"СЛЬОЗА СКОТИЛАСЬ НА ГРАНІТ..."

До Дня пам’яті жертв голодоморів

    

«Нас кличе дзвін в святі церкви.
В жалобі ненька Україна

                                                                                          Возносить Богу молитви…

                                                                                           Я також ставши на коліна,

                                                                                              Молюсь за рідний бідний  люд,

                                                                                                Котрий понищений катами;

                                                                                       Катів чекає Божий суд,

                                                                                               Бо навіть небо плаче з нами,

                                                                                             Ці сльози дощиком падуть

                                                                                           На убієних жертв  могили,

                                                                                      А душі відповіді ждуть:

  «Чому, за що безвинних вбили?!»

Катерина Босак.

 1932- й рік… Того року урожай хліба був гарний, але прийшло розпорядження, що хліб роздали незаконно і почали забирати з домівок усе, що знаходили. Шукали хліб усюди – розривали підлоги, печі, розкидали скирти соломи. Поступово насувався голод. Люди ходили по стерні, шукали нірки мишей, розкопували їх, і коли знаходили хоча жменьку зерна, це було велике щастя.

А найстрашніше почалося весною 1933... Закінчилися всі крихти зерна, з’явилися перші померлі від голоду. Люди їли все, що було можливо... Варили цвіт акації, зелену лободу змішували з товченими качанами кукурудзи і щасливий був той, хто міг додати жменьку висівок.

Від такої їжі пухли ноги, тріскалася шкіра. Люди тихо вмирали, а живим було байдуже,бо вони божеволіли  і дичавіли від голоду. Батьки несли на цвинтар мертвих дітей у мішках, везли на візках у кого була ще хоч якась сила. Вимирали цілі родини, особливо, де було багато дітей. Люди божеволіли з голоду… Почалося людоїдство. Це було не стихійне лихо, а зумисне підготовлений голодомор.

    Штучний  Голодомор 1932- 1933 років – злочин більшовицького режиму, від якого загинули мільйони українців. Багато десятиліть правда про Голодомор перебувала під суворою забороною розголошення. І лише після здобуття Україною незалежності  тема Голодомору повертається до пам’яті народу, стає його болем, реквіємом і одночасно символом незнищенності нації.

    У 2006 році Верховна Рада України ухвалила Закон про визнання Голодомору геноцидом українського народу.

    Днями працівники бібліотеки - філії № 6 для юнацтва в Бориславському професійному ліцеї з групою кухарів, барменів, офіціантів  першого курсу (класовод Верещак Роман Михайлович) провели урок історії «Сльоза скотилась на граніт». Зі вступним словом звернулася до присутніх вчитель української мови та літератури  Наталія Кузимко. 

 Ведучі заходу – Марія Жеребецька та Ірина Дубас, ознайомили присутніх з  трагічним минулим українського народу. Упродовж заходу звучали поезії про Голодомор – «Вічний монолог», «Жалива правда», «Дівоча сльоза», «Ти кажеш, не було Голодомору», «Навмисний голод», «Прокляті роки», «Остання колискова»,«Молитва», які прочитали Ігор Пігур, Артур Романов,  Оксана Фецяк, Назарій Шемеляк, Назар Здендяк, Богдан Франко, Василь Яхван.

  Бібліотекар  Ольга Смерека  прочитала вірш Катерини Босак «Чому, за що безвинних вбили ?!», присвячений пам’ яті жертв Голодомору та  тоталітарних репресій.

    Біблітекар Марія Лутчак  провела  перегляд книжкової виставки «Геноцид українців».

  Голод 1932-33 років чорніє великою плямою на демографічній карті України, втрат від цього ще не вдалося повернути - ні матеріальних, ні тим більше людських. Говорячи словами О. Міщенка «Мертвим нікому довіритися, крім живих,- і нам треба так жити тепер, щоб смерть наших людей була виправдана щасливою і вільною долею нашого народу». Мільйони людей, які загинули у 1932 – 33 роках голодною смертю, не можуть безслідно розчинитися у часі і просторі. Про них пам’ятатимо ми, хто вижив, їх діти та онуки. Пам’ять про Голодомор має бути вічною, як реквієм, як пересторога всім сущим на Землі.

ДНЮ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ

УРОК  ГІДНОСТІ  "ЦІНА  СВОБОДИ  Є. І  МИ  ЇЇ  ВЖЕ  ЗНАЄМ... " 

“Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, спить у незнаних і безіменних могилах – присвячується! Цвіту нашого народу, його славним синам і донькам, які у розквіті сил віддали свою молодість і, найдорожче: життя – присвячується!”.

Цими словами учні 8-А класу під керівництвом свого наставника, вчителя української мови та літератури Ольги Олександрівни Блінової розпочали урок гідності «Ціна свободи є. І ми її вже знаєм…», присвячений Дню Гідності та Свободи.

