«До дня народження Івана Франка».
Кожний думай, що на тобі
Міліонів стан стоїть,
Що за долю міліонів
Мусиш дати ти одвіт.
Щороку 24 серпня українці святкують День Незалежності України, так і щороку 27 серпня відзначають день народження Великого Каменяра, який був у передніх рядах тих, хто ламав скелю старого світу в ім’я нового; скелю неправди і визиску в ім’я правди, добра і краси…
Біля пам’ятника Іванові Франку зібралася бориславська громада, щоб відзначити 167-му річницю від дня народження свого земляка, який виводив Галичину на сцену світової цивілізації, прилучав її до культурних досягнень інших націй, прокладав дорогу до Дніпра, до Києва, де формувалась нова українська генерація, з якої згодом вийшло багато славних людей, що боролись за українську державність.
Тому, з усіх предтеч відновлення української
державності він не просто найближчий до нашої сучасності, а стоїть в самому
центрі нашого дня, як сонце, дає світло нашим думкам і впевненість, що ми
переможемо – і житимемо як незалежна нація на просторах майбутніх тисячоліть, а
його твори виховують у читачів прагнення свободи і правди.
Вогонь запалений Франком,
У нашім серці не погас –
Він став над простором і часом
Він будить нас, він кличе нас!
Провівши паралель між Днем Незалежності України та
днем народження Івана Франка і збагнемо: хто ми і чиїх батьків діти, і
зрозуміймо суть відомого виразу: вистрелиш сьогодні в національну ідею з
пістолета – завтра вона вистрелить у тебе з гармати.
Адже кожен із нас неповторний і має особливі
таланти: те, що може зробити одна особа, не зробить за неї ніхто інший. Отже,
якщо людина не виконає свого життєвого завдання, не зробить того, що тільки
вона може зробити, то це завдання буде не виконаним. А цю пророчу думку
прекрасно сформулював Іван Франко: «Кожний думай, що на тобі мільйонів стан
стоїть, що за долю міліонів мусиш дати ти одвіт».
Сьогодні українські воїни ведуть запеклу боротьбу з агресором, відстоюючи українські території, волю, свободу і
незалежність України. Тому, нам потрібно збудувати кордон, який чітко і ясно
позначить, що тут є ми, а ви – з другого боку і там робіть, що хочете. А якщо хочете
свою імперію, то нехай. Але нам не перешкоджайте жити і не робіть нам пакостей,
не вчиняйте агресії і не видумуйте якихось претензій, щоб зробити Україну
частиною цієї проклятої імперії. Бо Україна – це демократична держава, якій потрібен
мир і спокій.
А наш Іван
Франко був генієм української нації, співцем свободи і великим патріотом, який
любив Україну і усвідомлював, хто ми є і
хто разом із нами творить цей народ.
Несе Франко нащадкам хліб щоденний,
Несе у серці вистражданий вірш.
Несе в поривнім нескоримім жесті,
І шлях його крутіш, аніж гора, –
За всіх, хто йшов у бій на полі честі,
За всіх, хто гинув на шляху добра.
Модератор заходу Богдана Хом’як-Гаврилик запросила покласти квіти шани від громади міста до підніжжя пам’ятника Іванові Франку секретаря Бориславської міської ради Юрія Химина та депутата Бориславської міської ради Андрія Спаса.
До слова був запрошений Андрій Спас, який виступив
з вітальним словом та продекламував «Строфи» Івана Франка.
Присутні із великою насолодою переглянули уривок з
вистави «Захар Беркут» у чудовому виконанні акторів театру імені Петра Телюка
міського Палацу культури під керівництвом режисера Наталії Кравцової.
Уривок із
казки «Фарбований лис» продекламував Симович Юрій, учень 3-го класу ЗЗСО №3,
переможець міського конкурсу читців поезії Шевченка. А поезію Франка «Розвивайся
ти, високий дубе» продекламувала Дуб Юлія, вихованка Центру дитячої та юнацької
творчості.
*** *** ***
Присвятивши своє життя служінню рідному народові,
Іван Франко непосильно титанічною працею наближав час самоутвердження України,
як держави. Адже його пророчі слова є актуальними і сьогодні. Бо теперішня Україна
– це не та держава, про яку він мріяв і задля якої він жив та творив. Держава,
в якій найбільш упослідженою і знедоленою є українська нація, не може вважатися
українською. У ній, як риба в воді, почувають себе зайди, об’єднані в потужні
клани, що паразитують на тлі пограбованого ними народу. Об’єднавшись з українськими
квіслінгами, згуртованими в політичні партії, вони творять чисельну п’яту
колону, яка прагне за всяку ціну кинути Україну в пащеку ненажерливому імперському молоху, смертельно небезпечному для українського
народу.
Тому, кожен, хто вірний пам’яті Івана Франка і
бажає перемоги, миру та добра Україні, повинен стояти на боці тих сил, які
прагнуть повернути Україну українцям, взявши на себе відповідальність за її
долю:
Кожний думай: тут, в тім місці,
Де стою я у вогні,
Важиться тепер вся доля
Величезної війни.
Як подамся, не достою,
Захитаюся, мов тінь, –
Пропаде кривава праця
Многих, многих поколінь.
Тож читаймо, популяризуймо твори Івана Франка. Бо він
змоделював і ствердив європейські орієнтири розвитку України. Наближаємо його
ідеї до сучасності, щоб жити у європейській, незалежній, вільній та демократичній
Україні!
Слава Україні!
Слава Нації!
© Божена
ДМИТРИШИН, провідний методист закладу культури «Бориславська публічна
бібліотека».
У підготовці
заходу взяли участь:
Управління культури, молоді, фізичної культури та спорту
Бориславської міської ради;
Заклад культури «Бориславська публічна бібліотека»;
Центр дитячої та юнацької творчості;
Міський Палац культури.
Публікацію «До 167-ї річниці від дня народження Івана
Франка» підготувала Божена Дмитришин, провідний методист ЗК БПБ.
Щиро запрошуємо до публічних бібліотек Бориславської громади для поглибленого ознайомлення та виченння творів Івана Яковича ФРАНКА!