«ШЛЯХ ДО НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ». До 30-ї річниці Дня Незалежності України.

 

«ШЛЯХ  ДО  НЕЗАЛЕЖНОСТІ  УКРАЇНИ».

До 30-ї річниці Дня Незалежності України.

День Незалежності! Здобув його народ

В борні й стражданні, нездоланній вірі.

Ми йшли крізь терни, через сотні перешкод,

Вогні майданів у серцях зоріли.

Для нас священне свято настає –

І кров батьків нуртує в наших жилах.

Ми є, були, і вічно будем ми –

Ми – українці – з нами Бог і сила.

Фото: Урочиста сесія з нагоди 30-ї річниці Незалежності України.
Ведуча урочистої сесії Божена Дмитришин. 
https://boryslavrada.gov.ua/urochysta-sesiia-z-nahody-30-richnytsi-nezalezhnosti-ukrainy/

     У новітній історії України є дата, яку можна назвати найважливішою – це 24 серпня 1991 року. В цей день, тридцять років тому, Верховна Рада України урочисто прийняла «Акт проголошення незалежності України». Відбулася подія, про яку мріяли десятки поколінь українського народу впродовж багатьох століть – Україна стала вільною, незалежною, демократичною державою! Отже, 24 серпня 1991 року українська незалежність була проголошена вшосте. І вперше – комуністами. Ця подія була логічним результатом складних політичних процесів, що відбувалися в СРСР наприкінці 1980-х, пов’язаних з остаточною втратою Радянським Союзом ідеологічного сенсу й економічної доцільності свого існування.

Уперше українську незалежність офіційно оголосила УНР 22 січня 1918 року, яка завершилась із вторгненням російської більшовицької армії.

Удруге українці проголосили незалежність 16 лютого 1918 року – було створено Кубанську Народну Республіку. Її теж знищили більшовики.

Третім проголошенням незалежності стало створення Західноукраїнської Народної Республіки 19 жовтня 1918 року. Її завоювали поляки.

Четвертою оголосила про свою незалежність Карпатська Україна 15 березня 1939 року. З нею розібрались угорці.

П’ятою спробою був «Акт відновлення незалежності Української держави», ухвалення якого зорганізували члени ОУН (б) у щойно звільненому від Рад Львові (30 червня 1941 року). Цю спробу припинили німці.

Але прагнення до свободи – визначальна цінність українців, що давала наснагу і сили залишатися собою в часи бездержавності. Найвищий вияв свободи поневоленого українського народу – здобуття незалежності для творення власного майбутнього. І 24 серпня 1991 р. Верховна Рада України прийняла Історичний документ виняткового значення для долі українського народу – Акт проголошення незалежності України.

Та остаточну відповідь на те, бути чи не бути українській незалежності, дав національний референдум, який Верховна Рада провела 1 грудня 1991 року.

З 37 885,6 тис. громадян України, котрі були внесені до списків для таємного голосування, взяли участь у голосуванні 31 891,7 тис. (84,18 %). З них позитивно відповіли 28 804,1 тис. виборців (90,32 %). Зокрема, у Криму відповіли на запитання референдуму «Так, підтверджую» 54,19 % громадян, у Севастополі – 57,07 %; у Донецькій, Луганський, Одеській, Харківській областях підтвердили Акт про незалежність понад 80 % виборців; в Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Хмельницькій, Черкаській, Вінницькій областях за незалежність проголосувало понад 95 %, у решті областей – понад 90 % громадян.

За результатами референдуму вже ні в кого не могло бути сумніву, чи український народ хоче мати свою самостійну державу. Втретє за 350 років від Визвольної війни середини XVII століття Україна здобула самостійність. Головним завданням стало збереження незалежності й суверенності Української держави, недопущення помилок, зроблених на двох попередніх етапах існування державності, – у середині XVII ст. і в 1917–1920 рр.

