ТВОРЧА ЗУСТРІЧ З НАДІЄЮ МОРИКВАС

Книга "КОРНЕЛІЯ"

Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі,

Розвійтесь, як тихе зітхання!

Незгоєні рани, невтишені жалі.

Завмерлеє в серці кохання.

   Бориславці мали можливість ще раз відчути чарівний світ книги, відвідавши творчий вечір Надії Мориквас, що відбувся 25 січня 2017 року в центральній міській бібліотеці. Зустріч була, направду, захоплююча і пізнавальна. Цього дня у читальній залі не було де яблуку впасти. Нашу почесну гостю вітали: начальник відділу гуманітарної політики Роман Тарнавський, Богдан Британ, Ванда Солецька, Ігор Пиріг, Анна Литвин, Роман Соловчук...

      

"В черговий раз ми залишили свої буденні справи, щоб прилучитися до її величності Книги. Я вірю, що тут зібралися люди небайдужі до книги, до слова, до історії рідного краю. Адже кожного разу, коли до нас приїжджають письменники, ми, бориславські читачі, висловлюємо побажання побачити в їхніх книгах сюжети з бориславського життя. І ось, сьогодні в нас в гостях людина, яка сама, піднімаючи тему галицького життя  40 років, розповіла історію життя нашої тустановецької  дівчини - красуні Корнелії Опришко. 

   Все в цій книзі   все таке знайоме, рідне і  близьке. Тут  наша Буковиця, Тустановичі, Баня… ", - розпочала зустріч модератор заходу Наталя Бараняк.

   Надія Мориквас розповіла присутнім про історію написання книги, присутні в залі змогли доторкнутись до живої історії, бо пані Надія привезла на зустріч пам'ятник Корнелії та відповіла на численні запитання присутніх. Разом з Надією Мориквас до нас завітали Левко Скоп  з дружиною та мистецтвознавцем Тетяною Думан. Потішив своєю присутністю і визнаний письменник, журналіст та краєзнавець Роман Пастух. Пан Роман розповів про допомогу у написанні "Корнелії" та високо оцінив стиль написання твору, нагадавши присутнім, що відомий український романіст Валерій Шевчук називав цей роман «елегантною львівською прозою». А ще Роман Пастух подарував бібліотеці дві свої книги, які з вдячністю будуть читати наші користувачі.

    «Корнелія» - книга, що почалася з любові. Так стверджує сама Автор. Любові молодомузівця Петра Карманського й гімназистки Корнелії, яка мешкала в Тустановичах та була закатована в застінках НКВД (теперішній Історико-краєзнавчий музей м. Борислава).

 

До речі, професора Петра Карманського часто згадувала наша краянка,теж гімназистка Дрогобицької гімназії Анастасія Закидальська. А наш шлях  до "Корнелії" розпочався з рекомендації та запрошення до читання від нашого Почесного громадянина Борислава, кандидата технічних наук пана Омеляна Солецького, який пам'ятає Корнелію.

«Це твір глибокого проникнення письменниці у буття галичан 30-50-х років минулого століття. Серед учасників романного дійства – конкретні і вигадані особи, які, творячи свої біографії і достовірні історії, стали жертвами і героями епохи. Роман-есей є своєрідним пророцтвом, застереженням до трагічних реалій нашого часу», – йдеться в анотації до роману.

     Маємо зазначити, що сайт Сегодня.ua спільно з видавництвом Старого Лева зробив підбірку ТОП-5 книг, які були найпопулярнішими серед читачів з початку 2016 року. Книга Надії Мориквас «Корнелія» ввійшла в п’ятірку найкращих.

   Після завершення, уже за традицією, відбулась фотосесія з нашими почесними гостями. Кожен охочий зміг придбати книгу для власної бібліотеки. Надія Мориквас подрували свої книги для центральної бібліотеки.

   В черговий раз Бориславська МЦБС отримала щедрий подарунок від нашого постійного мецената - Людмили Булик. Пані Людмила придбала книги для всіх бориславських бібліотек та бібліотеки, що в Східниці. Також пані Людмила купила книгу для ЗОШ №№ 5,7. Ми висловлюємо щиру вдячність нашим меценатам та бажаємо миру і добра.

