишин Марта) допомагає, а син (Фірман Назар) з татом (Даців Юрій) заносять Дідуха до хати. За українським звичаєм коли перша зірка зійшла, родина сіла вечеряти з молитвою.

На завершення всі заколядували «Добрий вечір, тобі» і привітали всіх присутніх з наступаючими святами.

Із Різдвом Христовим 
Ми щиро вітаєм!
Щастя й здоров’я
Ми усім бажаєм!
Нехай віра в серці
Кожного засяє,
Матір Божа з неба
Усіх привітає!

                                                                                            Оксана Фус, завідувач бібліотеки – філії №5 для дітей Бориславської МЦБС.

Літературно-мистецький захід "Берегині нації та держави", присвячений 100-річчю створення "Союзу Українок"

До Року Японії в Україні