Вечір пам'яті
«Ірина Сеник і її послідовники».
Я знала, я знала ще зрання,
що навіть найбільші страждання,
не приносять народові волі,
її здобувають на бранному полі.
Вечір пам'яті «Ірина Сеник і її послідовники»
відбувся в бібліотеці-філії №6 для юнацтва Бориславської МЦБС. Учасники ГО
«Союз Українок» та працівники бібліотеки – філії № 6 для юнацтва згадували про
Ірину Сеник, Анастасію
Закидальську, Богдану Мирку, Богдану Рудик, Юлію Марич, Дарію
Соловчук, які були серцевиною перших заходів Союзу Українок у Бориславі.
Ірина Сеник – Велика страдниця за любов
до України, жінка – митець, жінка – поет, жінка – борець. Це вона і десятки її
послідовників виборювали Незалежність України. Їх мільйони, з потойбіччя
стукають у наші серця, додають твердості нашому духові, розбурхують приспане сумління.
Майстриня слова і вишивки, одна зі ста Героїнь
Світу
і воістину велика Українка. А в тім, її ім’я не потребує
особливого представлення. Килим свого життя вона охарактеризувала так –
«кетяги калини, що зачепилася за дроти».
Сьогодні ми
покладаємо цій великій жінці строфи думок, історій, вдячності, «метеликів
спогадів». Якби
у світі були подібні приклади, то про них би знав увесь світ.
Літературний
монтаж "Українка нескореного духу", присвячений 92-й річниці від дня
народження Ірини Сеник, підготували Наталія Бараняк – директор Бориславської
МЦБС та працівники бібліотеки-філії №6 для юнацтва. Декламувалася поезія Ірини
Сеник: "Розгортаю життя як сувій полотна", "Заокеанське", посвята
С. Караванського "Орисі (Ірині Сеник) та "О, Ти, Мадонно із
Мадонн".
О, Ти, Мадонно із Мадонн,
Яка пройшла крізь всі Голгофи
Тобі кладу, як квіти, строфи
Моїх зажурених пісень.
Своїми спогадами про Ірину Сеник –
Героїню Світу, почесну громадянку міста Львова, де народилася і Борислава,
якому подарувала решту своїх років, багатолітнього члена ОУН, члена Української
Гельсінської групи (УГГ), поетесу,
майстриню-рукодільницю, яка з допомогою голки та нитки вишивала дитячі
книжки-казки, поділилася заступник міського голови Роксоляна
Гарасимів.
Під час заходу присутні переглянули відеопрезентацію "Українка нескореного духу" та
відеофільм-спомин "75-річчя Ірини Сеник" (підготовка презентації та демонстрація відеозаписів Галини Почіковської).
У виконанні Омеляна Солецького
прозвучала пісня "Україна" (автор Т. Петриненко).
Життя Ірини, її творчість – це
прекрасний приклад для наслідування як треба жити, як треба любити свою
вітчизну та перемагати.
Безмежну любов до Господа й до рідної
землі Ірина Сеник пронесла через усе життя. Ми, її послідовники, намагаємося
плекати любов до неньки – України, як і вона. У цьому ми, її посестри завжди з
нею.
Як не стане
мене, через декілька літ…
Ти не бійся, прийди
моє щастя, мій світ,
Лиш не плач, не
сумуй ані трошки...
І на серце моє
поклади сині волошки.
Галина Почіковська, бібліотекар бібліотеки – філії № 6
для юнацтва,
Координатор Молодіжного центру «Молодь змінює світ».