   Вже згодом,  після зустрічі Анна Литвин на своїй сторінці у Фейсбук напише: "Зустріч письменниці Надії Мориквас, з зацікавленими людьми, які написане письменницею, пропускають через себе: вона ж написала про Корнелію, яка жила в Бориславі і була замучена нкведистами в 1941 році...Люди знають історію красивої дівчини Корнелії і її сім'ї, знають прізвища героїв книжки, бо вони реальні, звіряють своє знання з написаним...Така публіка рідкість! Радію, що мала можливість бути присутньою і зараз, з задоволенням, приступлю до читання...Бо ж підготовлена! Дякую працівникам Бориславської бібліотеки, що проводять такі цікаві зустрічі!"

    Ми багато втрачаємо, через те, що забуваємо минуле. І дуже важливо, що серед нас є ось такі письменники як Надія Мориквас, які завдяки своєму слову позбавляють нас історичного безпам’ятства.  Дякуємо ще раз Надії Мориквас за зустріч. І бажаємо вам, пані Надіє, надалі писати такі хороші твори, які пробуджують людяність й чуйність, якої так бракує. Особливо – сьогодні, в момент випробування, яке в черговий раз переживає наша держава.

Наталія Бараняк, директор Бориславської МЦБС.

ДО МІЖНАРОДНОГО ДНЯ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ - 27 січня 2017 р.

     

   Народе, що дав геніїв великих,

Народе, що несеш із світових глибин

Високий чесний дух серед обмовин диких,

Низький тобі уклін! 

Нас хліб живив один, одні поїли води,

Ділили, як брати, ми радість і печаль.

І нам за землю цю, за цвіт її свободи

Життя віддать не жаль.

Нас не зломать повік, бо ми не поодинці,

А попліч ідемо крізь темряву негод...

Не умирать, а жить, євреї, українці!

Нехай живе народ!
М. Рильський 

   Зникають покоління, які пережили страхіття масових знищень, жахливу трагедію людства - Голокост. Поволі відходить страх… Пам’ять поступово заспокоюється… Натомість виникає переживання, що невдовзі все це стане «історією», тобто перестане бути безпрецедентним актом знищення мільйонів невинних людей. Молодь – повинна знати, пам’ятати ці страшні сторінки історії людства, нашої історії. Ми маємо зробити все, щоб Катастрофа не була забута, адже віра, історія, лихоліття, відродження ідуть поруч і створюють єдину картину життя… 

    «Пам’ять про Голокост необхідна, щоб наші діти ніколи не стали жертвами, катами чи байдужими спостерігачами» / І. Бауер.

     «Я просто хочу, щоб ті, хто не пережив жахів Голокосту, зрозуміли, як це страшно. Щоб трагедія ніколи не повторилася. А головний воріг зла – це правда» /Леонід Коваль.

"Голокост - шрам на серці людства"

    «Помолимось за тих, що у розлуці

Помруть відірвані від рідних хат.

Помолимось за тих, що у розпуці

Вночі гризуть залізні штаби ґрат.

Що душать жаль у невимовній муці,

За тих, кого веде не страту кат.

Над ними, Господи, в небесній тверді

Простри свої долоні милосердні».

                                                                                   Ю. Клен.

У 2005 році Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію № 60/7 "Пам'ять про Голокост", що проголосила 27 січня Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту. Україна приєдналась до цього документу у 2012 році та вперше відзначила Міжнародний день жертв пам'яті Голокосту.

Жертвами Голокосту вважають 6 мільйонів євреїв Європи. Це число закріплене у вироках Нюрнберзького трибуналу. Проте повного поіменного списку не існує. Від 2,2 до 2,5 мільйонів цих жертв на території колишнього СРСР, значною мірою в Україні.

Три мільйони було вбито в газових камерах, близько двох мільйонів розстріляно, а решта були вбиті іншими методами – померли від голоду, виснаження, примусової праці, або екстремальних життєвих умов, в яких змушені були перебувати. Цифри вражають та шокують. На сьогодні Голокост – це уособлення людських страждань і абсолютного зла, універсальний символ травматичної події для всього людства.

До Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту у бібліотеці-філії №3 організовано тематичну викладку літератури на тему "Голокост – шрам на серці людства". У її матеріалах читачі бібліотеки мають змогу ознайомитись із фактами,що стосуються цих трагічних подій.

Євген Євтушенко, автор поеми "Бабан Яр", писав: "Бабин Яр був злочином фашизму. Але наше багаторічне замовчування чужого злочину стало злочином власним. Замовчування – це теж убивство, убивство пам'яті". Тож пам'ятаймо про ці жертви, як про жертви власного народу, замученого голодом, розстріляного, вивезеного на Колиму. Бо втрату цієї пам'яті нащадки нам не пробачать.

«За Бабин Яр прийшла година суду!

За нашу кров, за тьми свавільний гніт,

Це зла потвор і безуму, і бруду

Рука відплати витягла на світ.

Судіть же їх, судіть в ім’я народу,

Від імені і мертвих, і живих,

Від імені життя і щастя, і свободи

О, судді праведні, судіть проклятих їх...»

                                           В. Сосюра.

Наталія Сеньків, зав. бібліотеки-філії №3 Бориславської МЦБС.

Різдвяно - новорічні посиденьки

«Коляда: від покоління до покоління»

   З Різдвяними святами всіх вітаю.

Кого я знаю і не знаю.

Усіх, хто десь у чужині,

І тих, що в любій стороні.

Вітаю щиро всю родину,

Багату славну Україну,

Міста і села, кожний дім.

Дай, Боже, радість людям всім!

…В святу Різдвяну тиху ніч,

У празник споконвічний,

У сяйві зір й воскових свіч

Вродився Бог Предвічний!

Дві тисячі років тому перед новонародженою Дитиною з німим здивуванням схилилися юна Марія, сивоволосий Йосип і бідні пастухи. Вони побачили в ньому світло любові, схованої раніш від людей. Світло його любові опромінило початок нової ери. 

  Свято Різдва – найкрасивіше зимове свято. Це свято приходить до людей морозної ночі в годину опівнічної храмової служби в сяйві свічок, у світлі зірок і гучному співі хору. Звуки дитячих голосів, що славословлять Бога, як ангельський глас, наповнюють торжеством Всесвіт. Небо і земля славлять Різдво Христове. На землі, хоча б ненадовго, запановує мир, а серця сповнюються доброю волею. 

   Символом вічного світу, щастя і радості, що прийшли разом із Христом, є вічнозелена прикрашена ялинка. Верх її увінчаний прекрасною зіркою – у пам'ять про Вифлеємську зірку, що вказала волхвам шлях до Христа. Гілки прикрашені різнобарвними кулями, золотою мішурою, фігурками співаючих ангелів, пастухів з маленькими баранчиками, свічами та ліхтариками, начебто нагадуючи про вогні багаття й ліхтарів, що світили для Вифлеємських пастирів у святу ніч. І через дві тисячі років різдвяні вогні світять майже в кожнім будинку. 

   Такими словами розпочали різдвяно-новорічні посиденьки «Коляда: від покоління до покоління» працівники бібліотеки - філії № 6 для юнацтва Ольга Смерека, Галина Почіковська та Марія Лутчак, які розповіли про традиції святкування Різдва Христового, Старого Нового Року та Водохреща.

   Членкині  мо «Союзу Українок» Ганна Глод, Оксана Прокопишин, Леся Шоха, Люба Челядин, Мирослава Павлюх і Михайлик Палій відтворили інсценівку «Свята вечеря», колядували, віншували та посівали.

   З колядою до нашої бібліотеки в гості завітав вертеп недільної школи церкви святої Анни під керівництвом Галини Крисько, які принесли радісну звістку про народження Сина Божого - Спасителя світу. Господарі бібліотеки пригощали колядників солодощами.

   На заході були присутні працівники та ветерани бібліотечної справи Бориславської МЦБС, гості мо «Цвіт нації», які разом дружно  колядували, щедрували і віншували.

   Під час свята пролунали колядки і щедрівки: «В місті Вифлеємі», «Старий Рік минає», «Добрий вечір тобі…», «Нова радість стала», «Бог предвічний», «Бог ся рождає» та багато ін.

