13 жовтня 2022

ШЛЯХАМИ ЗВИТЯГИ ЗАХИСНИКІВ УКРАЇНИ.

 #День_Українського_козацтва #День_захисника_та_захисниць_України #80_років_Української_повстанської_армії #Покрова_Пресвятої_Богородиці #БібліотекиБорислава

ШЛЯХАМИ  ЗВИТЯГИ  ЗАХИСНИКІВ  УКРАЇНИ.

Ми всі життям завдячуєм героям –

Далеким, близьким і в новітній час,

Які своєю праведною кров’ю

Від всіх незгод оберігають нас!

https://dpsscn.gov.ua/media/k2/items/cache
/3219359f05c373d6082edb9f8112af16_XL.jpg
   Сьогодні, у період повномасштабного військового вторгнення росії в Україну, коли ворог завдає нищівних ракетних ударів по українських містах і селах, жорстоко вбиває невинних українців, ми відзначаємо День Українського козацтва, День захисника та захисниць України, 80-ту річницю створення Української Повстанської Армії і саме у свято Покрови Пресвятої Богородиці, яке ще з козацьких часів пов’язане із боротьбою за свободу та порятунком від ворогів. Тому саме 14 жовтня став днем вшанування героїзму найсміливіших, найдостойніших, відданих синів України – від козаків, повстанців, січових стрільців, воїнів УНР, ОУН-УПА, Героїв Небесної Сотні аж до Героїв сучасної російсько-української війни, котрі сьогодні залізним щитом стоять на захисті України перед російським загарбником, який прагне поневолити, знищити нашу суверенну та незалежну державу.  

В цей день ми низько схиляємо голову перед всіма Героями України, які в різні епохи віддавали та віддають своє життя за Незалежну Українську Соборну Державу і повинні пам’ятати, що для того, щоб синьо-жовтий Державний Прапор України вільно майорів на всій території України та вирізняв український народ серед інших, поклали і кладуть свої голови мільйони українців. Та найбільша заслуга в цьому тих, хто поліг за Україну в середині минулого століття, тих замордованих у в’язницях і на каторжних роботах у 60-80-ті роки, тих, хто сьогодні героїчно звільняє окуповані російським агресором українські території.

Піввіку мовчала зґвалтована історія України, мовчали люди, а коли і називали імена Героїв, то говорили з острахом і пошепки. Нині до нас повернулися пласти правди, а з ними імена героїчних борців за національну незалежність, за право на життя, за свободу і віру.

Сьогодні наші відважні захисники та захисниці героїчно перемагають і знищують ворожих російських варварів, щодня звільняють тимчасово окуповані рашистами українські міста і села. Адже за час від початку повномасштабного вторгнення російських окупантів, Збройні Сили України вже звільнили понад 2 434 квадратних кілометрів нашої землі та 96 населених пунктів.

Такий об’єм мужності та героїзму наших українських захисників є свідченням того, що Україну не зупинити! І кожен з російських ударів та терор проти українських міст – Запоріжжя, Харкова, Миколаєва, Донбасу та всіх інших територій – це доказ того, що звільнення всієї нашої землі є єдиним фундаментом миру й безпеки не тільки для українців, але й для Європи і світу.

Тому, щоб отримати колективний безпековий захист України, Європи та світу від військових та ядерних загроз, зупинити початок третьої світової війни, Україна подала заявку на членство в НАТО, щоб забезпечити спільну перемогу над божевільним московським фюрером.  СЛАВА УКРАЇНІ! СЛАВА НАЦІЇ! СЛАВА ЗСУ! ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!

В ці дні хай єднає нас думка єдина,

Ми зло в нашім домі долали не раз.

Все треба зробить, щоб жила Україна –

Сприймаймо цей заклик як Божий наказ.

https://www.facebook.com/watch/?v=1123266858486777

© Божена Дмитришин, провідний методист ЗК БПБ.

© Катріна Рябой

І все ж закінчиться війна

І ми, звичайно, переможем!

Вже настраждались всі сповна

І після перемоги зможем

У спокої нормально жить

Та мрії з'являться і плани.

Усім вже будем дорожить

І, може, загояться рани.

А нині вороги бомблять,

Нічого в них нема святого.

Ми маєм страх свій проганять

Й просити порятунку в Бога.

Війна без сумніву мине,

Лишилося питання часу.

А зараз саме головне:

Нам не здаватися ні разу.

Разом триматися усім,

Хоч дуже в нас важка дорога

Та радість прийде в кожен дім

І звістка: наша перемога!

Тож набираймось усі сил,

Нас не здолати, не зламати.

Хоч вже багато є могил

І не одна сивіє мати.

Ми не пробачимо ніколи

росії цю страшну війну,

Яка завдала стільки болю

Й велику платимо ціну:

Життя дітей малих на небі

Й людей, що захищали нас.

А зараз лиш одна потреба,

Щоб мирний вже настав лиш час.

Коли закінчиться війна,

Молитись будем на колінах,

Бо мрія на усіх одна:

Щоб відродилась Україна.

 (Катерина Доліба-Рябой)