Актова зала ЗОШ № 1 була оформлена портретами Героїв Небесної Сотні та тематичними стінгазетами, які виготовили діти.

    Учні наголосили, що ми у глибокій скорботі низько схиляємо голови перед ними. Сьогодні їх імена звучать по всьому світу: їх вбито за Україну. Вони любили життя. Вони хотіли жити, але не в страху і не в приниженні, а в країні, де шанують закони, де справедливі суди, де найвища цінність – Людина. Вони були звичайними людьми, а стали ангелами, що берегтимуть нас там, на небі. Берегтимуть кожного –  бідного і багатого, старого і малого. Незалежно від політичних поглядів, національності та віросповідання. Вони віддали життя за це, за кожного з нас і залишили нам обов’язок – пам’ятати.  А вогник запаленої свічки – це данина їх пам’яті…

    Діти настільки вміло, душевно і щиро читали вірші, присвячені Героям Майдану 2013-2014 років, що не одну сльозу зронили глядачі…

    Особливо зворушливо звучали пісні «Тумани», «Мальви» у виконанні Божени Гамар, «Кленова балада» і «Ти повертайся живим» у виконанні дуету - Божени Гамар й Марти Саламаги під керівництвом вчителя музики Ольги Орестівни Монастирської. А завершальну пісню «Господи помилуй» учням 8-А класу підспівували всі.

    Присутні мали можливість ознайомитись з матеріалами книжкової виставки «Майдан – свободи джерело», перегляд якої провела бібліотекар міської бібліотеки для дітей Бориславської МЦБС  Наталія Костецька.

    А заступник директора з виховної роботи Людмила Чеславівна Кіндерись подякувала всім організаторам свята і закликала завжди пам’ятати усіх Героїв, які віддали нам найдорожче, що мали – це своє життя. Віддали за нас, щоб ми жили, долюбили за них, дітей їхніх ненароджених доколихали, пісень за них доспівали, а в щоденних молитвах просили у Всевишнього миру й спокою для України.

МОВНИЙ КВЕСТ "КОХАНІ ЗВУКИ, РІДНЕ СЛОВО - МОЯ СЕРДЕЧНА УКРАЇНСЬКА МОВА"

Українська мова, —

 Знає цілий світ, —

 Як трава шовкова,

 Мов калини цвіт.

 Не соромся, доню,

 Нею говорить.

 Від Карпат до Дону

 Мова ця дзвенить.

 Не соромся, сину,

 Мовонька твоя,

 Як під небом синім

 Пісня солов’я.

 Українська мова -

 То великий дар.

 Мовою твоєю

 Створений «Кобзар».

                                       (Олесь Лупій «РІДНА МОВА»)  

         У бібліотеці-філії  №5 для дітей Бориславської МЦБС до  Дня  української  писемності та мови було проведено  мовний квест  «Кохані звуки, рідне слово – моя сердечна українська мова».

Даний мовний квест привернув увагу учасників до мовного середовища; навчив помічати мовне сміття та уникати його у власному усному та писемному мовленні; формувати вміння відшукувати та впорядковувати мовний матеріал, досліджувати його.
Учасники блискуче справилися із такими завданнями мовного квесту:
1.  Бліц-вікторина "Відгадай за назвами предмети";
2. Гра "Загадки-жарти, загадки-запитання з мови";
3. "Розв'яжи граматичні приклади";
4. "Чи знаєте ви значення вказаних слів";
5. Які "Слова-паразити" потрібно знищити і не вживати.

А ось імена переможців: 

Гвоздецька Дарина

Кондратищин Марта

Кравчик Олександра

Кропивницька Василина

Лютак Каріна

Нагловська Тетяна

Хома Вікторія

Яців Діана

Яців Сніжана

     Активними були  такі учні:   Бурик Ірина,  Данилюк Вікторія, Пігур Наталя,  Рентюк Софія,  Дидинська Вікторія,  Карпінець Христина,  Мартинюк Ольга, Топель Наталія  та  Фаримець Ірина. 

    Емоції та азарт,  кмітливість і ерудиція – все це поєднала в собі гра.   

ДО ДНЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ

МОВНО - ПОЕТИЧНА  АКВАРЕЛЬ  

"УКРАЇНСЬКЕ  ГРОНО  МОВНОЇ  ЛОЗИ"

Моря бриліантів, це – мова моя,

Це – мова моєї Вкраїни.

Яка у ній сила – і кличе, й сія,

Яка в ній мелодія лине,

В натхнення хвилини! О мово моя,

Душа голосна України.

                               В. Сосюра

      
    


               День української писемності і мови – свято, яке щороку відзначається в Україні                 9 листопада.