    Наприкінці заходу присутні ознайомилися з книжковою виставкою «Різдвяно - новорічні передзони» та папкою - добіркою «Різдво як свято для душі і тіла».

   Вступаючи в новий відлік часу, ми маємо освятитися найкращими почуттями, побажати одне одному щастя, здоров’я, мирного голубого неба над оселею, статків і злагоди в родині. Саме такими спонуками і була просякнута світська обрядовість зустрічі Нового року в Україні: горщиком куті на покуті, щедрим житнім засівом сусідської домівки, величальною щедрувальницькою піснею на честь господаря й господині та їх діточок. Лише тоді, коли ми повернемося до своїх духовних джерел, яскравий освіт новорічної ялинки стане справжнім святом в оселі, запам’ятається на все життя вам і вашим дітям. Від того, як ми шануватимемо своїх предків, свої кращі традиції, залежатиме наша духовність, наша цивілізованість і майбутнє нашої родини, рідної України.

Галина Почіковська,

   бібліотекар бібліотеки - філії №6 для юнацтва

У Вифлеємі нині новина

 

Вітаємо сердечно всіх з нагоди свят Різдвяних.

І шлем віночок побажань сердечних, полум’яних.

Нехай Ісус до Вас прийде у цю святкову пору

Й благословення принесе з Божественного Двору.

Здоров’я Вам, утіх земних і радості бажаєм.

   Нехай у серці спів дзвенить - Христос ся раждає!

   18 січня в Західній Україні відзначають свято, яке називають Щедрим вечором. Це, по суті, другий Святий вечір. А називають це свято так, бо цього вечора співають щедрівки (колядки), в яких бажають здоров'я, благополуччя. Щедрівки трохи відрізняються від колядок на Святий вечір. Якщо колядки можна співати і на Щедрий вечір, то щедрівки співають лише на Щедрий вечір.

   Напередодні свята Надвечір’я Богоявлення (Щедрого вечора) до бібліотеки-філії № 6 для юнацтва завітали колядники з Вифлеємською зіркою – учні 9 – А класу ЗОШ № 4 (класний керівник Марія Степанівна Тимочко, педагог – організатор Галина Вікторівна Буньо та музичний керівник Наталя Любомирівна Гром). Колядники підготували новорічно-різдвяне дійство з колядою та вертепом. Юні артисти виконували давні і сучасні українські колядки, віншували присутніх, бажаючи всім щасливого Нового року. А учасники вертепу відтворили події більш як двотисячної давнини, коли Син Божий народився, прийшовши на землю в образі Дитятка, щоб врятувати і відкупити всіх нас від гріхів цього світу.

  Різдвяний вертеп - це старовинний ляльковий театр, на Русі його показували на Різдво Христове і на свята. У ці дні група людей ходили по домівках, прославляли Христа і показували вертеп.

 На завершення діти отримали солодкі подарунки від директора Бориславської МЦБС Наталії Бараняк. Гостями бібліотеки були учні 5 – Б класу (класний керівник Ольга Михайлівна Карван).

   Всі присутні отримали велике задоволення від проведеного свята та висловили подяку його організаторам за чудовий настрій та подаровані позитивні емоцій. 

Щедрий вечір йде до хати

Щедро нас обдарувати,

Щедро стіл накрив в світлиці

Медом з хлібом із пшениці.

Сядем разом  щедрувати,

Щедро Бога прославляти,

Хай щедрівка славить Бога,

Вам хай стелиться дорога,

Хай достаток та добробут,

Йдуть до вашого порога!

Хай Господь дає здоров'я,

Доля усміхається,

Хай освятить вас водиця,

Христос Охрещається!

Галина Почіковська, 
бібліотекар бібліотеки-філії №6 для юнацтва Бориславської МЦБС.

НАРОДОЗНАВЧА ГОДИНА

ОЙ РАДУЙСЯ, ЗЕМЛЕ!

Веселий день, весела новина!

Вітає Ісус Вас, маленька дитина!

Вітає і хоче Вам щиро сказати,

Благословення принести до хати!