24 серпня 1991 р. вона офіційно отримала назву – Україна, що відповідає історичній традиції. Розпочався процес утвердження атрибутів державності, без яких не існує суверенних держав.

4 вересня 1991 р. над куполом будинку Верховної Ради замайорів національний синьо-жовтий український прапор, а 28 січня 1992 р. він отримав статус державного.

15 січня 1992 р. державним гімном України стала музика композитора М. Вербицького на слова П. Чубинського «Ще не вмерла Україна».

19 лютого 1992 р. Верховна Рада затвердила тризуб як малий герб України. Національна символіка перетворилася на державну.

Постання суверенної України відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР та остаточному руйнуванні комуністичної тоталітарної системи. Це стало початком відліку нового етапу розвитку демократичної сучасної Української держави. Сьогодні незалежність України – запорука вільного розвитку держав і народів Європи та головна перешкода для російського імперіалізму, якому для розгортання потрібне поглинання України, її матеріальних та людських ресурсів.

Та ще однією важливою подією для України було отримання Томосу про автокефалію, яка відбулося 6 січня 2019 року. Історичне рішення Священного синоду Вселенського патріархату про автокефалію української православної церкви можна порівняти з референдумом 1 грудня 1991 року про незалежність України. Адже 5 січня 2019 р. Його всесвятість вселенський Патріарх Варфоломій підписав Томос про Автокефалію. «Побожний український народ чекав цього благословенного дня цілих сім століть» (Із виступу Вселенського Патріарха Варфоломія).

«Ми будемо молитися і працювати заради соборної єдиної незалежної України, єдиної помісної православної церкви. Волею Божою в Україні здійснюється мрія, якій 1030 років. Україна здобуває духовну незалежність. Це виняткова історична подія, яку справедливо було б порівняти зі здобуттям політичної незалежності. Так само, як армія є гарантом нашої незалежності, гарантом духовної незалежності є автокефальна православна церква» (Із виступу Президента України Петра Порошенка).

За нашу незалежність багато поколінь українців поклали свої голови й кладуть донині на Сході України у російсько-українській війні. За цю боротьбу, за нашу з вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддають найкращі та більшість з них – молоді, сильні, ті, хто лише починав жити…

Тому 30 років незалежності продемонстрували світу, що Україна відбулася як суверенна держава, здатна утверджувати демократичні цінності та відстоювати свободу, захищати власний суверенітет і територіальну цілісність.

Сьогодні нашим святим обов’язком є зберегти Незалежність України, збудувати міцну державу, розвивати та примножувати її моральні, культурні, духовні цінності та зберегти українську мову. Адже мова, писемність, освіта є тими цеглинками, на яких формується національна ідентичність, суспільство та державні інституції. А за нинішньої агресії Росії проти України українська мова є однією із основ української державності.

Тож шануймо себе і свою гідність, тоді шанованими будемо іншими. Слава Україні! Героям Слава!

©Божена Дмитришин, провідний методист методико-інформаційного та краєзнавчо-бібліографічного відділу закладу культури «Бориславська публічна бібліотека».

Використані джерела:

1.  «Надання автокефалії православній церкві України» https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D1%84%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D1%96_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 .

2. «Надання томосу Україні – подія, порівнянна з референдумом про незалежність держави – Порошенко» https://www.radiosvoboda.org/a/29631803.html .

3.  Примост В. Незалежність очима ТСН [Текст] /В. Примост. – Київ : Основи, 2017. – 296 с.

4. «Проголошення незалежності України 1991» https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_1991 .

Готуємося до відзначення 30-ї річниці Дня Незалежності України!

 

#ВістіізбібліотекБориславськоїгромади

Готуємося  до  відзначення  30-ї  річниці  Дня  Незалежності  України!

Тобі, Україно, мій мужній народе,

Складаю я пісню святої свободи.

Усі мої сили і душу широку

Й життя я віддам до останнього кроку,

Аби ти щаслива була, Україно -

Моя Батьківщино!