   Мова – одне із багатьох див, створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію. У нашій мові є чимало захоплюючого й дивовижного... І щасливі ми, що народилися й живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – в нашій славній Україні.

Великий Кобзар, Тарас Григорович Шевченко, на сторожі людської гідності, честі поставив слово... Звертаючись до майбутніх поколінь, до нас з вами, наказував:

Учітесь, читайте.

Чужому навчайтесь,

Й свого не цурайтесь.

Бо хто матір забуває,

Того Бог карає,

Того діти цураються,

В хату не пускають.

     З колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою першим до нас приходить слово...  За допомогою мови ми мислимо, спілкуємось, висловлюємо думки і почуття. Опанування мови людина починає з дня свого народження. Мову, як і матір, не вибирають, а сприймають з материнським молоком. Вона єдина, як і мати, вірна та рідна серцю на все життя. А забув свою мову – забув рідну домівку, зрадив свій народ. Один мудрець сказав: "Людина, байдужа до рідної мови, схожа на дикуна".

   Багата й милозвучна наша українська мова. Усі ми її любимо, та це не означає, що для нас чужими чи далекими є мови інших народів. Так само, як окремі люди чи цілі народи мають далеких близьких родичів, так і в родинних стосунках перебувають між собою мови. Найближчими родичами української мови є мови-сестри: російська та білоруська. Коло родичів розширюється за рахунок інших слов'янських мов: польської, словацької, болгарської...

   Для кожного народу дорога його мова. Для нас найближчою і найріднішою є українська...

    У бібліотеці - філії № 6 для юнацтва відбувся захід «Українське гроно мовної лози», присвячений Дню української писемності та мови. З вступним словом до присутніх звернулася бібліотекар Галина Почіковська та запросила всіх поринути у чарівний світ мовної краси.

Ведучими свята були учні 11 - Б класу ЗОШ №4 Біляк Михайло та Панів Ірина. Вони ознайомили присутніх з багатством і величчю рідної мови. Шанувальники рідного слова мали можливість прослухати легенди про мову та пісню (читала Шипілова Віта), «Молитву до мови» Катерина Мотрич, а також загадки, прислів’я та приказки про мову та неповторний декалог Івана Огієнка – десять його заповідей, десять принципів, якими має керуватися кожен українець, побудований за іншим неповторним декалогом десятьма заповідями Божими.

   Під час свята учні 11 - А та 11 - Б класів: Шумилова Ірина, Кілас Вікторія, Юськів Павло, Вересоцька Мар’яна, Кулик Катерина, Дрич Софія, Маркович Олена, Станович Катерина, Юрків Олена, Платко Вікторія, Іллюк Оля, Терлецька Віка читали поезії В. Сосюри «Любіть Україну», В. Самійленка  «Українська мова», О. Лупія «Говоріть», С. Воробкевича «Рідна мова», О. Лупія «Могутня сила», «Не посмій забути», О. Лупія «Рідна мова», Д. Білоуса «Диво калинове», В. Сосюри «Рідна мова», М. Рильського «Плекайте мову», О. Олеся «Рідна мова в рідній школі!».

   Гості свята мали можливість помилуватися піснями «Мова єднання» та  «Україна – це Я, Україна - це Ти» (у виконанні Панів Ірини, Вересоцької Мар’яни, Дрич Софії, Токарських Ані та Тані, муз. супровід Андрія Подуфалова), «Кущ калини» (у виконанні Панів Ірини, Вересоцької Мар’яни, та Тимишина Олега, муз. супровід Андрія Подуфалова). 

Бібліотекар Ольга Смерека провела перегляд книжкової виставки «О слово рідне, України слава!», що висвітлює нові надходження та знайомить читача з величчю рідної мови.

  На завершення свята вчителі ЗОШ №4, класний керівник 11 - А класу Голик Оксана Василівна та 11 - Б класу Вередин Тетяна Дем’янівна подякували організаторам та учасникам свята, адже заходи такої тематики підкреслюють велич, красу рідного слова, навчають любити, поважати свій народ, свою землю, свою державу, закликають молодих людей любити свою батьківщину, рідну мову і народну пісню. І маємо все робити для того, щоб серед інших мов  світу  звучала і наша – світла й чиста, мелодійна і багата українська мова.

 Мовно-поетичну акварель «Українське гроно мовної лози» підготувала Галина Почіковська, бібліотекар бібліотеки - філії №6 для юнацтва Бориславської МЦБС. 

ТВОРЧА ЗУСТРІЧ З МИРОСЛАВОМ ДОЧИНЦЕМ

ПІЗНАВАЛЬНА МАНДРІВКА - ГРА "ВІКЕНД В ЄВРОПІ" /Бібліотека-філія №3 Бориславської МЦБС

ДО  РОКУ  ЄВРОПИ  В  УКРАЇНІ