Може, в тій хаті кого бракує,

Може, в тій хаті хто гірко сумує.

Кого бракує - не забувайте,

Хто гірко сумує - розвеселяйте.

Разом з Ісусом маленьким на сіні

Всіх вас вітаєм на Україні,

Щоб ниви зростали без грому, без тучі,

Добром наливалися зерна блискучі,

Хай вам Бог в кождім ділі помагає.

Христос ся рождає!

  Одним із найзнаменитіших і найвеличніших празників святого календаря, яким, власне, започатковується рік, є Різдво Христове. Споконвіку на Україні зимові свята супроводжували численні традиції, звичаї, обряди, вірування тощо. Адже це унікальні перлини народної творчості, які сягають своїм корінням у сиву давнину… Різдво в Україні – це улюблене свято, яке чекають і люблять через святково прикрашену ялинку, можливості поколядувати, поглянути вертепи. І ще: щороку, народження Христа нагадує про те, що Бог завжди з нами, пам’ятає про нас і любить нас. Він бажає нам всім миру і добра, щоб зірка, яка зійшла над Вифлеємом під час його народження, освітлювала нам шлях до добра і щастя.

    Працівники  бібліотеки – філії №5 для дітей розпочали підготовку свята з виготовлення  Вифлеємської Зірки. Бо у давні часи традиційним атрибутом різдвяного обряду була Зірка. Саме світла Вифлеємська Зірка, що з'явилася на небі і сповістила про народження Христа, була дуже красивою: її прикрашали різнокольоровим папером, фольгою, стрічками й китицями. 

 Різдвяне дійство  «Ой  радуйся земле»,  розпочалось із Святої вечері, на якій були присутні: Господар (Орешніков В., ЗОШ №4, 8А кл.), Мати (Кравчик О., БДГ, 3Б кл.), Син (Фірман Н., ЗОШ №5, 4 кл.), Дочка (Яців С., ЗОШ №5, 6Б кл.).

До господи завітали колядники  - Гошко К. (ЗОШ №4, 5А кл.), Хома В. (ЗОШ №1, 7А кл.) та пастушки - Журавчак А. (ЗОШ№1, 4В кл.), Журавчак М. (ЗОШ №1, 2В кл.), Костик Л. (ЗОШ №4, 6Б кл.), які заколядували колядки «Нова радість стала…», «В Вифлеємі новина», «Добрий вечір тобі пане господарю», «Старий рік минає». Окрасою Різдвяного свята були Янголята - Ковалик В. (ЗОШ №4, 4В кл.) і Барабаш Т. (ЗОШ №4, 4А кл).

     За Різдвом Христовим наступає другий празник – Старий Новий рік, а ще він зветься празником Святого Василя. Василь приходив не сам, а з Маланкою. Роль Василя виконав Трофімчук Д. (ЗОШ №4, 4Г кл.), а Маланочки - Роботецька А. (ЗОШ №5, 5Б кл.). Щедрівочку нам защедрував Левченко А. (ЗОШ №8, 5А кл.), а вірші про Різдво декламувала Титиш Л. (ЗОШ №1, 7А кл.).

   Кажуть, що справжнє свято Різдва не достатньо побачити. Його потрібно відчути. Воно завжди особливе та незвичайне. Це час, коли все навкруги наповнює атмосфера духовності, традицій, святкових заходів та емоцій, які неодмінно залишаються у серці кожного.

Нехай буде тепло у ваших оселях і у ваших серцях.

Хай ласкою щедро вас бог огортає

Й дарує вам многі і благі літа.

                                                  Наталія Пріцак, бібліотекар  бібліотеки – філії №5 для дітей Бориславської МЦБС.                                  

Різдвяний експромт "Колядуємо разом!"

З давніх-давен Різдво Христове - не лише величний спомин, а й найпевніший шлях до спасіння роду людського.

Зірничка з неба світло кидає. 
Христос-дитятко нині рождаєсь. 
Світи весело Христу й Марії, 
Кріпи у серці віру й надію. 
Хай ця зірничка в Різдвяні свята 
Несе все щастя до вашої хати, 
Здоров'я, втіхи, пошани світу, 
Багатства й долі на многії літа!