    Дорогі мої, сьогодні я б хотіла вам показати світлини оновленої бібліотеки в селі Попелі.

Але перш за все, я б хотіла подякувати багатьом людям причетним до вирішення проблем цієї бібліотеки.

До цього часу ця книгозбірня розміщувалась в одній кімнаті, яка не обігрівалась. На наше звернення щодо вирішення цієї ситуації відгукнувся міський голова Ігор Яворський .

Нам було виділено (на правах оперативного управління) ще одну кімнату, яка отоплюється.

Також нам допомогла Олена Шматько Olena Shmatko, завідувачка науково-методичним відділом Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки і до цієї бібліотеки надійшло два комп'ютери.

Пізніше яскраву ініціативу проявила наша бібліотекарка Рома Приставняк, яка зуміла об'єднати навколо себе чимало людей і втілити задумане в реальність.

Тож мої щирі слова вдячності для Майстра – пана Івана, для старости с.Попелі – пана Андрія, для адміністратора – пані Наталії, і, звичайно, для Романи Григорівни, яка зарекомендувала себе чудовим організатором, знавцем своєї справи. Переконана, що саме об'єднуючи зусилля влади, громади ми зможемо створити комфортні умови для користувачів. Бо зрозуміло одне – є комфортні умови, є новенька література і фаховий нестандартний підхід – є РЕЗУЛЬТАТ: бібліотека в яку з охотою йдуть користувачі і самі працівники.

Мені дуже приємно працювати з людьми, які вболівають за свою справу. Поки такі люди живуть і працюють, то буде жити і наша нація українців.

Дорогі мої!

Нехай Ваша доброта і щедрість повернуться до Вас сторицею.

Бажаю Вам усіляких гараздів, здоров’я, процвітання і побільше тепла на Вашому життєвому шляху.

З вдячністю, Наталія Бараняк, директор ЗК «Бориславська публічна бібліотека».

Публікація за посиланням: https://www.facebook.com/natalya.baranyak/posts/4583713508347043?__cft__[0]=AZWb9bvhDdrBS-4YfgpI4BYJlPaz7y_rHWjAdJH9J0cR0Sfm5SGbjPWCfbmG0PiOnjvoNqwa-saCcRu5xM0R0BjxmWtc0OwQRePeMa-5tFoyqJ3OXv-A8dwr4J1H-RaZ5z9OgXjVyQp-_1aLCIZ2AKrQ_Br6fF89E2wI9ehEam6TpvBGSTMdJno2ZhPtPWSOycDHxvdX7CfDVhfMrVWnEly0&__tn__=-UC%2CP-R

Вітаємо з ювілеєм Наталію Григорівну ЩЕПАНКЕВИЧ!

 

Вітаємо  з  ювілеєм  Наталію  Григорівну  ЩЕПАНКЕВИЧ!

В ці сонячні серпневі дні колектив закладу культури «Бориславська публічна бібліотека» щиро вітає з ювілеєм бібліотекаря бібліотеки-філії №8 с. Ясениці Сільної https://www.facebook.com/profile.php?id=100063286294521 Наталію Григорівну ЩЕПАНКЕВИЧ!

  Хай доля оберігає Вас, шановна Наталіє Григорівно, наповнюючи життя любов’ю рідних, вірністю друзів, підтримкою колег, дарує Вам Наталя Щепанкевич насолоду, а кожен день повниться гарними враженнями та здійснюються всі мрії.

Бажаємо здоров'я, сонця у зеніті,

Любові, доброти і щастя повен дім,

Нехай у серці розкошує літо

І соняхом квітує золотим.

Нехай постійний успіх, радість і достаток

Сипляться до Вас, немов вишневий цвіт,

Хай життєвий досвід творить з буднів свята,

Господь дарує довгих-довгих літ!

Від імені колективу Божена Дмитришин, провідний методист закладу культури «Бориславська публічна бібліотека».